У жовтні 2015-го, напередодні місцевих виборів, у райцентрі Іваничі на Волині начальник тутешнього штабу партії «УКРОП» накинувся з кулаками на керівника районної організації того ж таки УКРОПУ.

Шарпав за одяг, товк – зі слів потерпілого – об двері головою і виставив із кабінету, а у коридорі пригрозив, що скине з другого поверху.

Дія відбувалась якраз на другому поверсі – у приміщенні редакції газети «Колос», яка вільну кімнату віддала тоді під партійний штаб.

 

 

А штабом керував Сергій Недбайло – кандидат у районну й обласну раду, викладач історії та військової підготовки.

 

Пан Недбайло  завжди готовий!

 

Голова РО «УКРОПу» Степан Паламарчук явно поступається йому у комплекції та міці.

 

Укроп Степан на партійному форумі

 

Свідками шарпанини були дві працівниці штабу: Оксана Пушкарська і колишня дружина потерпілого – Лілія. А стався інцидент через гроші і… правильно, жінку. Агітатора Тетяну, що чергувала біля намету «УКРОПу».

Нічого особистого, просто Степан Паламарчук вважав, що з нею за три дні агітації треба розрахуватись, а Сергій Недбайло заявив, що вона погано впоралася з роботою. Приміром, не казала виборцям, що Недбайло є кандидатом від УКРОПУ до облради.

Про які кошти йшлося – достеменно не відомо, чи 500 гривень, а чи 700. Та вони точно не вартували скандалу, який вибухнув. Бо брутально виставлений за двері штабу голова районної організації пішов у міліцію (тоді ще так називалась), у лікарню… і до судмедексперта –  знімати побої.

 

Той самий коридор, куди Недбайло виштовхав Паламарчука

 

Ті самі двері…

 

Конфлікт трапився отут

 

А ще Паламарчук приїхав до Нововолинська і розповів  свою версію незалежним репортерам.

Ми з Андрієм Рязановим, що записав Степанову розповідь на відео, бачили ті синці, садна і непідробне обурення потерпілого.

 

У Степана був забій грудної клітки, навіть скидалося на перелом чи тріщину ребра

 

Моя публікація вийшла у переддень виборів і дуже не сподобалась обласним штабістам «УКРОПу», але то таке.

Недбайло став депутатом районної ради (вчетверте). А в липні 2016-го вивільнилось для нього й місце в облраді – за партійною квотою. Однак туди він не потрапив.

Можливо, тому, що вже відкрили кримінальне провадження, в якому визнали Паламарчука потерпілим і навіть готували проект повідомлення Недбайлові про підозру.    

А можливо, сам не схотів засідати в облраді. Вдовольнився посадою радника голови районної ради.

 

Пан Недбайло стверджує: його рознервували тоді у штабі голосні вказівки голови організації…

 

Тим часом Паламарчук поставив собі за мету домогтися справедливого покарання для кривдника. Він написав силу-силенну заяв і скарг у міліцію/поліцію, у прокуратуру – аж до Генеральної. Побував на прийомі у прокурора області.

Кримінальне провадження у поліції то закривали… то знову відкривали – за рішенням Іваничівського районного суду (слідчий суддя Ігор Нєвєров). Адже – всупереч вимогам слідчого судді – не допитали свідка Оксану Пушкарську, не влаштували очної ставки чи то одночасного допиту всіх фігурантів провадження.

 

Кінця-краю цій справі не видно

 

Розслідування триває ще й досі – як ото мокре горить. Місяць тому пан Недбайло відмовився від слідчого експерименту, на якому наполягають потерпілий і прокурор. Мовляв, ця процесуальна дія зашкодить… його політичній кар’єрі.

Я зробила кілька чесних спроб залагодити цей містечковий конфлікт – щойно дізнавшися про нього від кількох іваничівців, розпитавши свідків і вислухавши аргументи п.Недбайла. Закликала його і п.Паламарчука до порозуміння без суду і слідства.

Сергій Федотович ніби погоджувався, що краще поганий мир, ніж добра війна. Але за 16 місяців так і не прийшов до Степана Валерійовича, щоб визнати: даруй, погарячкував я, образив і принизив тебе, шкодую.

Примирити двох  укропівців не змогли і їхні партійні органи.

 

 

Паламарчука якось так тихцем змістили з посади голови районної організації – навіть не покликали на збори, де це питання вирішувалось. Очолив районку… Недбайло, а хто ж.

Ну, і прапор йому в міцні каратистські руки.

 

Войовничий депутат

 

А Степана Паламарчука партійні органи просто використали. Для утворення первинки, для реєстрації установчих документів. Використали й відкинули.

“Ти тепер ніхто!” – заявив йому телефоном луцький штабіст Максим Воскресенський після тихої зміни керівництва районної організації.

 

 

Нині Степан сам-один шукає правди у правоохоронних інстанціях.

 

 

А депутат Недбайло, крім коричневого пояса карате, має боксерські рукавички…

 

 

Отака петрушка в “укропів”.

Далі буде

Наталя Камишникова

Прочитав сам? Поділись з іншими: