Йому було 58.
31 січня Миколу Ярославовича госпіталізували в Луцьку міську лікарню у важкому стані. Перебував у реанімації, не вийшов із коми.
Він важко хворів , але працював до останнього.
Микола Романюк народився 24 серпня 1958 р. у селі Золочівка на Рівненщині. Був міським головою Луцька з листопада 2010 року. 2015-го лучани переобрали його на другий термін.
Із грудня 2007 до березня 2010 р. очолював Волинську облдержадміністрацію, куди прийшов із посади керуючого обласним відділенням “Приватбанку”.
Знакові втрати серед управлінців і державних діячів із Волині за останні роки:
2 вересня 2014 р. помер екс-голова Волинської обласної ради й адміністрації Борис Клімчук.
12 серпня 2015 р. пішов з життя народний депутат України Ігор Єрємєєв.
20 січня 2017 р. лучани, з-поміж них і Романюк, попрощалися з багаторічним луцьким міським головою Антоном Кривицьким, який певний час був радником Романюка.
Земля пухом.
У фотоспогадах Павла Березюка:
Павло Березюк пише:
– Після звістки про смерть Миколи Ярославовича заліз у свої архіви. Довго перебирав альбоми, світлини…
дивлюсь на них – і серце крається, стискається щось всередині…
То усміхнений, то серйозний, то веселий, то сердитий, а коли гімн, то рука на серці.
А ще пригадую його жарт, всі ті роки, скільки фотографував мера, він завжди підходив, вітався і питав, чи є плівка у фотоапараті.
…більше не спитає ((
Один із луцьких водіїв написав сьогодні, що завдяки Романюку дороги в Луцьку стали найкращими за весь час незалежності.
Ну, Кривицький недарма був у Романюка радником. Що не встиг сам – намагався надолужити з адекватним мером. Шкода, що так передчасно обидва пішли. І обидва пішли гідно й мужньо, знаючи свої діагнози…
Додала гарні фото Павла Березюка.
і його бліц-спогад.