Нововолинці вже встигли помітити: біля Будинку школяра (центру дитячо-юнацької творчості) замінюють покриття. Замість бетонних плит, мабуть, буде бруківка. Це добре.
Погано те, що бюджетні кошти поквапливо освоюють наприкінці року. Надворі все ж таки листопад, а не липень, і погода не сприяє якісному ремонту.
Як організовано роботи і яка тут техніка безпеки (насамперед для дітей, що постійно снують повз гори плит і купи піску) – ви оціните самі.
Це зранку…
А це надвечір…
Така робота триває з понеділка.
Схоже, що тут ударно халтурять наймити друга мера працівники А.Коптюка (ПП “МП “Сантехмонтаж”).
Усі фото – Агент Проzorro
Паскудники в Нововолинську ще не перевелися. Про це свідчить фото понівеченого деревця. Хороші люди посадили біля будинку №38 у мікрорайоні Шахтарському, неподалік від собору, дубок, який дбайливо вирощували 5 років спочатку в себе на балконі, а згодом – на дачі. Він простояв у дворі цілу осінь, зиму, воєнну весну… А на початку червня якийсь недоумок…
Суто англійський гумор. Великодня листівка у британському тижневику “The Times”. Перекладу не потребує 🙂
Цю мітлу навпроти Нововолинської міськради сфотографував Іван Кравчук. Мітла як мітла. Але підпис під фото на Івановій фейсбук сторінці – вогонь! “Дівчата, хто припаркувався?..” Дівчата, зізнавайтесь! Чий це літальний апарат? 🙂 Дякуємо Іванові Кравчуку, розвеселив.
Спостережливі читачі надалі дивують РАДАР і громаду своїми фотовідкриттями. У 5-му мікрорайоні Нововолинська будівельна організація з Житомира явно намірилась довести до пуття “будову тисячоліття”. Точніше, одну з будов, їх там облогує аж кілька. За 9 днів, відколи нововолинець Андрій зробив оце фото, на об’єкті вже дещо змінилося. – Увечері їхав повз довгобуд у 5-му мікрорайоні…
Тиждень тому нововолинець Андрій надіслав нам фото з 5-го мікрорайону. Там біля однієї з сумнозвісних недобудов намітився певний рух. Хто скаже, що було далі? Процес пішов чи знову тихо й глухо?
Ця 2-поверхівка на розі бульвару Шевченка й вулиці Шептицького була ще рік тому сіренькою і непоказною. Та енергійна голова ОСББ Ольга Гроховчук, свідомі мешканці, старанні будівельники з бригади Андрія Клименка зробили її окрасою міста! Об’єднання співвласників подало заявку на участь у проекті з утеплення й ремонту будинку. 30% коштів надали мешканці, 70% забезпечив грантодавець. Усе…
Нововолинець Юрій Єлева зробив цю світлину 24 грудня. На обійсті розквітла червона троянда. – Відчувається наближення Нового року, – пожартував він у соцмережі. – Це новорічний підсніжник, – продовжив тему Ігор Трофимович. Жарти жартами, а різдвяна троянда – на щастя! Квітніть і ви. Навіть узимку. Фото – Юрій Єлева
Це фото з фондів Волинського краєзнавчого музею зроблене на початку 1950-х. Тоді місто Нововолинськ називалося селищем Нововолинським. На світлині, яку виклав у фейсбук спільноті “Історія Нововолинської громади” Юрій Велінець, – перехрестя Шахтарської і теперішнього бульвару Шевченка. Тодішньої вулиці Сталіна, напевно. Усе тут дуже впізнавано, ну просто до болю. Питання на засипку: що змінилося?
Сьогодні вранці близько 10-ї години в Нововолинську злетіла у кювет машина. Неподалік від ринку водій не вписався у поворот. Ну, спасибі, що живий. Поліція зафіксувала подію. А читач РАДАРА поділився фото з місця пригоди:
У Нововолинську на пожежній площі (ну, майже там) стояв кіоск від фірми “Наша ряба”. Позавчора його демонтували. Як це було – ви бачите на фото, які надіслав РАДАРУ нововолинець Юрій. А що натомість? Читачі, розкажіть і покажіть! 🙂
Радар
Ось Вам і приклад нововолинської корупції! Лежали собі плити-ям не было-вирішили прихватизувати кошти…. А в той час безліч доріг і тротуарів без асфальту! Вибирайте далі злодіїв!
Але телепні. От лежали собі плити і ще б стільки ж пролежали б. Якість бетону того часу, то не зрівняти ні з чим. Невже в тому місці виникла аж така необхідність їх замінювати. Ні, це як би похвально, але тоді коли в місті першочергові проблеми усунені. То годинник той бракує слів. То ремонт доріг не по погоді, щоб на халтурі ще раз гроші відмивати то ці плити. Не місто, а одна біда і дира яка ще більш розширюється. Першочергове безпечність. Камери чуть би не в кожному дворі і тоді мера би вихваляли за таке процвітання в місті і автоматично цим же боротьба з кражами. Хтілось би, щоб діти жили в безпечному місті. Господи почуй молитви.
Мер повністю у сунувся від виконання своїх обов’язків. Він і раніше не сяяв працьовитістю хіба що на власний шкурний інтерес, а тепер взагалі відійшов від усіх міських справ. Хоче на голову ОТГ. Проте, шанси доволі примарні. Пора у монастир. Низкиницький. Чернецем. Піст, молитва, щире каяття… :)))
Там просто справжні піщані дюни Коптюка. Піску стільки хоч верблюдів можна випускати але то таке. Головна біда в тому що ті плити поскладені так що малі діти коли скачуть по тих плитах воно страшно хитається. Не дай бог куча плит упаде а збоку малі діти хто тоді буде винний в біді ти!!! Каптюк хоч ленточкою обгородити ті плити. ти ж напевно маєш діти ти батько ти повинний зрозуміти НЕ можна так робити. Поскидали кучу плит на кучу і поїхали. За малими дітьми не услідиш а там один стрибок дитини до біди. Хоч обгородити ті плити стрічкою! Ти своїх дітей уберігаєш а чужиж дітей наражаєш на травмування. Тиж зрузумій халтура це одне а діти інше! Приїдь на об’єкт подивися як твої люди ті плити поскладали. Дождися як діти з гуртків ітимуть і сам побачиш як ті плити під малими дітьми ходором ходять коли діти скачуть по них.
Куди плити подінуть?
Ще б пандус зробили на сходах, а то з коляскою неможливо туди заїхати (хіба кругом об’їхати по калюжах)