Радар

Резонансною виявилась розповідь Галини Конопіхіної з Нововолинська на РАДАРІ про вимагання в місцевому морзі чималих коштів за розтин тіла й за одягання небіжчика.

Власне їй довелося сплатити 1800 гривень.

Уже згодом вона збагнула: та ж не виписали квитанцію, не зробили навіть запис у журналі! Працівниця просто назвала суму, нібито обов’язкову до сплати. 

 Наступного дня, трохи оговтавшись від горя і похоронних клопотів, пані Галина попросила підтверджувальний документ (чек). Звісно, не надали. Про повернення їй коштів теж не хотіли чути. І все це відбувалось на рівні молодшого медперсоналу – такої собі Валентини.

Оприлюднивши інцидент в інтернеті, Конопіхіна звернулась до судмедексперта Валерія Супоровського. Він вислухав, але втручатись у розбірку не став.

Жінки при ньому доводили кожна своє. Галина – що це зухвалі побори, Валентина – що це добровільна винагорода працівникам судмедекспертизи від родини небіжчика.

 – Ви ж  наполягали, щоб лікар різав іще тепле тіло! – заявила Валентина. – Тобто лікар мав прийти спеціально на цей розтин уже після роботи.  

 – Ні, не наполягала, бо навіть не знала, які тут порядки, – пояснювала Галина.

Судмедексперт філософськи мовчав.

Конопіхіна записала розмову на телефон. І це єдиний результат, із яким вона вийшла звідти. Хоча якби повернули гроші – на тім усе б і скінчилось. 

Удова шахтаря занесла заяву у поліцію. І звернулась у громадську приймальню народного депутата по нашому округу – Ігоря Гузя.

Депутатський запит в обласне управління поліції, управління охорони здоров’я, обласне патанатомічне бюро, а також у  бюро судово-медичної експертизи не забарився:

Першою відписалася поліція:

Щоб ви розуміли: судмедексперти надають висновки щодо померлих поза лікарнею. А патанатоми – щодо померлих у лікарні.

Чоловік пані Конопіхіної помер удома. Отже, розтин провадив судмедексперт.

Поки поліція опитує й допитує, вигулькнула отака версія: мовляв, жінка хотіла, аби встановили смерть унаслідок професійного захворювання, за це й давала гроші. Тобто хабар. А їй відмовили

Навіть якщо так, то чому ж не повернули гроші???

Цю недолугу версію повністю спростовує розмова, записана Конопіхіною на телефон. Працівниця Валентина твердила, що гроші взяла для себе й лікаря за термінову роботу. Якої Конопіхіна не просила…

Ну, з тим усім нехай розбирається слідство. А от нововолинці в коментарях до допису Конопіхіної назвали суми, які їм довелося платити. З кого взяли 700, з кого – 1200 гривень. Так само без обліку та квитанцій.

І люди вже готові засвідчити це у поліції.

Увага. Нововолинська центральна міська лікарня не має стосунку до моргу. Вона лише надає це приміщення в оренду. У патанатомів своє начальство в Луцьку, у судмедекспертів – своє. 

Вирішити вкрай наболіле питання холодильних камер мали б їхні відомства. Коли надворі тепло, специфічний запах біля моргу збиває з ніг.

Якщо у тих відомствах бідні аж сині – вишукати потрібну суму може обласна рада.

Але ж туди треба офіційно звернутись, надати обгрунтування потреби. А навіщо? Можна ж просто заявляти родичам померлих: якщо не сплатите, ваш небіжчик лежатиме 3-4 дні, поки до нього дійде черга.

Такий аргумент спрацьовує в момент, надто ж у спеку. І люди покірно розкривають гаманець…

Депутат Нововолинської міськради Юрій Фіц, він же – заступник директора міської лікарні, пообіцяв РАДАРУ з’ясувати, які саме камери потрібні, яка це сума і як це вирішується.

Хоча перейматись цим, повторюю, мають очільники патанатомії і судмедекспертизи. 

Ну, а на їхні відповіді щодо ймовірних поборів РАДАР чекає разом із народним депутатом. 

Наталя Камишникова

ПОЧАТОК ТУТ: 

Побори у морзі: деруть, як на митниці