Класний гітарист і класний вчитель потребує вашої підтримки!

На слизькій дорозі біля Житомира машина перекинулась і злетіла у кювет. Подружжя страшенно травмувалося.

Це трапилось минулої зими, але чудовий музикант із Нововолинська, улюбленець усіх учнів іще й досі лежить нерухомо.

Гітарист, життєлюб, майстер на всі руки, класний вчитель для сотень хлопців і дівчат, що відвідували музичну школу.

Таким знає Валерія Бровченка весь Нововолинськ.

Знають і його дружину Валентину – у школі мистецтв вона навчає дітлахів гри на скрипці. І вже багато років виступає на концертах у складі камерного оркестру “Елегія”.

У лютому 2016-го з ними обома трапилася біда. Дорогою з Києва неподалік Житомира авто перекинулось і злетіло у кювет. Валерій сидів на передньому сидінні. Відтоді він майже нерухомий. Травма голови,  відняло мову. У Валентини виявили перелом хребта.

Півтора місяця вони провели в житомирській лікарні. Далі – лікарня в Луцьку, де Валентина самовіддано доглядала чоловіка, намагаючись не зважати на постійний біль у спині.

У Нововолинській школі мистецтв лиха звістка про аварію приголомшила всіх. Тиждень ходили як у жалобі… і, звісно, стягнулися коштами на лікування Бровченків. Не раз і не два. Їхню підтримку Валентина відчуває дотепер.

Зворушили її й батьки учнів – теж приходили з грішми і словами розради. Вразив вчинок подружжя Федюр – Валерій навчав їхнього Нестора. Принесли 10 тисяч гривень і сказали: “Знаємо, що таке біда, нам допомагали, і ми вам – чим можемо. Не відмовляйтеся”.

Відгукнулися й абсолютно незнайомі люди. За оголошеннями на місцевому телебаченні переказували на картку Валентини хто скільки міг. Було і 500, і 1000 гривень.

Посприяв благодійний фонд “Карітас”. 2000 гривень виділила Бровченкам обласна рада.

– А Нововолинська міськрада? – питаю Валентину.

– Особисто депутат Богдан Бадзюнь допоміг, а міськрада – нічого. Богдан казав восени: можливо, розглянуть на сесії…

– Та сесія вже ж була, й не одна…

Валерій виплекав прекрасних учнів!

А племінник Бровченків служив у зоні бойових дій на Луганщині

Валерій став волонтером для нього та його побратимів…

Уже давно не секрет, що наш мер – небідна людина. І  родичів має небідних, із цілим благодійним фондом “Рідне місто”.

Звісно, це добре, що бідні діляться з тими, хто опинився у скруті. Але як щодо багатих? не муляють їм їхні мільйони, коли бачать людське горе? у церкві справно хрестяться, очей не опускають?

Валентина возила свого Валерія на реабілітацію в Модричі (це на Львівщині). Дуже дорого: 3000 гривень на добу. І пробули недовго: стан хворого не дозволяв…

Попри все, Валя мріє поставити чоловіка на ноги. Наразі шукає крісло-ліжко з підголовником і підйомник для переміщення хворого.

А ще ж так недавно він сам виготовляв на втіху родині чудові меблі:

… і пишався живоплотом із туй у своєму дворі.

Сьогодні його янголом і берегинею стала Валентина

Родина музикантів буде вдячна кожному за посильний внесок у порятунок Валерія.

Дива трапляються, просто треба вірити й не сидіти склавши руки. Давайте повіримо і допоможемо хто чим.

Ви можете допомогти не лише грішми, хоча вони вкрай потрібні, а й чимось у побуті – Валя б’ється як риба об лід…  Молитвою й добрим словом. 

Хай знають: вони потрібні Нововолинську, ми їх любимо.

Номер банківського рахунку повідомимо трохи згодом. Вчора якась сволота зламувала картку Валентини.

Наталя Камишникова