Поліція знову зганьбилася

Сьогодні в Нововолинському міському суді розглянули матеріали адміністративної справи щодо мене – авторки РАДАРА.

Поліція обвинувачувала мене у порушенні правил ведення виборчої агітації. Мовляв, я мала видалити з сайту свою статтю “Прийдіть і проголосуйте! За майбутнє Нововолинська” та/або  банер “Молодим – працювати, дідусям – відпочивати”.

Що саме вважала крамолою поліція, статтю чи банер, я так досі й не второпала.

Мені загрожував штраф від 100 до 200 неподатковуваних мінімумів, що становить 1700–3400 грн.

Нагадаю: поліція пішла на поводу в одного місцевого неадеквата (це він уранці 24 жовтня повідомив на 102, нібито я веду незаконну агітацію).

До мене тричі за день приїздили то слідча Смаль, то патрульні Рачук і Артинюк. Не шкодували пального і часу, щоб скласти на мене адмінпротокол і притягнути до відповідальності.

Я терпляче пояснювала, що неадекват здійснив завідомо неправдивий виклик, що він у такий спосіб чинить тиск на мене як на свідка і потерпілу від його дій у кількох кримінальних провадженнях. Що ніякої агітації у день тиші я не веду, а мирно пораюся собі по господарству.

Однак поліція тицяла мені роздруківку ст.54 Закону “Про місцеві вибори” й запевняла, що я щось там порушила.

У протоколі так і зазначено: порушила ст. 54 Закону “Про місцеві вибори”. Оформив протокол капітан поліції, начальник патрульної служби Рачук.

Але прикол у тім, що цей закон уже давно не є чинним! Принаймні у частині, що стосується передвиборної агітації. Тобто я порушила те, чого нема.

Насмішили мене й інші ляпсуси у протоколі. Один понятий замість двох. Неправильно написане моє прізвище, відсутня належна інформація про особу.

Можу провести для нашої доблесної майстер-клас із оформлення протоколів 🙂 Та краще хай це зробить керівництво Головного управління поліції у Волинській області.

Або судді міського суду, які вже начиталися  тих протоколів із проколами до нудоти.

Воно б часом і треба, дуже треба покарати порушника – а не виходить, бо матеріали адмінсправи зібрані нашвидкуруч, оформлені абияк і сікось-накось.

У моєму випадку правоохоронці не з’ясували, чи є сайт зареєстрованим засобом масової інформації, чи укладали з ним кандидати та партії угоду на розміщення агітаційних матеріалів, які я маю функції на волонтерському сайті і чи маю стосунок до розміщення банерів.

До всього, працівники поліції не очистили кеш браузера, коли зайшли на сайт і зробили скріншот. А то б там вискочила зовсім інша картинка. Не про дідусів. 🙂

Кеш, панове поліціянти, –  це не лише готівка. Вивчайте матчастину, гугл вам у допомогу.

Не все ж вам гуглити в робочий час на службових ноутах вартість елітних автомобілів…

Ось що цікавило поліцію того дня. Дані з ноута, на якому робили скріншот

На відміну від поліції, суд не виявив у моїх діях ані події, ані складу адмінпорушення. Справу закрили.

Питається: навіщо поліція витратила стільки часу, зусиль і бензину на боротьбу з мирною пенсіонеркою?

А наркобарони, домашні насильники, квартирні злодії, педофіли, неадеквати, які докучливо чіпляються до громадян, почуваються в Нововолинську спокійно.

Тепер найцікавіше.

24 і 25 жовтня , вже після оформлення на мене адмінпротоколу, я подала у поліцію дві заяви – про порушення правил ведення передвиборної агітації гр-ном В.Б.Сапожніковим на його фейсбук сторінках (зокрема, й на офіційній!).

Цей кандидат на міського голову й усе ще чинний міський голова  розміщував у дні тиші агітматеріали, спрямовані проти його головного опонента на виборах Бориса Карпуса та кандидата до міської ради Ігоря Гузя.

Були там і недолугий мультик із їхніми зображеннями, і безпардонна “чорнуха”, яка обурила багатьох нововолинців. Сапожніков поширив її навіть у день виборів, про що написали політолог Антон Бугайчук і кілька місцевих сайтів.

Я надала поліції всі докази, поміж них  – відеоогляд фейсбук сторінок нововолинського міського голови Сапожнікова.

Станом на 12-ту годину 25 жовтня, коли я вручала ці докази слідчій групі, уся чорнушна агітація там бовваніла.

Підчистив Віктор Борисович свої сторінки у соцмережах аж після 17-ї години. Суб’єкт  виборчого процесу безкарно вів агітацію проти основного суперника та представників партії “За майбутнє” впродовж цілого дня виборів.

Це вам не моя стаття, розміщена вчасно, 23 жовтня, до настання так званого режиму тиші. Це явне порушення Виборчого кодексу.

Пишучи заяви й надаючи відеодокази, я не сподівалася, що поліція складе адмінпротокол і на гр-на Сапожнікова. Принциповість – це не про нашу доблесну.

Але мені було цікаво подивитись, як вони відмазуватимуть усе ще чинного міського голову, які аргументи на його користь вишукають.

І тоді я застосую у суді, де розглядатимуть моє “порушення”, ці їхні аргументи на свою користь. Якщо поліція не вбачає вини Сапожнікова, то моєї вини і подавно нема!

І от днями одержала відповідь на свої заяви від Олександра Ольшевського, заступника начальника Нововолинського відділення поліції.

По-простому: поліція не виявила за цілих півдня оту чорнушку, яку поширював пан Сапожніков у день виборів. Моніторила-моніторила, та так нічого й не намоніторила. Усе місто бачило, а поліція – ні!

І там було не лише відео, а й допис із фотографіями, також спрямований проти мерового конкурента.

Невже у поліції посліпли?.. Та все вони добре бачили. Але начальство вирішило мера не турбувати. Гадаю, йому зателефонували й натякнули, що сторінки треба почистити від гріха подалі. А може, й сам надвечір зрозумів, погортавши місцеві сайти, що тією чорнухою підмочив свою репутацію.

А мої заяви відклали у довгу шухляду – оформили як звернення громадянки. Такими зверненнями зазвичай займаються дільничні, а не патрульні зі слідчими й дізнавачами.

Аж у вівторок після виборів мені зателефонував дільничний офіцер Артем Муцький. Уточнив деякі моменти і підготував відписку, яку ви прочитали. Звісно, у вівторок незаконної агітації на фейсбук сторінках мера, який програв вибори, вже не було.

Підсумую.

Через завідомо неправдивий дзвінок неадеквата у поліцію мене могли б оштрафувати на солідну суму, якби я трохи не розумілась на законах і не довела у суді свою правоту. І якби мені не трапився адекватний принциповий суддя – Андрій Василюк.

Поліція не вміє оформляти протоколи, проте навчилась малювати відписки. Усе гладенько, обтічно, ні про що. Ти їм – про фото й допис, а вони тобі – про відео. Ти їм – про зелене, а вони тобі – про квадратне!

Скільки справ за цей час можна було розслідувати по гарячих слідах, скількох людей захистити чи врятувати. А у відділку кинули всі правоохоронні сили на приборкання неугодної.

24 жовтня на всі виклики в Нововолинську виїздив один-єдиний патруль. Отой самий, що згаяв півдня на візити до мене.

Наталя Камишникова