Сьогодні о 10.30 у Ковелі почалося чергове судове засідання у кримінальній справі про вбивство Каті Литкіної. На лаві підсудних лише один із імовірних убивць – Назар Статочнюк.

Учора судова колегія заслухала спеціалістів, які провели комп’ютерну експертизу карти пам’яті з телефону Каті.

Ця карта у ніч убивства – 2 серпня 2016 року о 2.01 опинилась у телефоні Статочнюка. Він навчався тоді в Нововолинському електромеханічному коледжі за фахом “комп’ютерна інженерія”.

Якщо обвинувачення обгрунтовані й він – злочинець, то чому вставив цю карту у свій телефон? Хотів доступитися до маленьких секретів 16-річної сусідки, в яку явно був раніше закоханий?

Вирішив затерти сліди? Адже його двоюрідний брат Максим Терлецький домовився ввечері 1 серпня з Катериною про зустріч біля її будинку, вона вибігла з подарунком для нього – й за годину-півтори загинула від рук убивць.

 

 

Чому не позбувся цієї карти згодом? Обшук у Статочнюка здійснили 12 серпня. Час для знищення речдоку був. Забув? Не додумався? Маючи діда – колишнього міліціонера й вітчима – офіцера поліції, був упевнений, що не додумаються слідчі? Банальний жлобізм і бажання заощадити на купівлі карти? Чи диявольська, адреналінова гра з вогнем?

“Я – диявол”, – хизувався колись підсудний у листуванні з однолітками в соцмережі. Це листування відновили спеціалісти, яких заслухав суд. Підлітки обговорювали красуню Катю, її суто приватне фото і того, хто це фото оприлюднив.

Він і виклав, бо ним рухала помста, заздрість – він до Каті, на рік старшої за нього, залицявся. На прохання друзів Каті, вчителів й навіть на благання самої дівчини видалити фото не зважав. “Я – диявол“, кому шо не ясно?

 

 

Учора ввечері бабуся Каті написала РАДАРУ:

 Добрый вечер, хотя для меня это очередной очень тяжелый и день и вечер! почему пишу? Сегодня было очередное  заседание суда. И вот какое совпадение – вчера поздно вечером почти ночью  по итальянскому тв  показывали фильм “Бесславные ублюдки” (“bastardi senza gloria”). Фильм американский с хорошими актерами (Бред Питт…).

 

Но я не смогла его смотреть!!! Там, где один из *ублюдков* с битой в руках подошел к немцу – стоящему на коленях – и стал примеряться к голове этого несчастного для удара!!!… я стала выть, как волчица, на глазах которой убивают ее детей!

 

Статочнюк называл себя  “ДИЯВОЛОМ”… теперь я начинаю понимать, как и почему подростки смогли совершить настолько кровавое и жестокое преступление! они же САТАНИСТЫ!!!  и тут логически всплывает название их защитников-адвокатов – АДВОКАТЫ ДЬЯВОЛОВ!!!

 

Шостак как-то протестовал против такого названия – но сегодня после обнародования переписки Статочнюка, я думаю, все сомнения отпадут – да, действительно – АДВОКАТЫ ДЬЯВОЛА!!! Насчет Шостака все понятно – там, наверно, ничего святого нет – только большой карман для зарабатывания даже политых невинной кровью денег.

 

Но вот Полячук?! Насколько я знаю – дети у него есть, и думаю , что они ему не безразличны. И уверена: он знает, что совершил его подзащитный! и всякими правдами и в особенности НЕПРАВДАМИ старается “вытащить” своего подзащитного!  И если – не дай Бог – им это удастся, то они не думают, что этот “ДИЯВОЛ” подобное совершит с его дочкой, сыном или внучкой?!

 

Ведь ни Статочнюк, ни Терлецкий в содеянном не раскаялись!!! и те нововолынские менты, что помогали семейке Гулид-Терлецких? как у них с совестью???!!!

Суд триває, колегія у кримінальних справах заслуховує свідків, уважно досліджує докази. Терлецький усе ще на волі. Адвокати так стараються зробити з чорного біле і пухнасте, що рідним Каті вже несила на це дивитись.

Сергій Литкін приїхав учора з суду хворим і морально виснаженим. Поїхали у Ковель о 8-й ранку, повернулися майже о 8-й вечора. Те саме буде сьогодні.

Але виснажує не так дорога і судовий процес, як оці єзуїтські намагання адвокатів Статочнюка довести його непричетність.

 

 

Усі подробиці вбивства Полячук із Шостаком давно знають краще за всіх. Теж колишні офіцери міліції, та й Терлецький зі Статочнюком їм дещо розповіли.

Тож коли захисники ди… дитини, аякже… розводяться про катування і тортури – мовляв, їхній клієнт сидить у клітці, не по феншую, я думаю: тортури – вся ваша казуїстика, всі ваші нескінченні запитання. Це моральні тортури для родини закатованої дівчини.

“Я – диявол”, – похвалявся їхній клієнт. Іще жодного разу не бачила в його очах чогось бодай трохи подібного на каяття чи на співчуття рідним Каті.

 

Наталя Камишникова

Фото з різних судових засідань – Статочнюк під вартою вже майже півтора року…

Прочитав сам? Поділись з іншими: