Убита дівчина посміхалася з портрета, який тримала бабуся в залі суду…

Портрет онуки тремтів у руках цієї передчасно посивілої жінки.

Скільки сліз вона виплакала – і скільки їх іще буде… Кінця-краю гуманному суду досі не видно.

А підсудний був спокійним, як двері у СІЗО.

12 червня у коридорі Ковельського міськрайонного суду перед початком чергового засідання у справі вбивства Катерини Литкіної мала я цікавий діалог із Віктором Шостаком – нововолинським адвокатом, колишнім офіцером міліції, який нині захищає 16-річного підозрюваного у вбивстві.

Чемно спитала, чого сьогодні чекати від адвокатів підсудного.

Поясню вам, чому спитала. Суд триває вже 5-й місяць, а вони то хворіли, то відпочивали у санаторії, то робили численні заяви і клопотання з очевидною метою затягнути час.

А їхній клієнт уже майже 10 місяців за гратами. А неповнолітнього можна тримати у СІЗО не більш як півтора року.

Чи скінчиться до того часу суд у Ковелі – невідомо. За 2-4 години у судовому засіданні встигають небагато. Справа посувається поволі. А всім учасникам процесу доводиться їздити на суд здалеку. Хто дістається з Луцька, хто з Нововолинська.

Для батьків і родичів убитої дівчини це щоразу дуже важке випробування. І треба ж щоразу платити за бензин, за роботу своїх адвокатів…

Для підсудного бензин безоплатний. Цього разу Статочнюка привезли отаким транспортом

На останньому засіданні взагалі нічого не встигли, бо підсудному зненацька погіршало, застудився, викликали “швидку”. Повезли у СІЗО лікуватись. Права неповнолітнього в нас – над усе. “Онижедети”.

І от я питаю пана Шостака, чи не буде цього разу яких несподіванок. А він:

– Від мене можна чекати чого завгодно! В рамках законодавства. Так само як від вас можна чекати чого завгодно. Всяких гадостей, блін!! Ви ж назвали мене адвокатом диявола!

– Ну, так прямо не називала…

– А ще писали, ніби маю хату за 450 тисяч євро. Не ви писали, але було десь у коментарях. Та я тому, хто таке пише, хату продам за половину цієї ціни!

Отак ми поспілкувались – і пішли у зал засідань.  Суд був призначений на 14.00, але розпочався на 45 хвилин пізніше. Один із суддів з’явився у коридорі о пів на третю.

  – Ми вас із другої години чекаємо!– сказали йому колеги.

  – Тож на 14.30 призначено, хіба ні?..

Валерій Терлецький (виходить із залу) буде, вочевидь, свідком зі сторони захисту. Це дід Назара і Максима, яких підозрюють у вбивстві Каті

Нарешті беруться до справи. “Процес пішов”. Поспіхом заходить адвокат підсудного Сергій Полячук – приїхав із Луцька. Пробираючись на своє місце, тисне руку Сергію Литкіну – батькові Каті… а тоді крізь грати – своєму клієнту Назару Статочнюку, підозрюваному в убивстві 16-річної дівчини.

– Який широкий підхід, – думаю я, – яка філософська робота в адвокатів…

Оглядають письмові докази – результати двох експертиз. Можна зачитати лише резолютивну частину (висновок), а можна весь текст. Головуюча у справі запитує думку сторін.

Адвокати Статочнюка довго з’ясовують у прокурора, що саме хоче підтвердити цими експертизами сторона обвинувачення. Мовляв, тоді стане зрозуміло, чи варто оголошувати повний текст.

Словесна дуель адвоката і прокурора. Полячук (стоїть ліворуч) – Самчук

За час, що пішов на ці дебати, можна було зачитати обидві експертизи від А до Я.

Урешті-решт, адвокат потерпілих Олександр Волощук не витримує: закликає опонентів “не знущатися над процесом”.

Опоненти ображаються, головуюча у справі нагадує всім про толерантність. І зачитує повністю, з усіма таблицями і термінами. Слухати важко.

Множинність уламків черепа, 2 злами нижньої щелепи… Однак пошкоджень шкірних покривів і одягу немає.

Отже, несли вниз – імовірно, удвох, а не тягнув хтось один по крутому схилу терикону.

За результатами генетично-молекулярної експертизи – це тіло Катерини Литкіної. 

Кров на зрізі пластикової пляшки, виявленої на териконі закинутої шахти, – теж її.

Хлопець у клітці  слухає все відсторонено, як набір слів, йому не муляє.

Бабуся Каті тримає перед його очима (від початку аж до кінця засідання!) велике фото своєї улюблениці – принцески, красуні, втіхи. Хоче, щоб підсудний постійно бачив цей портрет.

У перерві пані Ольга стоїть перед “кліткою”, де сидить підсудний

Сподівається достукатись до його сумління хоча б у такий спосіб. Наївна людина.

На одному з попередніх засідань Назар Статочнюк пильно дивився з-за грат на мене – сиділа в дальньому кутку. Так пильно, що присутні в залі на мене аж озирались. Ніби грався, хто кого передивиться. У його очах не побачила тоді НІЧОГО. Що там пишуть у романах: страх, каяття, ненависть, зацькованість, обурення безневинно кинутого за грати? Та нічого такого. Спокійний, як двері в СІЗО.

– Я не сумніваюсь, що Катерину Литкіну вбили, – каже його адвокат Полячук. – Та чи доводить ця експертиза, що діяла саме група осіб і що діяла з особливою жорстокістю?

– Пляшка лежала не  там, де виявили труп, – парирує прокурор. – На пляшці кров Литкіної. Отже, місце, де знайшли тіло, – це не місце вбивства. Перенести тіло могли двоє – одному не під силу. У сукупності з іншими доказами обидві експертизи підтвердять, що вбили дівчину в іншому місці, а труп перемістили.

На одязі і взутті Каті також була кров…

Полячук: Чи я погоджуюсь із правовою позицією мого підзахисного, чи ні, мій обов’язок – його захищати. Я був на териконі. Експертизи не дають відповіді на запитання, скільки осіб і на скільки метрів переміщували тіло.

Волощук: Просив би захисників підсудного не знущатися над процесом! Просив би не перекручувати норми КПК. Генетична експертиза не може відповісти, скільки метрів на териконі від одного місця до іншого!

Волощук закликає опонентів не знущатися над процесом

Шостак і Полячук закидають стороні обвинувачення вибірковість доказів і кілька разів згадують про не досліджену в суді експертизу №21. Віктор Шостак наполягає, аби суд зобов’язав прокурора її надати і почав із неї наступне засідання.

Прокурор Сергій Самчук виявляє готовність надати документ. Каже, що це імунологічне дослідження й воно лише підтверджує: на пляшці – кров Катерини.

Суддя Ірина Логвинюк (вона головує на процесі) повідомляє, що за свідків зі сторони обвинувачення викличуть на наступне засідання Сергія Литкіна, який виявив на схилі терикону тіло своєї доньки, Приступу Віталія, який допомагав йому в пошуках, Тетяну Степанченко – вона бачила онуку останньою, Івана Степанченка – дядька Каті, а також експерта Інну Кравчук.

Пан Шостак дивує публіку ще раз. Заявляє, що Сергія Литкіна, та й інших свідків допитувати в суді не можна. Мовляв, вони стараннями ЗМІ повністю ознайомлені з перебігом процесу та доказами, присутні на суді, сказати б, онлайн.

Віктор Шостак наполягає: свідки не потрібні!

Навіть його партнер Полячук заперечив:

 – Свідки забезпечують неупередженість розгляду, тому допитати їх варто. Покладаюсь на розсуд суду.

Прокурор Самчук: Без емоцій важко тут… Суд дотримав усі вимоги КПК, процес відкритий. Впливати на висвітлення у ЗМІ ані суд, ані прокурор, ані адвокати не можуть. Вимога адвоката є безглуздою, безпідставною, необгрунтованою.

Сергій Литкін: Раніше треба було казати, щоб ЗМІ не було в залі. Я сам свідок і наполягаю на допиті свідків!

Адвокат потерпілих Волощук: Виклик свідків регламентований КПК.

Адвокат потерпілих Елла Бордюженко:  Аргументи пана Шостака не заслуговують на увагу.

Слово має адвокат потерпілих Елла Бордюженко

Мати підсудного Вікторія Гуліда: Преса висвітлює, фотографує, нав’язує людям свою точку зору! Преса завчасно зробила його винним!!

Суд ухвалив провести наступне засідання 20 липня, викликати й допитати свідків та експерта.

Назара Статочнюка лишили під вартою до 10 серпня. 

Зараз його знову посадять у спецтранспорт і відвезуть у луцьке СІЗО

Сергій Литкін розмовляє зі своїм адвокатом Еллою Бордюженко. Це його свідчень не хоче чути пан Шостак

Я обіцяла  дуже важливу інформацію у цій справі.

Вона вже тут:

Наталя Камишникова