Сьогодні о 14.30 в Луцьку мав відбутися розгляд апеляційної скарги Назара Статочнюка та його адвокатів. Вони просять змінити підозрюваному у вбивстві Каті Литкіної тримання під вартою на домашній арешт чи інший запобіжний захід.
Однак суд не відбувся, бо…
Один із адвокатів – лучанин Сергій Полячук подав заяву, що буде зайнятий в іншому процесі, і попросив перенести розгляд. Апеляційна інстанція призначила слухання на четвер, 27 жовтня, на 10.00.
У суд прибули з Нововолинська рідні та близькі вбитої дівчини. 100 км туди, 100 назад власним коштом і під дощем, переживання й нервове напруження – це так, дрібничка, яку пан Полячук не брав до уваги. Хоча й він, і інший адвокат – пан Шостак, і судова канцелярія могли повідомити потерпілу сторону про ймовірне відкладення справи.
Привезли з СІЗО Статочнюка. Це теж ціла процедура: конвоювання, транспортування туди-сюди.
РАДАР прогнозує, що слідство й суд триватимуть іще довго, а тому закликає адвокатів підозрюваного виявляти розуміння й людяність, а не ставити купу людей перед фактом своєї “зайнятості”.
Жорстко, але справедливо. Раїса в Однокласниках коментує:
А Катя, мабуть, теж просила… благала… щоб не вбивали… а ніхто не послухав.
Для вбивць! ГРАТИ + ГРАТИ=ДОВ!ЧНО !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Хто допоможе з транспортом на четвер? Хоча б один бус для групи підтримки. Підтримка ДУЖЕ потрібна.
не по-людськи… хіба важко було подзвонити. а не дочекаєтесь, аби всі забули про це вбивство. група підтримки велика!
Вибачте, але хто мені скаже чим ті активісти допоможуть? Не треба робити того шоу… Люди (включно з акивістами) самі не знають правди, і вони не судді, щоб вирішувати винен підозрюваний чи ні. Хіба що ви, журналісти, хочете зробити “масовку” чи що…
Журналісти й без масовки зроблять сюжети про цей суд, а про підтримку просять рідні Каті. Уявляєте, як воно їм – їздити за 100 кілометрів на кожне засідання й дивитись на невинного хлопчика, який сміється їм у вічі.
Так, люди не знають правди. І ніхто не хоче зробити з цього засідання шоу. Але люди хочуть знати правду. Люди хочуть нагадати, що ця справа не забута. Люди хочуть справедливого розгляду справи. Люди хочуть показати. що якщо “воно” винне, то хай знає, що йому потрібно боятись, бо Катина родина не сама. Ніхто не збирається його вбивати, катувати, переслідувати, але ненависть в очах людей може зробити набагато більше, ніж вмовляння сказати правду.
Ці два адвоката зробили найбільше для того, щоб навіть тим, хто сумнівався, стало зрозумілим хто вбивця. Волокита, брехня, затягування справи, “сльози, соплі, артистичне заламування рук ” на темі хворобливості “хлопчика”, все це красномовніше за шорти в кривавих плямах та картку з телефона Каті.
Пани адвокати, вони бувають дуже різними….ось так собі пофілософствую… цікаво лише одне, як сплять та живуть такі адвокати зі знанням про вчинки своїх клієнтів? Адже знаючи про тяжкий злочин і намагатись виправдати злочинця, хіба не те саме, що і співучасник? Та гроші ж не пахнуть, правда?
Я вам так скажу: всі люди, які в силу своєї роботи стикаються зі злочинністю, є заручниками своєї ж роботи. звідси ж і профдеформація. Адвокат не може відмовити людині, за вийняток безумовної зайнятості у інших справах, це передбачено адвокатською етикою і за це можна втратити свідоцтво. так це тяжко, але це робота. так само і у суддів бувають моменти: видно що людина непогана, вчинила якийсь проступок по дурості чи для допомоги комусь іншому ( я не про Назара чи Максима ні в якому разі), а суддя нічого не може зробити, бо санкція є санкція. і шкода і все, але – робота є робота.
Ілона, я саме про ті випадки, коли адвокати захищають саме вбивць. Адвокат знає вбила людина чи ні. Навіть якщо людина напряму йому не зізнається, то при розмовах з клієнтом про деталі, про докази, про алібі…ну, всім зрозуміло, адвокат розуміє вбивав чи ні.
Є велика різниця між захистом законності по відношенню до вбивці, щоб усе відбувалося процесуально правильно і свідомим відмазуванням вбивці від покарання, коли адвокат перестає бути правозахисником, а стає адвокатом диявола….
та тут я і згідна з вами, і не згідна. ми так судимо адвоката, бо впевнені, що Назар причетний до вбивства. але якщо подивитися на дії адвоката з юридичної точки зору, то можна зрозуміти, що він просто вказує на процесуальні неточності у справі, на промахи слідства, каже про хворобу хлопця, щоб його випустили з СІЗО, що є просто , як ви кажете, законність по відношенню до підозрюваного. не все так легко і просто, як може здаватися.
вы тысячу раз правы – шостак просто отмазывает изверга. и всем известно что шостак берется за самые грязные дела – деньги не пахнут
Погоджуюсь. І хочу додати: не можна виключати те, що і самому адвокату клієнт не каже правди.
А чому це раптом мама підозрюваного згодилася на детектор, а? До цього вона не знала, в чому званувачують її дитину? А можливо, знайшли піидставну особу, яка буде проводити цей допит або знаходитись біля детектора? На мою думку, чим більше людей буде присутніми на суді, тим буде краще. Тому що все має бути відкрито. і з цього шоу ніхто не робить. Допоможемо сім’ї Литкіних.
спасибо вам. но к сожалению эта мама сказала о согласии на полиграф только на публику. на самом деле – только отказ зафиксирован
А чи ніхто не задавався питанням чому суд проходить в Луцьку? Чи саме не тому, щоб менше людей було присутніх .щоб легше зам”яти справу.
Відповідь на Ваше запитання у словосполученні “капітан Яків Гуліда” та ” бар Валентина”, пограйте у гру- “знайди спільне”…..
Даю вичерпну відповідь на ваше геніальне питання: в суді розглядається АПЕЛЯЦІЙНА скарга, таку скаргу має право розглядати лише АПЕЛЯЦІЙНИЙ суд, який є лише у Луцьку ( один на території Волинської області), а в Нововолинську такого нема, бо це не передбачено судовою системою. не треба шукати підвох там, де його нема, ліпше пішли б в той суд і підтримали рідних Каті
Так таки й так. СІЗО теж немає у Нововолинську, тому “хворобливого” та “переляканого” підозрюваного у вбивстві хлопчика-дитину перевели до Луцького СІЗО…