Три версії трагедії. Бачили всі чи ніхто?

Село біля шахти гуде!

Обурюється: правду про загибель працівника замовчують, а біда сталася на очах у кільканадцяти людей…

РАДАР разом із депутатом Іваничівської райради Ігорем Тимощуком спробував віднайти ту правду.

38-річний Сергій, начальник дільниці з криворізької фірми “Дівітея”, загинув позавчора під руїнами технологічного комплексу нововолинської шахти №5, закритої кілька років тому.

Техкомплекс – це 20-метрова, як не більше, споруда. Вона простояла понад 60 років. Чому ж завалилася 13 вересня?

РАДАР дізнався три версії страшної смерті техніка.

Першу оприлюднили рятувальники та поліція.

Того дня робітники розбирали аварійні споруди. Будівля техкомплексу впала о 18.00. Тобто в неробочий час. Як інформує прес-служба рятувальників (ДСНС у Волинській області), виклик надійшов о 18.42.

Однак на 101 у Нововолинську РАДАРУ назвали інший час: 18.28.

Згідно з повідомленням ГУ НП, трагедія сталася під час обходу чоловіком території.

Поліцію, як з’ясував РАДАР, викликали о 18.47.

Територія виглядає отак…

Прибувши 14 вересня на п’яту шахту, РАДАР розпитав колег загиблого – начальників дільниць Олега Мача та Володимира Сердюка з криворізької фірми “Дівітея”. Відповідали вони коротко й неохоче. Мовляв, усю інформацію та документи слідству надали, цілу ніч не спали, морально дуже пригнічені.

Зі слів представників підрядника –  ТзОВ “Дівітея” вималювалася така картина: заплановані на той день роботи завершили близько 15-ї години, техніку поставили близько 17-ї.

Працівники “Дівітеї”  – всі троє! – поїхали додому, тобто в Нововолинськ, де винаймають житло. Сергій прибув лише днями й замешкав окремо.

А потім Сергій буцімто з власної ініціативи повернувся на об’єкт, де вже нікого, крім сторожа, не було.

Мач і Сердюк про це не знали.

Сторож побачив, як він пішов у напрямку техкомплексу. Невдовзі споруда впала… отак узяла й упала… а де Сергій – невідомо. Там чи вже поїхав із шахти?!

Сторож викликав Мача і Сердюка, вони примчали, оглянули місце, зателефонували рятувальникам.

Набирали й номер зниклого товариша, однак абонент був “поза зоною”.

Коли саме сторож їх сповістив – не пригадують: “Не до того було, щоб на годинник дивитись”.

І тепер третя версія – її переповідають у Грибовиці.

Село поряд із шахтою, хтось щось бачив, хтось чув, шила в мішку не сховаєш.

Поліцейський із телефоном, сторож (у синій куртці) й депутат Ігор Тимощук

За цією версією, все сталося на очах у кільканадцяти людей.

Працювала техніка: бульдозери, вантажівки, трактор-“рачок”. Четверо чоловіків електричними відбійними молотками (перфораторами) підвалювали одну зі споруд техкомплексу. Вона затріщала, але встояла.

Робітники присіли перепочити й зачекати, чи впаде.

А Сергій тим часом пішов глянути, що і як. Мав чималий досвід ліквідаційних робіт – казав, що 120 таких об’єктів розібрав. Можливо, впевненість його і підвела?

Він із перфоратором зайшов у будівлю. Тут його й накрило…

Робітники кинулись рятувати, але змогли витягти лише інструмент.

Тіло рятувальники діставали з-під сірої колони. Витягли лише половину…

Що було далі? Техніка притьмом забралася звідти: вантажівки, бульдозери. Зник і жовтий “рачок”. Подейкують, ховався вночі на фермі – біля терикону.

Робітники роз’їхались. Усі ж бо розуміли: слідство, суд, тяганина… Може, й начальство дало команду замітати сліди.

Перед приїздом рятувальників, кажуть очевидці, на шахті перебували лише сторож та двоє з “Дівітеї”. Ходили там довго – хвилин 40. Узгоджували покази про “обхід території”?

І аж після цього прибули працівники ДСНС.

Вони розбирали завал вручну – понад 4 години… І наступного ранку теж.

Фото ДСНС

Кому вірити?

Очевидці бояться назватися. Слідство щойно почалося. Провадить його пані Гаврилів. Поліція вбачає порушення охорони праці – це стаття 271, ч.2 ККУ.

Які саме роботи виконували 13 вересня – РАДАР у пп. Мача і Сердюка не допитався.

Нічого не став говорити і маркшейдер “Західноукраїнської виконавчої дирекції з ліквідації шахт”, яка замовила та контролює демонтаж будівель.

“Графік робіт уже у поліції”, – ото й тільки.

Маркшейдер присів, Мач і Сердюк стоять

Ну, а директор ВП “Західноукраїнська виконавча дирекція з ліквідації шахт” Микола Терновик лежить у лікарні. Нібито з понеділка – з 11 вересня.

Вислухавши всіх, хто нагодився, РАДАР пішов на ферму.

І побачив біля неї чіткі, свіжі сліди “рачка”!

Отже, наші інформатори не збрехали. Та й люди з Грибовиці  бачили той жовтий тракторець близько 19-ї години – їхав полями у село…

Чому техніка терміново покинула об’єкт? Чи всі дозволи мала нововолинська фірма “Реконбуд”, яка є субпідрядником? О котрій насправді трапилася біда? Ще до 17-ї години чи все ж таки о 18-й?

Якщо в робочий час, то це зовсім інша відповідальність посадових осіб…

Людину вже не повернеш. Проте будівлі зноситимуть надалі. Триває безжальна “ліквідація”, якій так опиралась Іваничівська районна рада.

До аргументів голови ради Андрія Бадзюня в Міненерго свого часу не дослухались.

Не дослухались і у правоохоронних інстанціях, куди Бадзюнь звернувся за 2 тижні до трагедії – 28 серпня. Вимагав зупинити роботи, адже провадити їх на землях району рада не дозволила!

Представники поліції, прокуратури, СБУ, відомства з охорони праці прибули тоді на шахту, витребували в “Дівітеї” та Терновика пакет документів, узяли на перевірку… Порушень не виявили!

Табличка на дверях

– Ми роботи після вашого приїзду не зупиняли ані на день, – запевнив учора пан Сердюк. – Бо заборонити їх ніхто не вправі, в нас усе законно, є вся документація!

І папери в ажурі, і досвід демонтажу ніби є. А людини нема.

І хто відповість?

Волинська шахта, закрита поспіхом і бездарно, помстилася своїм ліквідаторам…

Кажуть, іще Коптюк, якого в Нововолинську вважають халтурником і дерибанщиком, має взяти участь у демонтажі. На правах другого субпідрядника.

Наталя Камишникова

Фото – нововолинець Роман

У ТЕМУ: