Комунгосп найняв луцьку підприємицю. Знищені надгробки – це лише початок…

2 680

РАДАР одержав відповідь від  “Комунального господарства Литовезької сільської ради”  на запит щодо умов угоди з фірмою, яка зрізала на цвинтарі Литовежа дерева цінних порід.

Виявляється, там спочатку рубають, а потім рахують! Спочатку валять дуби, ясени, сосни й надгробки, а потім обчислюють вартість дерев.

Із відповіді на запит випливає, що головна руйнація – попереду. Адже луцька підприємиця Оксана Анатоліївна Рабчун виконала менше 30 відсотків робіт на цвинтарі.

Угоду з нею уклали на бартерних засадах: ви нам – послуги, ми вам – цінну деревину.

Хто має відновити надгробки і чиїм коштом – у відповіді на наш запит ані слова. Хоча РАДАР цікавився. 

Фото зробила Тетяна Кукоба

Прочитав сам? Поділись з іншими:
  • Розкажу iншим:

Також читають

1.8 9 голосів
Рейтинг статті
2 Коментарі
старіші
новіші найбільшу кількість голосів
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
РАДАР
23 днів тому

У цих документах ідеться про знесення АВАРІЙНИХ дерев. А на фото бачимо: аварійне дерево стоїть на цвинтарі, як стояло. Виконавець робіт знищив цілком здорові дуби, сосни, берези, ясени. Зрозуміло, що пустить їх не на дрова й не на технічну сировину…
Технічна деревина — це дерево та залишки деревини найнижчого класу та якості. Її використовують для біомаси, виготовлення брекетів, гранул чи для інших технічних потреб.

Анатоль_ БІДЗЮРА
23 днів тому

Немає там правди. І сидять в кріслах, як вбачається, не господарі, а шахраї. Невже не можна було виїхати на цвинтар та оглянути і промаркувати кожне дерево, яке потрібно було ліквідовувати? Проконтролювати виконання робіт підрядником. Визначити якість всієї деревини, створивши комісію та задокументувавши дані в спеціальному акті… Приблизно підрахувавши кількість м.куб. дерева ділового (якісного) та технічного, яке використовуватиметься на тріску чи брикети. Всю цю сировину можна було продати за ринковими цінами і отримати прірву грошей, якими сповна можна було розрахуватися за роботу та ще й кругленьку суму покласти в касу сільської ОТГ.
Проте це, вочевидь, для тамтешніх чиновників – китайська грамота. Як і для членів тамтешньої спільноти звичні і задавнені – страх та “мовчання ягнят”. Ось чому ми й досі не в ЄС! Там нас і нашої національної байдужості бояться, як вогню. О, ми б їх багато до чого привчили. Про що вони, бідні, навіть і не здогадуються! І до “відкатів” теж.