Вівторок, 11 серпня, 11.00. О цій годині на околиці Нововолинська має відбутися передача дитини від батька матері – на тиждень.
За рішеннм опікунської ради, яку очолює А.Сторонський, – на прибудинковій території за місцем проживання батька.
Марія з дочкою-школяркою прибувають вчасно. У вікно визирає татусь малюка. Він щось вигукує й викликає поліцію. А сам бере малого на руки та виходить надвір разом зі своєю дружиною.
Марія підходить до нього забрати сина. Колишній співмешканець б’є її по руках і відштовхує. Обзиває, принижує.
Жінка повторює спробу забрати дитину. Колишній знову її відштовхує. Малого не віддає, хоча зобов’язаний.
Дружина цього пана азартно знімає Марію на телефон. Та заперечує проти знімання, але воно триває.
Поліція вже прибула, сидить у машині і спостерігає. Татусь в ударі: публіка є. Вимагає, аби Марія відійшла: мовляв, якщо малий піде до тебе, то забереш. А якщо не піде – я тобі його не віддам.
Він уже проводив такий знущальний експеримент два тижні тому, і теж біля цього будинку. Його дружина тоді виклала відео на фейсбук: дивіться всі, син не хоче іти до матері!..
То нічого, що татусь міцно тримав малого і сичав: “Не йди до тої суки”. Марія це бачила, чула й готова підтвердити в суді.
Згодом дружина експериментатора видалила те відео – можливо, второпала, що можуть притягнути до відповідальності й за кіно, й за численні фото малого, оприлюднені без дозволу його матері.
Але переляк минувся, і пані знову знімає на телефон свою попередницю та її малолітню дитину. Знову без дозволу.
Зі словами: “Це ж вам не собачка, це дитина!” – Марія іде від них.
До Марії підходить поліцейський Артинюк, обурюється – йому не сподобався її коментар про нього у соцмережах. Марія каже йому, що громадянин М. щойно бив її по руках і відштовхував.
М. привселюдно продовжує обзивати Марію останніми словами. Поліція заніміла, зауважень не робить, протокол за нецензурну лайку не складає.
Далі М. чіпляється до Маріїної дочки, яка, побачивши, що він штовхає її маму, витягла телефон і теж почала знімати.
В обличчя дівчинці летять добірні матюки з погрозами. Довівши дитину до ридань, М. знову переключається на Марію.
Біжить із погрозами навіть до водія, який привіз і має забрати жінку з дітьми. Поліція, як ви вже зрозуміли, поглухла.
Люблячий тато категорично заявляє, що дитину не віддасть, і йде у квартиру. Поліцейські його переконують не робити дурниць і виконати рішення опікунської ради. Після тривалих вмовлянь він знову виходить із малюком надвір. Марія нарешті забирає сина.
Вистава з експериментом тривала майже годину.
Увесь ранок Марія, передбачаючи подібний розвиток подій, телефонувала у соціальну службу, яка має здійснювати супровід, і начальниці відділу у справах сім’ї Іванні Думич. Ніхто слухавку не брав.
Громадянину М. поліцейські вкотре роз’яснили, що обмежувальний припис видано йому, а не Марії. Отже, вона нічого не порушила. До того ж, на час передачі дитини від батька до матері й від матері до батька цей припис не діє. Так зазначено в рішенні суду.
Але ніхто з поліцейських так і не сказав громадянину М., що він здійснив хибний виклик поліції, ніхто не склав протокол, аби притянути його до адмінвідповідальності.
Нагадаю: 21 липня цей М. так само безпідставно викликав поліцію, побачивши Марію біля будівлі суду, куди він під’їхав. Мовляв, вона порушує обмежувальний припис!..
І поліція, демонструючи дива толерантності, терпляче пояснювала йому, що Марія нічого не порушує.
Я нааписала тоді заяву щодо безпідставного виклику поліції громадянином М. Адже бачила оцю його комедію. Відповіді з Нововолинського відділення поліції досі не отримала.
Вважаю: щоразу батько під час передачі дитини матері влаштовує виставу “Це погана мати”. У хід пускає і солоденькі картинки на публіку, і штурханину, лайку, погрози. На очах у малюка.
Кілька тижнів тому Марія звернулась до нововолинського міського голови В.Сапожнікова зі скаргою на бездіяльність його підлеглих, яка призвела до загострення ситуації.
Заступник міського голови О.Громик запевнив у відповіді: служби невтомно працюють, роз’яснюють і консультують щодо вирішення конфлікту в інтересах дитини.
Оце наслідки тих консультацій:
Два синці.
Що далі, пане Сторонський, пане Сапожніков, пані Думич?
Ви ще й досі вважаєте, що цей тато не травмує дитину?
Наталя Камишникова
Як він вже дістав!!!Невже на неадекватів немає управи ніякої?(😥 Бідна жінка. Бідні діти. Дай Боже скорої кари для покидька
Та ця його жінка не відає, що робить. Не вона перша, не вона остання, аукнеться
Депутати, Луцьк, Київ… прокуратура! Міжнародні установи! Англійською мовою мама володіє, а тому у боротьбі за дитя усі методи оправдані! Терпіння і ласки Божої, але і здорового глузду в усьому!
Оце так циркова вистава! Це і є “зона сапогізму”, малята. Прочитали? То й сопіть у два отвори й далі, та не забудьте знову проголосувати за “вічного”. Та “зона” навідається і в вашу родину, якщо ви ще не мали честі з нею познайомитися ближче – без сумніву. Приниження громадян та знущання на їхніми дітьми – матір’ю, сином та дочкою, як у цьому випадку, роздуте славослів’я самого себе – банер з власним портретом у повний зріст на дошці пошани в центрі міста. Так само і “слава” в підконтрольних (можливо й власних) ЗМІ – котрі дуже дорого обходяться територіальній громаді. Просторікування на СТН про особисту значимість і неповторність: “Я на місці, будемо працювати…”. Брехня, як вбачається, присутня у всьому – офіційний діагноз, комюніке чи коментар медичних державних посадовців про гострий інфаркт, хворобу коронавірусу і протезування сердечних судин у міського голови чи інвалідність, яка невідворотно мала б настати у цьому випадку, публічно й офіційно не прокоментовані. Навпаки, у агітаційно-жовтій газетці “Волинь-Правда”, опоненти звинувачуються у відсутності співчуття “бідному” меру, який однією ногою вже був у могилі. (?) І відразу ж (!), маємо бадьореньку заяву по СТН-ТТІ від мера В.Сапожнікова, який нібито й не давав дуба: “Не діждетесь!”. І у підсумку – підтримку (та членство?) від правлячої партії “СН” на майбутніх місцевих виборах… Думай-ТЕ, ЗЕМЛЯКИ! Скільки можна демонструвати громадянську бездіяльність?
Такого телепня ще світ не бачив, але дивує інше, чому влада це підтримує і, власне, є першоджерело проблеми.
Дай Бог Сторонському чи Думич такого зятя як цей М.
А от мені цікаво, як батьки того М. можуть так холоднокровно вдавати що їх синок нормальний і все робить правильно.
Якась сімейка Адамсів! І як їм дитину давати? І батькові, який дітей клепає, а потім знущається із них самих і їх матерів. Певно такий зразок сімейного виховання був
Щоразу з біллю на серці читаю такі новини. НУ як так можна травмувати дитячу психіку??? Що можна хотіти від матері, яка на своєму місці і повинна віддавати бездушному агресору дитину???
Люди. владо, невже ви ЛЮДИ??? Отак руйнувати життя мами і дитини, навіть не одній. Ще і донька в своєму підлітковому віці повинна страждати. Для кого тут нормальне життя???