– Мало того, що я захворіла (було хірургічне втручання), то з лікарні я виписалась із нервово-психічним розладом.

Так почала своє розпачливе зізнання наша читачка Наталя з Нововолинська.

Що ж прикро вразило її  в міській лікарні? 

– Усе почалось у приймальному відділенні хірургічного корпусу. Там гарна на вигляд молода медсестра зі злобою в очах приймала мене, ніби я посягаю на її власність і незабаром ляжу в її ліжко. Біль у ділянці живота був нестерпним, але я терпіла, бо гарна медсестра з грубим голосом гаркнула: «Лікар зайнятий, терпіть, а якщо так сильно болить, то підіть в аптеку, купіть Кетанов, і я вам вколю».

Я не могла ворухнутись, куди ще йти, я так терпіла годину й молилась: я мушу жити, бо вдома двоє малолітніх дітей.

Прийшов хірург, і все по плану : аналізи і «щось підіть купіть».  Я втратила свідомість, отямилась, коли били по лиці і казали: «Ви мене чуєте?»

Високий мужчина в білому халаті посміхався: все нормально, будеш жити.

Мене перевезли в хірургічне відділення, і тут дівчина з приймального видалася дуже милою медсестрою. Хамство і грубість – напевне, один із обов’язків кожної медсестри та санітарки хірургічного відділення в Нововолинську.

Я описувати всього не хочу, що відбувалось упродовж 7 днів мого перебування в хірургічному відділенні, хто там був, знає… перев’язки – то одна із найгірших процедур, не боляче, але так ОБРАЗЛИВО.

 

 

Пишу в надії: може, хтось із персоналу прочитає і задумається. Я сплачую податки, кожен місяць із мене вираховують немалі гроші, і за 10 років вперше я потрапила в лікарню (не рахуючи пологів) і стикнулась з таким ХАМСТВОМ, дуже образило мене все це.

Господи , ми ж прості люди, а ви МЕДИКИ. За час перебування в лікарні я не побачила жодного МЕДИКА. Напевно, справді потрібно робити все приватно, а вас, дівчата і хлопці, розганяти по домах. Сьогодні ми дивимось, як хтось погано поводиться… люди, почніть із себе щось змінювати, і все у нас буде добре. Хай всім щастить, люди, будьте добрішими, і так важко жити.

РАДАР високо цінує самовіддану роботу наших медиків. РАДАР упевнений: Наталі просто не пощастило, у хірургії працюють чуйні професіонали.

Однак у її листі стільки гіркого осаду, що  ігнорувати це болісне зізнання не можна. Читайте, думайте, сперечайтесь… змінюймось. 

 

Прочитав сам? Поділись з іншими: