Навіть у найстрашніших снах солдати Великої Вітчизняної не могли уявити, що сьогодні Росія воюватиме з Україною.
Що в Росії повториться фашизм і що путлерівська пропаганда буде ще цинічнішою за геббельсівську.
Згадаймо всіх полеглих у тій… і у цій війні. А вірш – про нас із вами, про всіх нас.
СОЛДАТ ВЕРТАВСЯ ІЗ АТО
То дощ, то сніг. І холодрига. Де заблукала ця весна?
Вночі – мороз, в обід – відлига, хіба то, людоньки, життя…
Маршрутка гепала по ямах, і пасажири були злі,
на вікнах – шторки в темних плямах, на кріслах всі чохли брудні.
Комусь робота – як кормига, бо платять тільки копійки,
комусь – прем’єр ще той барига, лише розказує казки.
На лабутенах пишна дама затіяла страшний скандал,
на ногу дядько став їй прямо, а в неї мешти фірми “Sal”.
На кріслі спав чи прикидався один хлопчина молодий,
а поруч дід на ціп спирався, блідий стояв і ледь живий.
Хтось розмовляв по телефону, а хтось із пляшки пиво пив,
і всі дуріли від шансону, й ніхто нікого не любив.
Біля дверей стояв солдатик, вертавсь до мами із війни,
в лівиці він тримав букетик – ці перші квіточки весни.
І усміх юнака – як промінь, що вийшов раптом із-під хмар.
В маршрутці стихли свари й гомін, не стало вже боїв і чвар.
Сказав він людям дуже тихо: “Мої ви любі земляки,
я заберу від вас все лихо, візьму до лівої руки.
Я заберу ваші невзгоди, і дощ, і сніг – хіба біда?
Немає горя від негоди, бо горе там, де є війна”.
З плеча упала в хлопця куртка, правиці в нього не було.
Немов відірвана пелюстка… Солдат вертався із АТО.
Оксана Максимишин-Корабель
3 травня 2017 р., Португалія
Ужгород. Син повернувся додому живим!
Вінниця. Тато повернувся додому живим!
Свята правда. Чудовий вірш. Я передбачав війну із Росією ще у 2007 році. Та й, якщо відверто: вся історія Росії відтоді, як вона стала імперією – суцільні війни України за свою незалежність.
Вірш просто чудовий. Пан Бідзюра правий – вся історія Росії – це війни. Війну між Росією і Україною передбачували різні провидці. Незалежність і воля коштують дорого. Шкода, що ми платимо дуже високу ціну. Слава Україні. Героям слава.
Ні Росія, ні Німеччина разом узяті не в змозі накоїти такого лиха в Україні, як ми самі…це ми усередині країни ненавидимо одні одних, сусід сусіда…це ми готові перегризти горло за пів метра межі, це ми або наші діти та внуки руйнують лавки та ліхтарі у парках, гадимо під деревами, кущами, під будинками, наче тварини, це ми плюємо на вулицях, кидаємо недопалки та сміття просто під ноги. То де ж вороги? Ми самісобі вороги, ми воюємо не з тим з чим потрібно…
А знаєте, Віка, усі свої чвари і негаразди у своїй країні ми будемо залагоджувати і вирішувати самі. Набагато гірше, коли на нас напав підступний ворог, який нас грабує і вбиває, калічить ікраінців. Це орда двадцять першого століття. І саме через війну на сході ми, украінці, знервовані і морально напружені, адже дуже тяжко проводжати рідних і близьких на війну, тяжко лікувати поранених, відспівувати і ховати загиблих. Душевні рани лікуються дуже довго, а часом не виліковуються взагалі.
Вика,вы абсолютно правы. Врагами Россию и Украину сделали новые украинские руководители, (под командованием западных кураторов)которые без согласия украинцев совершили государственный переворот. А потом развернули боевые действия против несогласных на юго-востоке.
Вся история России построена на государственных переворотах. У вас ложная информация. За такую вашу позицию будут страдать ваши дети и внуки. История все расставит на свои места, и будет кому-то больно за свои ошибки.
Да,вы правы, в России тоже были госперевороты, например, Октябрский в 1917 году под руководством Ленина.Ни к чему хорошему он не привел. Гражданская война,миллионы погибших. В итоге советская власть пала. Такой результат ждет, я думаю, и Украину. Украина из процветающей республики превратилась в аграрный придаток Европы.
Громадяни, тут надійшов пропагандонський комент – як розумію, з Росії, з Воронежа. Ви відповісте? Ставити?
Ставити
уже, від Віктора.
Ці жертви путінської пропаганди будуть шукати найменшу шпарину, аби пролізти, вони будуть шукати болото там, де його немає, або замісять болото там, де його ніколи не було. Пошліть їх усіх куди подалі.