– Коли я перестану доживати на вул. Інтернаціональній і почну жити на вул. Героїв Небесної сотні? –
запитує в мене 92-річна неходяча Марія Петрівна Мацеха (Сиротюк), репресована за сталінських часів.
– Доведеться потерпіти до японської паски, – відповідаю я з гумором (її, як відомо, не буває взагалі).
24.05.2016 р. вул. Інтернаціональна згідно з законом України “Про декомунізацію” була врешті-решт перейменована на вул. Героїв Небесної сотні. Але таблички на будинках лишилися старі – міська влада не виконує власних рішень.
Я пропоную шановній Марії Петрівні пришвидшити процес перейменування. Пишу плакатним пером потрібну назву і з онуком пані Марії – Павлом закріплюю на будинку №5.
Зосим Колбун, Марія Мацеха (Сиротюк) та її онук Павло
Пригадую, що у цьому домі жив колись один із фундаторів Нововолинського руху – Коваль Іван Пилипович (давно покійний), і думаю, що його душа дивиться з небес і схвалює цю акцію.
А шановна п.Марія просить іще нагадати міським владцям, що, попри неодноразові її прохання встановити пандус і лавочку біля під’їзду, вони так і не спромоглися це зробити.
Зосим Колбун, першорухівець, краєзнавець
Від РАДАРА:
Анатолій Бідзюра надіслав кілька фото у тему, додаємо:
Як полюбляє казати наш міський голова В.Сапожніков, цитуючи класика, РОЗРУХА – В ГОЛОВАХ.
Питається, у чиїй же голові така розруха?..
Це саботаж міським головою В.Сапожніковим та його командою рішень сесії міської ради та прийнятого Верховною радою антикомуністичного закононодавства, абсолютно однозначно. А ще – колабораціонізм. По-простому кажучи – це шкідництво на користь східного сусіда із яким Україна вже четвертий рік веде війну за свої автохонні території. Місцеві депутати мовчать, ніби заціпило, хоча більше аніж рік тому вони й прийняли саме це рішення. Я точно буду подавати на мера до суду. До іваничівського районного або до Володимир-Волинського міського.
Додали сюди світлини від А.Бідзюри. І питаннячко для мера.
Ще 24 травня 2016 року, за № 8\18 міська рада ухвалила рішення “Про перейменування вулиць міста” за підписом В.Сапожнікова. Депутатики наші проголосували – і забулись. Як завжди. Вочевидь, так ніхто нічого й не починав робити. Спохватились місцеві владці аж 1 грудня, бо потрібно було рапортувати про виконання “Закону України про декомунізацію”, який нашому меру-партійцю, ніби кислиця в роті. І ось, 01 грудня 2016 року на сесії міськради, депутати змінюють своє попереднє рішення і вже новим документом № 12\43 затверджують список вулиць на перейменування за підписом знову ж таки В.Сапожнікова. Контроль покладають на В.Рожелюка. Перелік вулиць для зміни назви підписує А.Сторонський, як секретар міської ради. Великав трійця у зборі! І знову, із 01.12. 2016 року по нинішній час, ніхто нічого майже, не робить. Ось якби та перейменовувались вулиці іменами Л.Берії чи Й. Сталіна чи на Великого Терору … Ну, нічого. Наших наймитів ми змусимо працювати так, як вимагає Конституція і закони держави. Якщо ж ні – підуть геть.