Нововолинці, не можу не поділитись ситуацією, яка сьогодні загнала мене в глухий кут.

Декілька років тому, катаючись на лижах, мала необережність впасти. Пошкодила коліно. З 2014 року неодноразово зверталась до наших травматологів з приводу болей.

Панацея від всіх хвороб що в Оліферука, що в Козка – натирання мазями.

Чотири роки болей, і от я ( без направлення, з власної ініціативи і з допомогою друзів) у Рівному в ЦМЛ. Операція – артроскопія, або по-простому – розрив меніска, застарілий.

Лікар, що робив операцію, довго не міг зрозуміти, ЯК можна було ходити з такою травмою 4 роки.

 

 

Але суть проблеми не в тім.

Людина, яка ледве пересувається на милицях, повинна прийти на прийом до травматолога, щоб він дав направлення на перев’язки. Але ще ж треба взяти номерок до того ж таки травматолога. По телефону це зробити не можна.

Виходить що? Діагноз у нашій лікарні поставити немає кому, а звести нанівець старання рівненських лікарів – бажаючих хоч відбавляй! Бо, прошкандибавши на милицях як мінімум тричі (наголошую – після операції минуло 4 дні) – я таки зіпсую все, що Лікар (недарма пишу з великої літери) зміг мені підрихтувати.

Шановний пане Мороз! Може, все ж таки Ви зможете укомплектувати нашу лікарню лікарями-професіоналами, а не тримати на роботі (вибачте наперед) алкоголіків-аматорів або просто некомпетентних працівників, яких і лікарями назвати не виходить.

 

Ірина Власюк

Нововолинськ

Прочитав сам? Поділись з іншими: