В один зі своїх приїздів на Волинь (а Якуб потоваришував із нашими волонтерами та бійцями) він дізнався, що надгробки поляків валяються в лісі, кладовище занедбане.
А колись же у цих краях мешкало чимало польських і польсько-українських родин.
Околиця села Хренів
Якуб домовився з місцевим селянином, аби той викорчував чагарник, скосив траву і доглядав могили. На цвинтарі встановили пам’ятний знак. Усе це коштом Якуба.
Свідомий громадянин Польщі цим простим і щирим вчинком тактовно нагадав нам, волинянам, що стежина людської пам’яті до могил предків не повинна заростати. Хай там які буревії котились над нашим краєм, хай там якими болючими були військово-політичні конфлікти, та земля рівняє всіх, а вічність усіх примирить.
Можливо, завдяки безкорисливому вчинку Якуба Гізінського і нашій публікації хтось із поляків віднайде своє коріння, натрапить на тіні забутих предків.
Грядівська сільська рада за добру справу відзначила Якуба Гізінського офіційною подякою.
Довідково
Хренів від кордону з Польщею відділяють лічені кілометри.
Засноване село 1545 року чи й раніше.
Входить нині до Грядівської сільради. У Хренові 343 жителів.
Якуб (він же Куба) неабияк допоміг і українським бійцям-добровольцям.
Якуб підставляє плече!
Його коштом відбулися військові вишколи нашої юні на володимир-волинському полігоні.
Куба задоволений: усе працює!
У вересні 2014-го Якуб із братом передали батальйону “Айдар” джип.
Також Бартек Грохала і Якуб Гізінський профінансували закупівлю спорядження для 50 українських бійців!
Куба, волинські волонтери дякують тобі за добрі справи!
