У це важко повірити, але лучанин Олександр Дроздов нічого, на жаль, не вигадав…
“Цей день я запам’ятаю на все життя, – пише він на фейсбук. – Сьогодні, повертаючись від батьків до Луцька, побачив молодого хлопця у військовій формі із наплічником. Ідучи понад дорогою і просто витягнувши руку, він намагався спинити попутку…
Я зупинився.
– Тобі куди?
– Горохів.
– Давай наплічник у багажник…
Рушаємо далі. Почали спілкуватися: звідки, куди…
– Додому, у відпустку на пару днів, – каже він.
Із розмови дізнався, що цей хлопець на фронті з 2014 року добровольцем, 4 контузії та різної важкості купа поранень, маленька дитина та дружина вдома…
Дізнався, що до того місця, де я його підібрав, він ішов пішки з м. Нововолинськ… А це приблизно 20 км + ожеледиця+мороз+вітер!!! І що жодне ПАДЛО не зупинилось йому!!!
Питаю:
– А як же маршрутки?
– Вони не хочуть зупинятись, я ж по пільгах…. А ще є такі розумники, кажуть типу: “Я тебе туди не посилав”…
Слів бракує просто… Будьте Людьми, а не скотиною!!! – закликає всіх нас Олександр Дроздов.
РАДАР теж у шоці. Яка ганьба, краяни. Водії, ви місця своєму захиснику пошкодували?!
Довідково. Від Нововолинська до Горохова 56 км…
У тему: “Спасибі, дядьку, за Україну!” Історія з маршрутки.
http://radar.in.ua/spasybi-dyadku-za-ukrayinu-istoriya-z-marshrutky/
Не всі підараси! Хоча таки багато, на жаль.
У мережах.
Oksana Stanitska: Ну не вірю. Невже так може бути?????? Як можна проіхати і не зупинитись??? Мені здається, у нас люди добріші…..
Таня: Люди втрачають людяність…
Вова Хмель: Водії безсовісні.Хай їх відправляють на війну, потім зрозуміють.
Люда Герасимова: Что за люди?
Vladymyr Twister: я Польшу їду часто, коли є місця, вночі підбираю людей не за гроші, вони на кордон заробити ідуть, зима
Людмила Чередниченко: Да….без слів
Любовь Миленькая: Мене це не дивує. Чоловік мій у формі 35 км йшов пішки – і нічого! Витримав! І НІХТО НЕ СТАВ ((
Євгенія Білевич: А немає слів, люди зійшли із розуму.
Галина Максимюк: НЕ БРЕШІТЬ, ВИГАДАНІ БАЙКИ.
Galja Semchyshyn: Та чому? А скільки випадків, що бандити перевдягалися у міліціонерів. Люди бояться.
Галина Качмарик: Сумно і боляче за наших воїнів.
Лаврієнко Оксана: Мені дуже важко вірити у все те, невже все купується за гроші. Де поділась доброта, співчуття … Всі якісь довкола злі, недобрі…
Елена Гриб: Куди ту всю мразоту можна вислати?
Андрей Сёмик: ВАРИАНТОВ МНОГО, КТО ЕСТЬ КТО НА САМОМ ДЕЛЕ, НО ЕСТЬ НЕМАЛО НЮАНСОВ. ВРЕМЯ СЕЙЧАС НЕ ТО, ЧТОБЫ МОЖНО БЫЛО ВЕРИТЬ, ПОЭТОМУ И БОЯТСЯ.
Светлана Анжияк: Быдлоооло!!!!!
Володимир Трокаль: Сумно,
Аня Давидовська: Водії!!!Ви що не люди?Все вимірюїте в грошах?Жах!!!!!
Елена Веселюк : Рожайте деток побольше, Патриоты Украины… ибо страна на треть заполнена чем-то страшным…
Людмила Рижак: не вірю
Наташа Саблина: Люди! Когда мы успели стать скотами? Откуда такое безразличие?
Комент вечора.
Алла Шульга: Слов нет! Герой, прости идиотов.
Lesja Cokyp: Скільки ще тоі полови є серед нас….а зерна мало…
Kocur Natalia: Зараз розквіт бандитизму, люди бояться…. хто зна, кого підбереш по дорозі. Ну а комусь просто пофіг. Це сумно і прикро((
Наталія Джуган: сумно і противно….
Людмила Черетович: жах та стидоба
Nadegda Losenko: Позор…..
Елена Иванова: Навіть читати таке соромно…
Елена Ольшинская: За хамство та зневагу до військових треба ввести відповідальнісь у вигляді штрафів великих розмірів. Гроші мають бути перераховані на потреби воїнів. Бо деякі свині поважають та люблять тільки гроші.
Alina Neradko: По всій Україні є скотиняки і байдужі. І як би тільки десь щось зашевелилось то вони були б в перших рядах. і їх важко витравити поки що…
Galja Semchyshyn: А є такі, що одягають військову форму, а ніякого відношення до “АТО” не мають. А є такі, що візьмуть і пригостять чаєм з отрутою.
Таня Яцечко: Ми возимо АТО шників,ще ніхто нічим таким не пригостив..Не хочеш возити-не пиши фігню!Щн зараз про младєнцев мені розкажи,сєпара!
Galja Semchyshyn: Таню, а дідусь не пригостив наших воїнів отруєним медом? Не потрібно присвоювати ярлики, якщо не знаєте людини. Я просто намагаюся зрозуміти людей, які не підвезли. Ви не чули історії скільки ветеранів знаходили мертвими, коли вони поверталися додому.
Наталия Мельник: В АТО треба більшість таких нахаб, тоді переосмислять багато чого в житті
Наталя Ремська: Стидно
Дезе Гозович: судьба злодійка( ми ще будемо ворогами країни як змінять шапки!
Катя Ковриженко: Я сколько помню маршрутчики почти все барыги и жалобы
Дезе Гозович: треба збирати номера автобусів по цілій Україні і різати колеса, якщо по закону не доходить , а особо умних бити і в лице ! ногами !!
Ігор Фурник: К сожалению, мы нужны, пока мы там, а здесь все по-другому…
Myroslav Sirko: Оце і є МИ. І що з того, що масово ходимо до церков, коли МИ не міняємося. Не подібно на те, щоб за останні 15-20 років – коли вже можна було ходити до церкви – люди стали кращими, добрішими, радше навпаки. Недарма народ склав прислів’я: “Доброго і корчма не зіпсує, а недоброму і церква не допоможе!” Якось я запитався у двох священиків (а було то яких 8-10 років тому), чому на їх думку люди тепер такі недобрі. І обоє – а було то не в один день – наче змовившись, відповіли, “бо тепер такий тяжкий час!” На те я їм заперечив, що по війні, в 40-50-х роках жити було куди тяжче, однак люди були загалом добріші… Так виглядає, що священики живуть в одному світі (і, мушу сказати, що живуть непогано), а люди – в іншому. Вони, мабуть, вважають, що вся їх праця полягає у проведенні Служб Божих, а там – хай діється воля Божа…
Це владі ДЯКУВАТИ треба, що от так без грошей захисника у відпустку відправляє. Є різні люди і серед водіів і серед АТОшників. От і така от ситуація
Т.е. он уже прошел 20 км и судя по информации ему еще оставалась пройти 36 км. Собственно уже можно было и не голосовать. У него очень хороший темп ходьбы. Оставшееся расстояние вполне мог пройти примерно часов за 7. Президент, солнцеликий Петр Алексеевич, говорит, что бойцы АТО получают по 1000 грн. в день. Следовательно деньги на проезд у воина были.
ЖЛОБСТВО ВОДІЇВ МАРШРУТОК ЗАШКАЛЮЄ.ЇМ ЖЕ ДОПЛАЧУЮТЬ З КАЗНИ…
“Українці – співуча і добра нація. У них і мова солов’їна. А які роботящі! Добрі й гостинні. Щирі, сміливі, непродажні, не підлі, подільчиві і небайдужі до чужої біди. Хлібороби, їм тільки землю й подавай! Нагодують, прихистять і обігріють, дадуть харчів на дорогу, підвезуть, покажуть шлях до правди. Не брехливі. Вірять у Бога, ходять до церкви щонеділі і жертвують бідним …” Забудьте про це. Це пісенька із минулих віків. Ми зовсім не такі. Все навпаки. Я можу сказати хто ми… але язик не повертається. Можливо іншим разом.
У этих маршрутчиков жажда денег зашкаливает. Это кем же надо быть чтобы не подвезти парня у которого всего двое суток свободных, а завтра он вернется на передовую чтобы этого ДЕБИЛА защищать. Горько и обидно что у нас и такие людишки есть.
Леонід коментує: Не розумію, як він опинився в Іваничах або тому районі, якщо приїхав поїздом, то, мабуть, до Н.волинська або Вол.Волинська і їде додому в Горохів, як туди є друга вітка Ж/Д. Щось солдат темнить, можливо, забухав на радостях та в гостях був. Я не засуджую його, просто ось так в нас виростають Великі легенди, а я досі переконаний, як що б дуже хотів, то добрі люди є всюди, хоча маршрутчики скотиняки
А я не вірю в цю статтю, може він гроші пропив, або беріг щоб в горохові прогуляти. . військова частина дає гроші нате щоб приіхав до дому, та й волонтери, часто питають хто ї де і щабирають безкоштовно наших хлопців, і проводжають до місця призначення, а цього молодого чоловіка просто так кинули? Мій хлопець як їхав до дому, отримав гроші на карту, від військовоі частини як допомогк, плюс отримана зарплата більше 8 тисяч за місяць, такщо гроші в цього хлопа були.. І маршручики які ї луть з нововолинська на горохів, дуже хороші, ї жджу часто то щнаю, вони б його не пропустили, якби голосував, хоча є. перевізник Глеба то хам ще той і водіі такі ж. Пані Наталю розберіться в цій історіі до кінця. Чому йому не допомогла військова частина? Якщо не грошима то довідкою де вказано звідки і куда він ї де, і які квитки по пільгах йому повинні дати на автостанціі чи вокзалі? Чому одним дають і гроші і довідки а його залишили,?
Глеба – це пісня. Реально хамство зашкалює. Але проблема у тім, що й начальник транспортного відділу виконкому Коцура від нього недалеко пішов.
Марія Гайдук: Нізащо не повірю . З Нововолинська до Горохова 60 км. Цього бійця в нашій стороні на руках несли б, не те що не підвезли.
Лілія: То у нас люди такі підлі, позажирались на тих цигарках, аж світу не бачать!! зато гуманітарку у Авдіївку зібрали….
На жаль, такі випадки – не поодинокі.
Пізно ввечері 18 вересня 2016 року на АЗС Shell, що на виїзді з Коростишіва на Київ, ми з дружиною підібрали “молодого хлопця у військовій формі із наплічником” – відпусника, що повертався в АТО…
Він весь тремтів від холоду… За його словами більшу частину шляху від Новоград-Волинського (!!!) пройшов пішки, бо ніхто не зупинявся…
Урешті-решт його трохи підвіз якийсь хлопчина на мопеді… От і промерз: він-то був у літній формі…