Храмові війни як засіб забути про платіжки, Крим і Донбас

Сильна стаття!Я вчора дивилася в прямому ефірі на оте збіговисько у школі.І маю сказати,що жодного знайомого обличчя не побачила(явлюся прихожанкою Низкиницького храму 30! років).В інтернет і все поголовне верещить,що московські попи не відспівують,не поминають воїнів АТО,на моє питання:яких утисків і поневірянь зазнали з боку низкиницької братії – мудро-грамотний повидаляв свої коментарі і вийшов з обговорень.
Я 5 раз згадаю питання(відповіді не отримала,деякі коментарі мої видалили,дехто просто не пропустив коментар):Чому питання переходу ЦЕРКВИ вирішувалися в ШКОЛІ???? Чому прийшов Степан з собору(там щось його засипане і мелеться?)???Давайте при таких умовах виганяти католиків, сектантів…Я не за приналежність до МП чи МП, я за свій храм,в якому хрестилася,вінчалася,соборуюся,сповідаюсь-причащаюсь.
У місті всім є де молитися:І собор(В свій час теж був віджатий),І ще один собор і церков є достатня кількість,а тепер вирішили роздеребанити найстаріше святиню нашого міста.У головах людей і серцях людей є все: жорстокість,яка маскується під патріотизм,злість і ненависть до ближнього.Нема тільки віри,любові до ближнього.
І всі забули просту істину: БОГ ПОРУГАН НЕ БЬІВАЕТ.

Стаття просто чудова. Дякую за власну думку автору!

Наталія, дякую за вашу думку. Повністю підтримую!

Храм не належить жодному з патріархатів. Храм належить тільки громаді села Низкіничі. Громада села має повне право вирішувати хто там буде правити. І не треба говорити, що долю храму мають вирішувати лише ті хто туди ходить: я їзджу однією і тією ж маршруткою на роботу щодня роками, але я не маю права вказувати її власнику продавати її чи ні

Політтехнологи недарма свій хліб їдять, знають як нацьковувати одних на других і чим. І поки ненависть робить свою роботу, а очі не здатні бачити повну картину, влада дерибанить усе, що можна ще роздерти на окрайці. Придумали той томос, як дітям забавку у яскравій обгортці, щоб відволікти увагу від жахіть які відбуваються у всіх інституціях вкрай зубожілої, розграбованої та зруйнованої країни.
“Разделяй и властвуй!” Українці вже давно повелись на ту розділяючу ненависть, а тепер ті, хто добився свого, хижо і людожерно властвують.
Грайтесь у релігійні ігрища далі, ненавидьте одні одних, виганяйте з церков тих, кого ненавидите і виджимайте ті церкви і тіште себе думкою, що ви щось вирішуєте. Одне слово- стадо…

Хотів би привести деякі пункти з офіційного документу-статуту УПЦ. Висновки нехай кожен зробить сам.

РОЗДІЛ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Пункт 3. Українська Православна Церква з’єднана з Помісними Православними Церквами через Руську Православну Церкву.
Пункт 4. Українська Православна Церква здійснює свою спасительну діяльність на основі Святого Письма та Святого Передання, неухильно дотримується догматів православної віри та священних канонів і у своєму управлінні керується постановами Архієрейського Собору Руської Православної Церкви від 25-27 жовтня 1990 року

РОЗДІЛ ІІІ
СОБОР ЄПИСКОПІВ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
Пункт 5. Собор єпископів діє на підставі священних канонів Церкви, постанов Помісних і Архієрейських Соборів Руської Православної Церкви, а також Соборів Української Православної Церкви.

РОЗДІЛ V
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
Пункт 2. Предстоятель Української Православної Церкви обирається пожиттєво єпископатом Української Православної Церкви і благословляється Святішим Патріархом Московським і всієї Русі.
Пункт 8. Як Предстоятель Української Православної Церкви, Митрополит Київський і всієї України є постійним членом Священного Синоду Руської Православної Церкви.

РОЗДІЛ XII
МАЙНО, ЗАСОБИ І КОШТИ
Пункт 3. Питання, пов’язані з володінням і користуванням будівлями та іншим призначеним для релігійних цілей нерухомим майном, яке надається структурним підрозділам Української Православної Церкви на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами, а також володіння і користування культовими будівлями та іншим майном, яке становить історичну, художню або іншу культурну цінність, вирішуються на підставі чинного законодавства.
Пункт 10. Центральний церковний бюджет формується з добровільних пожертвувань, а також коштів, що відраховуються єпархіями і монастирями, та з надходжень від реалізації предметів релігійного призначення, від виробничої, видавничої та іншої діяльності, що не суперечить чинному законодавству.
Пункт 11. Розпорядником загальноцерковних фінансів є Предстоятель Української Православної Церкви зі Священним Синодом Української Православної Церкви.

Правило № 17 IV Вселенського собору та Правило № 38 VI Вселенського собору гласять, що канонічною підставою для повної незалежності тієї чи іншої Церкви є набуття народом\нацією тієї Церкви статусу самостійної держави.

М.Магомаєв

23.02.2019 року відбулися збори релігійної громади села Низкиничі, на території якого знаходиться Низкиницький Успенський чоловічий монастир, заснований в 1643 році Адамом Кисилем, про перехід монастиря із УПЦ Московського патріархату до УПЦ України.
Всім користувачам Facebook я хочу донести свою громадянську позицію з цього питання.
Християнство загалом та православна релігія як підтечія християнства прийшли в Україні ще у 918 році після Хрещення Русі та утворення Київської митрополії у складі Константинопольського патріархату. Через низку історичних подій згодом з Київської митрополії утворилося дві церкви: Православна церква в Україні (яка підпорядковюєтсья Константинопольського патріархату, відомого як «вселенське православ’я») та Українська греко-католицька церква (яка підпорядковюєтсья Римському патріархату, відомого як «вселенське католицтво»). Сьогодні саме ці дві церкви є правонаступниками Київської митрополії.
Російська православна церква (РПЦ) в Україні, як невід’ємна частина Російської православної церкви, бере свої витоки від 1448 року коли Російська православна церква відокремилася від Київської митрополії. Згодом РПЦ отримала визнання Константинопольського патріархату у 1589 році. Пізніше РПЦ звернувся до Константинопольського патріархату з проханням дозволити підпорядкувати їм Київську митрополію і Константинополь у 1687 році це погодив. Ця подія вважається надзвичайно суперечливою, оскільки виходило що церкву-матір, з якої походить сама РПЦ, примусово підпорядкували церкві-дочці. Попри суперечності цього акту, протягом трьох століть Константинопольський патріархат визнавав його легітимним і визнав його нелегітивність лише у 2018 році. У 2008 році у зверненні Вселенського Патріарха Варфоломія І до української нації він пояснив рішення Константинопольського патріархату у 1687 році дозволити РПЦ поглинути Київську метрополію тим, що того вимагали тогочасні історичні обставини. Зокрема Варфоломій I наголосив, що те рішення було зроблене під тиском тогочасного правителя Росії Петром І і було викликане бажанням Константинополя «не примножувати бід побожного українського народу» після анексії України Росією.
Зважаючи на історичний хід подій, Київська митрополія так і не змогла набути адміністративної самостійності від Російської православної церкви. У 1770 році вона, фактично, втратила статус митрополії й залишилась просто сукупністю єпархій Російської православної церкви на території України.
Російська православна церква в Україні офіційна назва за реєстром — Київська митрополія Української православної церкви — релігійна організація в Україні, є самоврядною митрополією Російської православної церкви.
Після Об’єднавчого собору українських православних церков 15 грудня 2018 року відколи єдиною канонічною православною церквою у євхаристичному спілкуванні з Вселенським православ’ям стала Православна церква України канонічний статус УПЦ МП залишається нез’ясованим. За канонами Вселенського православ’я, після того як Україна отримала томос від Константинопольського патріархату в середині 2018 року, Московський патріархат в Україні перестав існувати та втратив канонічність.
За своїм статутом УПЦ МП — незалежна й самостійна в управлінні, самоврядна православна церква з особливим статусом і правами широкої автономії, є частиною Російської православної церкви на території України.
Рішення Помісного та Архієрейського Соборів РПЦ є обов’язковими для УПЦ МП, а Суд Архієрейського Собору РПЦ є найвищим церковним судом для Українського екзархату. Згідно статутів цієї релігійної громади, її предстоятелем є Блаженніший митрополит Київський і всієї України; з 17 серпня 2014 року ним є Онуфрій (Березовський). Предстоятель обирався єпископатом Українського екзархату та благословлявся Святішим Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом і безпосередньо йому підпорядковується. Архієреї обиралися її Синодом. Ім’я предстоятеля митрополита Онуфрія поминається в усіх храмах Українського екзархату після імені патріарха Московського Кирила
Українська Православна Церква володіє усіма правами і канонічним статусом, що наближає її до рівня автокефальної Церкви. Однак, формально, такою не є; канонічно — вона самостійна частина Російської православної церкви.
РПЦ Залежність від РПЦ
1. УПЦ МП об’єднує єпархії, синодальні установи, благочиння, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, братства, сестринства та місії і є «самокерованою частиною РПЦ».
2. Рішення Помісного і Архієрейського Соборів РПЦ є обов’язковими для УПЦ МП.
3. Суд Архієрейського Собору РПЦ є найвищим церковним судом для УПЦ МП.
4. Предстоятель УПЦ МП обирається єпископатом УПЦ МП та благословляється Святішим Патріархом Московським і всієї Русі.
5. Новообраний предстоятель УПЦ МП має прибути до Патріарха московського і всієї Русі для отримання Благословенної грамоти.
6. Ім’я предстоятеля УПЦ МП (митрополита Київського) поминається в усіх храмах церкви після імені святійшого патріарха Московського.
7. Церковне святе миро отримує від Патріарха Московського і всієї Русі.
8. «УПЦ МП з’єднана з Помісними Православними Церквами через Російську Православну Церкву..» — тобто вона не сама через себе напряму спілкується з Помісними Церквами, а через РПЦ..
9. Рішення про утворення чи ліквідацію єпархій, що входять в УПЦ МП, і про визначення їх територіальних кордонів приймаються її Синодом з подальшим затвердженням Архієрейським Собором .

В Україні, живе найбільша паства Московського патріархату, а щорічний обіг коштів в українських приходах Московського патріархату, за підрахунками Миколи Мітрохіна, директора московського Інституту вивчення релігії в країнах СНД і Балтії, – щонайменше $500 млн.. Плюс ще $200 – 250 млн неконвертованих у готівку пожертвувань з боку приватних осіб і держави.
Деякі представники УПЦ МП сповідують виражену антиукраїнську позицію, якої вони на найвищому рівні продовжують притримуватись, зокрема, протягом всієї російської війни проти України.
• У листопаді 2008 року Онуфрій публічно заявив, що Голодомор 1930-х років український народ «заслужив» сам: «Голодомор — это было вразумление, усмирение со стороны Господа нашей гордыни». 30 листопада 2014 року на молебні перед Михайлівським Собором Патріарх Філарет виклав відому (тотожну) позицію УПЦ КП: «У Біблії написано, що без волі Божої волос не впаде з голови людини. Отже, якщо Бог попустив в Україні Голодомори, чи зараз війну на Сході, то це Він вразумляє нас, щоб ми усвідомили свої гріхи та позбавилися їх».
• Керівник церкви митрополит Онуфрій називає донецьких терористів «ополченцями».
• Представники церкви активно співпрацюють з колишніми членами Партії регіонів і разом беруть участь в офіційних подіях.
• Предстоятель УПЦ МП митр. Онуфрій публічно не підтримує вшанування пам’яті бійців АТО, наприклад, відмовився вставати разом з іншими присутніми у ВРУ, щоб згадати загиблих українських бійців хвилиною мовчання. Сам священик пояснив це «бажанням підкреслити необхідність якомога скоріше припинити вогонь».
• Одну з церков УПЦ МП в Полтаві було «прикрашено» гербом Російської імперії, двоголовим орлом, і зображенням Петра I, який нищить синьо-жовтий прапор Швеції.
• Учасники хресної ходи УПЦ МП в Києві брали участь з імперськими прапорами і георгіївськими стрічками.
• Священики УПЦ МП неодноразово підтверджували свій зв’язок з терористами «ЛДНР» конкретними діями, зокрема нещодавно два священики УПЦ МП в Кадіївці благословили полк «козаків ЛНР» на війну з Україною.
• Обурення у суспільстві викликала відмова представника Московського патріархату відспівувати трагічно загиблого хлопчика у Запоріжжі, якого вбив своїм падінням сусід-самогубець вистрибнувши з вікна. Священик відмовив, дізнавшись від батьків що дитину хрестили у церкві Київського патріархату, сказавши, що ця церква не канонічна, а дитина вважається нехрещеною.
• Митрополит УПЦ Сімферопольський і Кримський Лазар (Швець) відслужив молебень для російських військ, визнавши Росію «нашою Вітчизною» і «великою морською державою».
• в Криму відзначили «День возз’єднання Криму з Росією». Від імені УПЦ (МП) в урочистостях взяв участь благочинний Севастопольського округу Кримської єпархії протоієрей Сергій Халюта. Таким чином він підтвердив що Крим не є Українським.
• Кримська єпархія УПЦ відкрито підтримує сепаратизм, регулярно публікуючи на своєму офіційному сайті матеріали відповідного змісту. 29 січня 2016 року Священний Синод УПЦ прийняв рішення призначити на півострів єпископом архімандрита Каллініка (Чернишова), який також відкрито підтримує сепаратизм.
• Священнослужителі Рівненської єпархії УПЦ МП влаштували величезний дитячий хоровий фестиваль недільних шкіл. Цим заходом отці разом з дітками «вшанували пам’ять» Царя Миколая ІІ. Це викликало критику в громадськості. Юрій Чорноморець, релігієзнавець: «Люди з УПЦ МП зовсім не відчувають у якій країні вони живуть, з якою країною йде 4 рік війна. Колись, 10 років тому, мене спитали, хто Вам Микола Романов. Я відповів, не думаючи: голова ворожої нам держави, який до нас не має ніякого відношення. Тут треба чітко провести межу: якщо єпископи УПЦ, які тут є на фотках бажають святкувати 100 річчя пам’яті Царської родини, то нехай це роблять на великих просторах Росії, а не у нас в Україні, і тим більше — не на Рівненщині, де і так УПЦ „на птичих правах“. Євстратій (Зоря), речник УПЦ КП: „Мы — не МП, мы — не русский мир“… Монастир на Рівненщині (!) з гордістю поширює таку інформацію, ще й російською — хоч і ламаною — мовою. „Онышковцы“, „участь“. А потім офіційні речники МПвУ знову скажуть, що викриття пропаганди їхньою конфесією ідей „русского мира“ — „наклеп“.»
• У кінці вересня 2018 року предстоятель УПЦ МП Онуфрій був внесений в базу сайту Миротворець як «агент впливу РПЦ» і «противник створення незалежної помісної Церкви в Україні». Також в розділ «Чистилище» потрапили інші клірики УПЦ МП архієпископи Новокаховський і Генічевскій Філарет, Львівський і Галицький Філарет, Криворізький і Нікопольський Єфрем, Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор, єпископи Хустської, Виноградівської та Донецької єпархій. На це відреагував глава прес-служби УПЦ Василь Анісімов: «Наша демократична, страшно європейська країна реанімує у себе самі бридкі і злочинні діяння тоталітаризму».
• Журналіст Родіон Шовкошитний вважає, що більша частина відповідальності за початок війни між Україною й Росією лежить на УПЦ (московського патріархату) і саме вона була головним інструментом у підготовці російської агресії ще задовго до подій 2014 року.
• Як вам це? Подобається? Ви хочете щоб наша УПЦ підпорядковувалась Москві, державі,яка розпочала братовбивчу війну,вкрала у нас частину нашої землі!? Особисто я – ні. Хтось може скаже:» Він кавказець,яке йому до цього діло!?». А діло мені є – бо Україна – моя друга Вітчизна,тут живуть мої діти і внуки, і мені не байдуже – до якої церкви вони будуть ходити і на якій землі будуть жити. Я вважаю,що кожний свідомий житель України має покласти край протиприродному та неканонічному перебуванню вагомої частини нашої православної спільноти у залежності від російської церкви. Церкви, яка освячує гібридну війну Путіна проти України.
До Російської православної церкви Московського патріархату належить і Низкиничський Успенський чоловічий монастир. Ніхто не збирається його закривати і не закриє. Він як належав так і буде належати всім прихожанам, які будуть до нього ходити і ніхто цього не заборонить .
Я, моя сім’я, сім’я моєї дружини також ходили в монастир. А бабуся моєї дружини навіть прийняла монашество. Я глибоко поважаю кожного з прихожан і священнослужителів цього храму, однак, я переконаний, що цей храм має бути українським, а не російським.

Аби не спекулювали могилою і пам’яттю Адама Киселя. Все було складно з цим видатним православним шляхтичем. Цитата від канадського історика:

“Красномовними є слова, які папський нунцій сказав польському королеві через два тижні по смерті Киселя:
“Він жив так, що не можна було довести його вини — тільки завжди був під підозрою і всіма своїми виправданнями не міг змусити вірити в його щирість. Він був греко-руської віри, хвалив римсько-католицьку віру і спротивлявся унії. Похоронну службу по ньому правили в православних та католицьких храмах”.

Росія являється агресором і окупантом , по цілій Україні лежать по кладовищах українці вбиті росіянами ,або їхніми найманцями. Люди які підтримують московську церкву , церкву ворога створену Сталіним в 1943 році, задумайтеся ким ви є , так само підтримували руський мір і на донбасі – чим це закінчилося? Чому прості українці мають терпіти і утримувати ворожу Україні секту , ви ж ніяких податків за землю , ведення бізнесу -ото ваша церковна лавка не платите -чому? Чому ви боїтеся назватися тим ким є – а саме російською .

Речник УПЦ архієпископ Климент повідомив у ефірі радіо “Свобода”:
– Поки юридичний відділ не проаналізує законопроект, назву церкви не змінюватимуть, адже вона самокерована без центру в жодній іншій державі. Ми наразі не спостерігаємо ніяких питань, які примушували б сьогодні вже кинутися і стрімголов змінювати щось у своїх статутних документах. У статуті, який зареєстрований в Україні і діє, написано, що УПЦ є самокерованою церквою. У нас не те що в державі-агресорі, а в жодній іншій закордонній державі не знаходиться центр.
В УПЦ чітка позиція щодо питань Донбасу і Криму.
Хіба ви не чули заяви УПЦ про те, що вона не визнає анексії Криму, засуджує все те, що відбувається на Донбасі, закликала у тому числі і керівника російської держави припинити цю агресію? УПЦ неодноразово наголошувала, що повністю підтримує всі ініціативи української держави, які стосуються визначення у тому числі й дефініцій, пов’язаних з тим, що відбувається на сході України, – заявив архієпископ.

Вчитися думати не так як Вас заставляють це дар перший офіційний парад «меншин»відбувся з руки того самого що привіз Вам Томос лобами зіштовхують Вас а самі руки потирають Віра це особисте і політикам там не місце (особиста думка)прошу не судити