Ніщо не віщувало біди, просто десять днів тому в десятирічної дівчинки з Нововолинська підскочила температура. 38.
Часи непевні, ковідні. Мама подбала, щоб Насті одразу зробили аналіз крові.
Отак зненацька й виявили лейкемію.
Того ж дня Юлія Михайлівна Трофимюк, мама трьох дітей, помчала з Настею у Київ, у клініку “Охматдит”. Доправили їх машиною “швидкої допомоги”.
Пізно ввечері були вже там, а на ранок столичні медики підтвердили попередній діагноз. І сказали: хворобі – місяць.
Тобто біду виявили на самому початку і з нею можна впоратись.
Однак місць у блоку хіміотерапії в “Охматдиті” не було. Чекати тиждень чи й більше – це гаяти дорогоцінний час. Що ж робити, куди звертатись?
Очільник волинської благодійної місії “Карітас” о.Володимир допоміг контактами.
І Юля з Настею полетіли у Туреччину, в Анталію. Там якраз було вільне місце у спеціалізованій клініці.
І там дитину інтенсивно лікують уже кілька днів поспіль.
Нововолинці вже бачили у соцмережах відчайдушні оголошення Юлі.
Вона зараз розпродує свій маленький бізнес на ринку (контейтер, трейлер), продає ювелірні прикраси й навіть свій будинок на тихій вулиці Нововолинська.
У Юлі дружна рідня, чимало друзів. Але на лікування доньки їй потрібні ДУЖЕ великі кошти. Таких у родини немає – ну, звідки ж бо?
І ви знаєте, про що я вас проситиму. Так, кошти й молитви.
Про це просять вас і всі друзі Трофимюків.
На своїх фейсбук сторінках вони звертаються до кожного, хто може бодай трохи підтримати Настю:
Чужих дітей усе ж таки не буває.
Врятуймо Настю!
Наталя Камишникова