Захищати від негідників свою гідність – нині дуже дороге задоволення. Для бідних – просто непідйомне.
Друзі, апеляційний суд у Луцьку відмовив мені у задоволенні позову про захист моїх конституційних прав: гідності, приватності, ділової репутації. І скасував (з поки що не відомих мені підстав) рішення суду першої інстанції, яке ухвалила голова Нововолинського міського суду Орися Ференс-Піжук.
Про її рішення тут: “Стасюк має сплатити Камишниковій 10 тисяч гривень за моральну шкоду” http://radar.in.ua/rishennya-sudu-stasyuk-maye-splatyty-kamyshnykovij-10-tysyach-gryven-za-moralnu-shkodu/
Повний текст рішення апеляційного суду одержу на початку січня. Вочевидь, подам касаційну скаргу у Верховний суд.
Захищати від негідників свою гідність – нині дуже дороге задоволення. За позов сплатила понад 1700 грн. судового збору. За касаційну скаргу доведеться сплатити 120% від збору за позов, тобто понад 2000 грн.
Ставки судового збору знущально й нечувано підвищили нардепи 8-го скликання. Отієї каденції, де пан Гузь.
Зізнаюся, для мене це дуже великі суми. На ці кошти ми з моїми бездомними тузиками протримались би зо три місяці. Легких зим у нас не було, та ця буде особливо складною.
Тут на РАДАРІ працюю для вас надурняк. 🙂 Вам цікаво читати, мені цікаво для вас писати.
Мушу оскаржити несправедливе, на мій погляд, рішення апеляційного суду, бо вважаю: прицільно цькувати в інтернеті людину – хоч пересічну, а хоч публічну особу – не можна, це підло й незаконно. Що на сайті Стасюка мало місце саме прицільне цькування – розуміють, мабуть, усі, хто читав ту гидоту.
Вседозволеність, яка випливає з рішення апеляційного суду, означає: учора зграї анонімів поливали брудом мене, а завтра можуть вчепитись у будь-кого з вас. І захисту в суді не буде, бо майже кожного з вас хтось може назвати публічною особою.
Виплата з безробіття за два з гаком місяці піде в мене на сплату судового мита за касацію. Бобиків і комунальників 🙂 годую саме з цих грошей.
А тому буду вдячна кожному, хто залишить у магазині “Наша ряба” на вулиці Шахтарській (це біля автобусної зупинки й магазину “Вепр”) будь-яку суму для моєї хвостатої братії.
Продавці Ліля й Люда зважать тузикам на ці кошти багато собачого щастя.
Сьогодні якась добра душа занесла в “Рябу” 100 гривень “від читачів”. Дякую цій хорошій людині.
Наталя Камишникова
Нововолинськ
Бачу, мій фан завзято поширює цей блог і… обзиває мене у соцмережі аферисткою. Цікаво, потім теж зречеться своєї сторінки, як Стасюк у суді?
Мовляв, я не я, акаунт “не моя” 🙂 і кілька років поспіль не я, а якийсь підступний ворог без мого відома вів мою сторінку, дружив із усіма моїми друзями й виставляв на загал сотні моїх приватних фото…
Саме в такий спосіб “програміст” відхрещувався у суді від відповідальності за бруднослів’я на мою адресу. І навіть не червонів.
Що ж, воювати з жінкою в інтернеті – це не з окупантами на Донбасі. У військкомат по повісточку – слабо!
За роки АТО зрозумів , що зло серед нас , і лінія фронту вже не на Донбасі і на відстані витягнутої руки. Поки не переможемо ворога в середині не переможемо!!!
Скорочено. Тут не хамлять.
Модер
Не там шукаєш зло і ворогів, хоробрий ти наш. У дзеркало зазирни.
Навіщо це йому? В Італії легше *** витирати..
Не в *** справа. Догляд – робота важка й потрібна. Але якщо вишиватні патріоти “в роки АТО” відсиджуються в теплих краях або ховаються, як щури, в інтернеті й зганяють злість на жінках – це трохи бридко… і трохи смішно.
Верне від їхньої пафосної демагогії.
Дякую незнайомому водієві, який учора зупинився біля мене і передав 50 грн. для тузиків.
Також дякую двом невідомим жінкам за пакет обрізі і 80 грн., залишені сьогодні в магазині.
Ви – мої читачі, ціную вашу теплу довіру.
Людям которые не умеют брать на себя ответственность за свои мысли и чувства, требуется враг для переноса своего негатива, а за его неимением они поедают себя и близких, разрушая себя и отношения.
Ірино Козачук – собачки дякують! 🙂 Уже вдруге! Всю передачку з’їли.
100 гривень кілька днів тому в “Нашій рябі” від невідомої жінки. 10 гривень від якогось симпатичного чоловіка понад місяць тому. Дякую.