У 51-й бригаді вкрай незадоволені відстороненням комбрига В.Яцківа і призначенням нового тимчасового командувача.

Коли командувач Сухопутних військ України генерал-лейтенант А.С.Пушняков представив солдатам і офіцерам виконувача обов’язків командира бригади, ті зустріли новину “у штики”.

Хлопці обступили генерала, обурювались, навіть намагались його пошарпати, розбили йому телефон.

— Нам привелося мати коротку розмову із генералом Пушняковим та його колегою Размазніним. За 5 хвилин знайомства перший викликав однозначну огиду в мене особисто. Було бажання навіть послати цього хамуватого “командира”!зізнається активіст Роман Мартинюк, який разом із Костянтином Зінкевичем координує цивільну допомогу 51-й бригаді.Стільки крові й горя, а у повідінці і поглядах генералів — ані жалю, ні розкаяння. Вони вирішили зробити комбрига Яцківа крайнім у цьому горі. Та ми їх попередили, що не дай Боже!..

Мартинюк вважає, що толку від генеральських перевірок небагато:

— Із кожним прильотом генералів військові рівняють техніку все рівніше і рівніше! І більше нічого. А, ще кричать на всіх не своїм голосом: стій там, іди тут!

article609.jpg

Про надмірну увагу чиновних перевіряльників до шикування техніки, про їхню цілковиту байдужість до нагальних потреб війська різко заявляв і волонтер із Володимира-Волинського Костянтин Зінкевич. 

Коли 51-а бригада вирушала на схід, бракувало 900 акумуляторів для колісної техніки — кошти на них збирали всім миром.
Увесь автопарк, із бронетехнікою включно, ремонтували цивільні волонтери. Лише запчастинами люди вклали 300 000 грн.!

А генералітет не вдарив пальцем об палець, аби покращити матеріально-технічне забезпечення механізованої бригади.

За лічені дні до нападу терористів на третій батальйон генерал приїхав у бригаду і влаштував тупе шикування техніки. Змусив 4 рази (!) переставляти сотні автомобілів бригади під лінійку.

Замість конче необхідного тренування на побудову блокпостів за всіма інженерними і саперними вимогами солдати й офіцери виконували недолугі накази…

— То це високе керівництво чи самодурство? І звідки взятись дисципліні, якщо військові на блокпостах не забезпечені навіть водою? — обурювався волонтер Зінкевич.

У спеку солдати мріють про чисту холодну воду. Бажано — дистильовану. Але часто немає ніякої…

Хай там як зараз важко — воїни пам’ятають, навіщо був Майдан. Але чому найнеобхіднішим мають забезпечувати армію волонтери, а не міністерські чиновники й інтенданти???

З Волині везуть мобілізованим усе, навіть ліки — ящиками… Бо бюрократам у Міноборони і Міздоров’я начхати на захисників держави!

Сьогодні за сприяння того-таки Зінкевича відбудеться зустріч волинянок, чиї сини або чоловіки служать у 51-й, із заступником міністра оборони. Делегація жінок уже прибула до столиці.

Вочевидь, на зустрічі в міністерстві йтиметься не лише про про належне забезпечення військовиків життєво необхідним спорядженням, а й про ротацію мобілізованих та повернення бригади в місце постійної дислокації.

Такі вимоги висувають волинські жінки під час масових акцій протесту. Наступне перекриття міжнародної траси біля митниці вони запланували на 26 травня.

Наталя Камишникова
Фото надав Роман Мартинюк

Прочитав сам? Поділись з іншими: