Удостоїлась аж кількох хвилин нервового згадування про мене, безробітну волонтерку, на звіті нововолинського міського голови в залі міськради.
І сусідства з “біотуалетами” в заголовку на сайті, який обслуговує нардепа Гузя.
ОК, відповім.
Нововолинський міський голова розлого розповів про колишню співпрацю з екс-радницею.
“Сьогодні це демократія. Багато хто пише не відповідаючи за те, що написав, і багато чого оплачується. Колись був “Нововолинськ Діловий”, потихеньку закляк. Зараз є “Радар”, на який не зайдеш спростувати або висловити свою думку…
Можна радник, можна зрадник, можна по-різному говорити про Камишникову. Скажу так: коли в 2010-му році Партія Регіонів розмістила інформацію, що мене в кайданки взяли і посадили, то вона мені ввечері дзвонить і каже: “Віктор Борисович, давайте зустрінемося, давайте порадимося, так же не можна, коли отак ллють бруд на вас”. Зустрілися. Вона каже: “Піднімайте якісь структури, давайте якось виходьте на Тимошенко”. То вона отакі поради давала”, – зазначив Віктор Сапожніков.
Цитата з ресурсу Гузя
На відміну від Сапожнікова, у мене з пам’яттю все гаразд. Дуже добре пам’ятаю той січневий недільний ранок 2010 року, коли Віктор Борисович особисто, без секретарок, зателефонував мені додому і попросив терміново прийти в міськраду.
Я працювала тоді радником міського голови. Не його особистим радником/порадником – радником міського голови, відчуйте відмінність! І на пропозицію Сапожнікова обійняти цю посаду пристала аж після кількамісячних роздумів. Ризикнула своєю опозиційною репутацією у сподіванні на те, що вдасться щось зробити не для мера особисто – для міста, для людей.
Отже, неділя 24 січня 2010 року. Прийшла. На другому поверсі виконкому нікогісінько, крім мера.
Сапожніков був дуже занепокоєним. Аж надто детально розповів мені свою версію скандалу, що вибухнув у Нововолинську. Ішлося про його затримання й арешт за хабар.
Народне радіо стверджувало, що це сталось ось у цьому кабінеті наприкінці робочого дня у п’ятницю. І що мера у кайданках доправили в Луцьк – у слідчий ізолятор.
Сапожніков у тривалій конфіденційній розмові зі мною все категорично відкидав, натякав на підступні інтриги свого першого заступника (той виявився геть ні до чого!) , на політичну складову (регіонали грандіозним скандалом вдало скористалися). І наостанок ПОПРОСИВ мене написати щось на кшталт спростування.
Людина довірлива, я повірила, що ці руки не мали кайданок. Звикла, що до мене звертаються скривджені несправедливо.
А що поганих порад нікому не даю, то підказала безпідставно оббріханому деякі ходи у відповідь. На першій же після “кайданок” прес-конференції він однією з моїх порад скористався…
А того недільного ранку Сапожніков почувався так невпевнено, виглядав так спаплюжено і так потребував термінової інформаційної підтримки, що запропонував мені ноутбук – річ тоді рідкісну й дуже дорогу. Ноутбук, як я зрозуміла, лишиться мені назовсім – як подяка за порятунок політичного тру… потопельника.
Від ноутбука з мерського плеча я відмовилась. Статтю написала за своїм старезним компом – щиро й надурняк. Скандал за кілька тижнів ущух.
А за кілька років джерела, яким повністю довіряю, в деталях розповіли мені зовсім іншу версію того корупційного скандалу. Я оприлюднила її тут, на РАДАРІ: “СКАНДАЛЬНІ КАЙДАНКИ, МЕР І ХАБАР. ЩО ЦЕ БУЛО?”
І саме про неї згадав Зосим Колбун на звіті міського голови, запитавши Сапожнікова: “Чи подаватимете в суд на Камишникову за цю статтю?”
А що там подавати. Написано акуратно. Колбун хотів, як я розумію, спитати у Сапожнікова зовсім інше: чи були ті кайданки, врешті-решт? Але не ризикнув… і спитав про статтю.
А Сапожніков у своїй паскудній єзуїтській манері замість відповісти по суті став звично обгаджувати мене. Він так робить завжди, коли нема чим крити: кидає тінь на опонента.
Так от, я йому “ввечері” не телефонувала й зустрітись не пропонувала, ні-ні. 🙂 Зателефонував він сам! І зустрітись-порадитись попросив сам!
Можу ще чимало цікавого пригадати, й не лише про Сапожнікова. Ну, а зараз спростую ще одну брехню міського голови, поширену “Бугом”.
Хто-хто, а редактор того “Бугу” знає, що для сайта “Нововолинськ діловий” я написала понад тисячу матеріалів – БЕЗОПЛАТНО. Так само пишу й на РАДАРІ.
Справді, “багато чого оплачується”, щедро оплачується! – і це знову ж таки добре відомо медіаобслузі нардепа.
Але не всі продаються, ось у чім фішка.
Приємно, що мені – вже втретє безробітній – досі присвячує такі розлогі пасажі міський голова. Приємно, що моя скромна персона досі слугує брендом, заманухою для інтернет-користувачів.
І Сапожніков, і той цілий ресурс нардепа слідом за “порталом” однаково підленько воюють зі мною. Це означає: РАДАР, який тримається на голому ентузіазмі, а не на тіньових коштах, їм таки заважає. І спільну мову з Сапожніковим “команда Гузя“, коли треба, знаходить-таки. Попри вдавану фронду і медіапіну.
Адже на сесіях депутати з цієї команди сидять тихенько, як миші. Дивляться в рота Сапожнікову. І там панує мир, жуйка, одобрямс.
А іронічну статейку про мерський звіт можна десять разів перекрити прямим лакузним ефіром із Сапожніковим, Сторонським і т.д. Чи пафосними монологами шісток мера. Їхня брехня на “Бузі” спрямована саме проти мене.
Наостанок. Жодного коментаря чи статті Сапожніков РАДАРУ не надсилав. Тому хай не бреше, що “на РАДАР не зайдеш спростувати чи висловити свою думку”.
Ти ж не заходив, чоловіче. Стрьомно, страшно. Це тобі не на “Бузі” чи ТТІ про чергові досягнення розводитись.
На РАДАРІ запобігати перед тобою ніхто не буде.
Наталя Камишникова
У тему:
Чому на звіті ніхто з присутніх не задавав питань? Зазомбованість?
Тому що не було кому задавати, окрім однієї людини – З.Колбуна. Я давно туди вже не ходжу. Бридко і гидко слухати відверту брехню. Ну, хоча б про те, що суди я не вигравав. Жодного? А за що ж виконавчий комітет (вас) оштрафувала обласна Виконавча служба на 5 100 грн. ? Відповідь і документи – на “РАДАРІ”. І це тільки початок! Незабаром, якщо й далі не будете виконувати постанови суду, іще й другий раз платитимете штраф. Наступне покарання – кримінальна справа. Потім – все повториться по “Постанові” Володимир-Волинського міського суду. І, маю надію, касаційний суд Києва теж стане на мій бік. Брехнею ви Нововолинськ і Україну пройшли, проте назад не повернетесь. Хай нари вам будуть пухом!
Мені здається, що прибрехує і мер і ви. 1. Ну навіщо меру міста, працюючому багато років на посаді, маючи величезні ( з ваших же слів) зв”язки , при якихось проблемах дзвонити і радитись з вами? Ви ж кажете, що ви проста, безробітна, працююча надурняк і т.д. В цій ситуціїї скоріш вам захотілось написати про таку собі бомбу першій от і все. 2. На Радарі дійсно не публікуються незручні коментарі)) ну погодтесь)) це ваше право вибирати, що публікувати – але тоді не позиціонуйте сайт як такий, де все можна висловити. Щодо мера: ясне діло, що в Нововолинську не все так добре, і він полив цукрового сиропу людям у вуха. Чому ж не було вас, Бідзюри там? поставили би усі питання в лоб, було б цікаво.
Надіюсь, опублікуєте без правок, у коментарі ні обзивань, ні наклепів немає.
Коли здається – хрестіться або гугліть. Або хоча б читайте уважно. І не приміряйте всіх на власний психотип.
Прибрехувати не маю потреби. Безробітна я тепер – із благословіння мера. А до того була депутатом обласної ради (обрали без адмінресурсу й без фінансових вливань). Редактором і заступником редактора місцевих газет. Власкором у газеті Чорновола. Автор гострих репортажів і викривальних матеріалів. Маю диплом із відзнакою найкращого вишу в колишньому Союзі. Була консультантом фракції у Верховній Раді. І так далі.
Ну, і політтехнолог із мене непоганий – як для цієї місцевості. Із подачі В’ячеслава Чорновола працювала в одній дуже цікавій столичній конторі. 🙂 Теж колись напишу. Там головним клієнтом був президент Кучма…
А станом на січень 2010 я була радником міського голови. От і зателефонував у критичний для нього момент…
Додам щодо коментарів. Якщо в них ображають та принижують інших користувачів, якщо вони водночас анонімні і брехливі – не маємо обов’язку їх оприлюднювати. Позиціонуємо РАДАР як чесний сайт. Відкритий для правди, а не для брехні і смороду.
А ваш наступний коментар, Ілоно, містить стільки незрозумілої агресії, образ та брехні, що опублікований не буде. Хочете поспілкуватися зі мною – прошу в соцмережі у приват.
Перепрошую, кого і як конкретно я образила у своєму коментарі? У якому саме реченні булап брехня? Поясніть!!
От і те, про що я писала, що ви не усе публікуєте. У мене є скріншоти моїх коментарів, тому ваша відповідь про агресію, образи і брехню – голослівний.
Ще місяць тому тут було цікаво обговорювати щось, але ви виявились сайтом з подвійними стандартами і перекручуванням коментарів користувачів на інший, вигідний вам, лад. Збридило. Щасливо залишатись, мінус 1 чиатч, користувач і коментатор..
Мене ви образили й навіть не помітили цього, так дошкулила вам репліка про психотип. А вона ж була не образливішою за “ви прибріхуєте”.
“Какашки” – стиль неприйнятний. Бридить. І як саме назвала працівницю виконкому – брехня. Ну, і ярликів забагато. І тон прокурорський. 🙂
Як бачите, ваш коментар не перекрутили. На все добре.
Вам “Ілоно”, потрібно трішки навчитися відрізняти правду від брехні, якщо ви й справді не працюєте на **** за гроші. Хоча, якщо відверто – то таки так. На нього багато хто працює. І перед каденціями, у передвиборчі періоди, дуже багато продажних наймитів отримувало за це платню. Знаю і можу назвати прізвища 18 осіб і доволі таки значні суми у $ за “послуги”. Дехто із них виїхав за межі міста у світи, але більшість отирається біля панського відра із помиями й недоїдками.
тут дехто стурбований, що нас із вами на мерському звіті не було. Мені було шкода часу на це одноманітне шоу. А вам?
Мені було б неприємно дивитися у риб’ячі очі більшості присутніх. І в кам’яні обличчя державних і місцевих осіб (вчителів, лікарів, комунальників тощо – у тім числі), що отримують зарплатню від платників податків Нововолинська. Котрі своєю важкою працею утримують переляканих пристосуванців. І оплачують своїм коштом 2-3 (ДВІ – ТРИ!) години робочого часу, щоби ті слухали м***и перезрілого чиновника. Порахуйте у загальному, по кількості присутніх, скільки це буде у гривнях із громадської, бюджетної каси міста. Скільки це розсипаних від морозу бордюр можна було за них покласти! А холодного б\ушного асфальту! :)))
Меру, років 10 тому, потрібно було змінити правила гри – порвати партквиток і ще одну дуже цікаву “ксиву” та дійсно стати під синьо-жовте знамено. Припинити брехню і популізм – двоє гнідих, на яких виїжджав на виборах упродовж тривалого часу. Відмовляти, хоч зрідка родичам, не заохочувати подарунками слуг. Не роздавати те, що йому не належало. Пізно. Гніді з алюру пустились у галоп – навряд чи втримається вершник.
Із мереж під цим матеріалом.
Андрій Бадзюнь: Про той сайт Гузя, то отримую багато телефонних дзвінків, суть така: всі кажуть, що все зрозуміло. Чесно кажучи, туди не заходжу, але хотів би подякувати за таку увагу до моєї персони, за те, що перекручують факти, самі пишуть коменти, за те, що в Новіку в мене з’являються нові прихильники. Значить, усе роблю правильно.
І про зручні коментарі.
Володимир Мигас: Десь, мабуть, рік тому я не зміг написати коментар, хоча був зареєстрований на “Бузі”. Спробував відновити пароль – не вийшло. Я подзвонив Андрію. Він повідомив про проблеми на сервері і сказав: пиши через мене.
Десь за півроку я з’ясував, що це тільки для мене проблеми, бо знову не зміг відновити пароль. Я зустрів Андрія на вулиці і перепитав, що з моїм паролем. Він трохи зніяковів, сказав, що надалі проблеми на сервері, а потім знову сказав писати через його електронку.
Я зрозумів, що мене заблокували. Я після того не переглядаю той сайт принципово і тим більше не пишу туди.
Прошу вживати термін “провладний депутат Гузь”
Насмішили. Нецензурний коментар надіслав якийсь, прости Господи, “портал”. Цей “портал” лайливо доводить, що зі мною вже не воює і до мене цілком байдужий. Ага, помітно. 🙂
Потім знову буде вибріхуватись, що воно – не воно. Матюкливеньке ти наше, узбагойся.
Наталко Семенівно, от ви багато наголошуєте на тому, що ви не берете грошей, ноутбук не взяли, і це вже я читаю 151 раз)) це реально доводить, що ви жалієте про те, що не взяли, інашкше як азвати так багато акцентів на цьому? повірте, нам читачам це вже набридло як редька гірка
1. За роботу треба платити. І за роботу треба брати гроші. Це нормально. Наразі в Нововолинську немає сміливців, готових оплачувати мою роботу. Бо пишу не те, що скажуть чи хочуть прочитати, а те, що вважаю за потрібне. Отож працюю на ентузіазмі.
2. Мене 100500 разів на різних порталах/сайтах/ресурсах безпідставно і підло звинувачували у продажності. Звинувачували навіть ті, хто радо публікував десятки/сотні моїх статей і не сплатив мені ані копійки гонорару. Тому свій ліміт відповідей (100500) я ще не використала. 🙂
3. У вас є беззаперечне право мене взагалі не читати – споживайте більш солодкі продукти.
За всіх інших не розписуйтесь.
Додам: Нововолинська громада ламає передні й кутні зуби об тверду їжу (інформацію). У неї лінивий шлунок. Вона може споживати лише м’які інформ-продукти (із зомбоящків з сигналом ТТІ від племінникаів і кумів). А ще від “будівельника комунізму” – редактора комунальної газети “НМ” І Лісового. Який пише по темниках міського голови. Над нею не потрібно: думати, розмірковувати, аналізувати й сумніватися у чомусь. Там все причепурено у вигляді жуйки, яка схожа на блювотиння – це готовий до споживання продукт зі “славою” “еуропейській” місцевій владі.
Про ноутбук від Сапожнікова, який НЕ взяла, згадала з трьох причин:
– щоб читачі розуміли ціну питання, яке так бентежило тоді міського голову;
– щоб знали справжню вартість якісної журналістської публікації; 🙂
– щоб пам’ятали: підкуп – це не завжди гроші, є й інші способи.
“Ліно читачко”, ти вже визначся, хто ти: Ліна чи матюкливенький “портал”. IP така ІР…
сапожніков це брехун, його слова нічого не стоять
Він хитровусий. 🙂
А хитровусий це злодюга та брехало ?