Про людей, покусаних біля Низкиницького монастиря, багато писали на місцевих сайтах.

Але зграя гасає надалі.

Кого покусають – посміхніться, бо вас там знімає прихована камера…

🙂

 

Проблема з тими бездомними псами справді є.  І є цілком конкретні люди з Шахтарського мікрорайону, які створили її, а вирішувати не хочуть.

Та й ніколи їм – лазять під моїм парканом, вигадують і поширюють плітки. Одне слово, борються з Камишниковою.

Нововолинська влада щодо зграї теж бездіє . Чиновники там ніжками не ходять, і їм на покусаних виборців начхати.

Турбує їх зовсім інше: як закрити рота Камишниковій та РАДАРУ.

Еврика! Влаштувати телемочилово!

Підпарканні топтуни і корумповані владці об’єднують зусилля – і…

Лучанка Тетяна Хомич (власкор ТСН) вривається  з увімкненою відеокамерою і мікрофоном до мене додому, випитує – на камеру! –  у моїх сусідів, де я ночую, куди ходжу і що є у моєму будинку

Однак не хоче знати про реальну собачу проблему під гаражами на виїзді з міста.

18 березня  2018 р., “Волиньпост”:

http://www.volynpost.com/news/109276-u-novovolynsku-bilia-monastyria-na-lyudej-napala-zgraia-sobak

 

Троє покусаних за один день

 

Заїжджі телевізійники півдня знімають замовний викривальний сюжет під загорожею мого міні-притулку, де собаки не становлять жодної загрози для людей – стоять на прив’язі за високим парканом.

Із глядачів видушують сльозину: у мисці цього песика до обіду немає води!

Однак анітрохи не цікавлять “чесних, об’єктивних журналістів” ані страхітливі розправи догхантерів із десятками псів у Нововолинську, ані зграї, які накидаються на перехожих і час від часу гинуть під колесами автівок.

 

Це тут:

 

 

До тих гаражів від паркану, під яким проплачена бідолашка попеклася кропивою (бо не треба там лазити тихцем!), лише 4 хвилини пішки. Але знімальна група за цілий день туди так і не дійшла.

Аж у Іваничі з’їздили, розпитуючи у ветеринара про моїх псів. У виконком міської ради сходили до Рожелюка – заступника міського голови, шукаючи компромат на мене.

Цілого мільйонера Климовича під мій паркан привезли (чи він – телевізійників?), аби фантазував про мої скриньки для пожертв притулку по всіх магазинах. Хоча скриньок немає ніде вже років сім.

Климович, тобі вони з перепою ввижаються, нє? Біла гарячка – страшне діло, май на увазі. 🙂

А от на агресивну зграю, яку підгодовує така собі Герасимчук,  “плюсики” старанно закрили очі.

Ще б пак: це ж Герасимчук разом із  “зоозахисницею” Шостак брехала їм на камеру про мене і “собачий концтабір”.

Жіночки бачать  у чужому оці порошинку. У своєму не бачать колоди.

 

Шостак і Герасимчук наввипередки оббріхують мене начальникові Іваничівського відділення поліції

 

Голова депутатської комісії Климович ламає мій замок на моїх-таки воротах, заявляючи: “Це катівня!”

Однак не вдаряє депутатським пальцем трьох скликань об палець, аби створити в місті комунальний собачий притулок, захистити дітей і жінок від зграї бездоглядних собак, що гасають при дорозі на Тишковичі й Низкиничі.

Одного святкового дня навесні потерпілих було аж троє. Ішли у храм, із храму чи просто повз нього, а потрапили  у лікарню.

Що змінилося після тих випадків і розголосу? Нічого.

Кілька тижнів тому працівники Нововолинського ВУКГ, яке уклало угоду з ГО “Захист чотирилапих” , привозили сюди, під гаражі, ловців  і керівника ГО Богдану Новарчук. Мовляв, треба забрати звідси бодай кількох собак на стерилізацію і вакцинацію, а потім бажано вивезти в інше місце.

Але опікунка зграї – Герасимчук категорично відмовилася віддати бодай одного пса.

Так ловці і поїхали ні  з чим. Комунальники лише руками розвели: ну, не хоче людина, то що вдієш.

 

Руки в боки – і начхати на покусаних!

 

А проблема бездоглядної зграї лишилася!

Мені шкода всіх нічийних псів, навіть агресивних. Наприкінці того дня, коли під моїм парканом чатували дві брехухи, прихапізатор Климович, поліція та телевізійники, один підгаражний собака вкусив і мене. На очах у своєї опікунки.

Я йшла додому і зазирнула під гаражі: як же зоозахисниця, що завзято викривала “собачий концтабір”, доглядає собак? Може, досвід запозичити?

 

5 мисочок на три десятки псів. Євровольєри…

 

Пси відпочивали на осонні, поводилися спокійно. Визирнула Герасимчук, щось тихенько сказала – й вони загарчали на мене, один вкусив. Добре, що я тримала в руці порожнє відро – якось прикрила ноги від інших.

Нога розпухла, але то таке. Мене здивувала не поведінка псів, а зловтішні вигуки “зоозахисниці”. Волала услід мені таке, що не налазить ані на голову, ні на собачу морду. Дуже неадекватно поводилась.

Минуло два дні. Чекаю вчора під монастирем на селянина, який попросив допомоги у РАДАРА, бо має виснажливу судову тяганину (там фігурує, як з’ясувалося невдовзі, адвокат Шостак). Стою тихенько, нікого не чіпаю. Бачу через дорогу пару-трійку песиків – гуляють собі.

Раптом кричить мені з-під гаражів якийсь нервовий товариш:

 – Не провокуйте моїх собак, пані Камишникова!!! Ідіть звідти, я вам сказав! Ідіть! Це мої собаки! У мене відеокамера тут, вона крутиться, я все побачу!

Отакої! Мені вже командують, де ходити і стояти. А дихати ще можна чи теж уже ніззя?

Це, певно, чоловік брехливої зоозахисниці. Прикиньте, я ще ж НЕ писала заяву у поліцію щодо зграї, яка жахає перехожих, НЕ зверталась до комунальників із вимогою негайно вжити заходів, НЕ демонструвала покусану ногу в інтернеті…

Я поки не знаю, як зробити, щоб не страждали ні люди, ні собаки.

 

 

“Відійдіть, я сказав!” Хоча я філософськи підпираю стіну монастиря.

Із хорошого, громадяни:

Виявляється, тут є відеокамера, “вона крутиться” і процес нападу песиків на вас зафіксує.

Є хазяїн зграї, бо кричав: “Це мої собаки!!”

Є й хазяйка – Світлана Герасимчук. Вона взяла на себе відповідальність за псів, коли стала їх годувати. Адже розуміла: якщо годувати тварин в одному місці, вони тут житимуть і плодитимуться.

Герасимчук узяла на себе відповідальність і за напади собак на людей, коли не дозволила комунальникам і ГО “Захист чотирилапих” забрати псів до Луцька.

 

 

Із поганого:

Цієї проблеми не бачить депутат Нововолинської міськради Климович, якому так сверблять руки зламати мій замок, повикидати собак і загарбати собі ще й цю земельку.

Своїх 17 чи 18 ділянок у Карпатах, на Світязі, в Нововолинську йому явно замало.

7 квартир і  будинків – замало!

Ігнорує проблему відомий кабанолюб – депутат міськради Ярема, чиї “засоби” старанно вишукують разом із Климовичем привід мене спаплюжити.

Проблеми не хоче вирішувати начальник ВУКГ Артем Жигалюк. Він платить із бюджету приїжджим ловцям по 600-900 гривень за відлов і стерилізацію одного пса. Проте гаражних собак впритул не бачить.

Вдовольнився тим, що останнього разу луцькі ловці забрали з міста двох ХАЗЯЙСЬКИХ (як згодом з’ясувалось) маленьких собачок і десяток-півтора теж не дуже великих  – біля молокозаводу, у Шахтарському і 5-му мікрорайонах.

При цьому кількох тварин віддали ловцям мешканці, які підгодовують собак у дворах.

А зграя під гаражами навпроти монастиря гасає надалі. Кого покусають – посміхніться, вас там знімає прихована камера! 🙂

 

 

То як щодо колоди в оці у деяких зоозахисниць? Не мають часу подбати навіть про безпеку своїх підопічних, які нерідко потрапляють під машини, гризуться – буває, на смерть. Тоді пси так скавулять – мороз по шкірі у перехожих!

Пані Шостак брехонула в замовному телесюжеті: “Собаки у притулку гавкають і виють, бо вмирають від голоду”.

Алло, гараж! Собаки з-під гаражів дуууже гавкають і виють. На всю округу! Теж конають від голоду? 🙂  Чи просто пані Шостак не дружить із логікою і совістю?

Собаки взагалі гавчать, вони такі.

Але іноді ще й кусаються. Їхні опікуни й інші сердобольні особи не мають часу вирішувати цю проблему, бо постійно лазять під чужим парканом і рахують чужих псів.

Нововолинці, полічіть-но псів під гаражами біля монастиря!  Це складно, бо ж гасають туди-сюди. Забігають на смітники, на цвинтарі по сусідству.

Екскременти на могилках навряд чи хтось із опікунів збирає у пакетик.

 

Наталя Камишникова

Фото – Валентин Мінчик

 

У ТЕМУ:

Собаки не винні! Винні безвідповідальні люди

 

Прочитав сам? Поділись з іншими: