– Ми сказали, що Катя зникла, а він: “Нагуляється і прийде!”
Повторив це пару разів і єхидно так посміхався. Навіть не спитав, а коли ж це трапилось.
Та й поводився дивно. Там горбочок такий на дорозі, то він весь час на нього застрибував, поки розмовляли.
І коли ми посвітили йому у вікно ліхтариком (бо ж ніч була – проти 3 серпня, ми вже розшукували Катю й викликали поліцію, а тим часом пішли до Назара), він теж якось дивно зреагував. Поліз у кватирку (замість прочинити вікно), тоді передумав і вийшов до нас через двері.
Він ішов, а у кімнаті відбувалась якась метушня. Видно було тінь, яка рухалась туди-сюди.
Ми ще спитали, а де Максим. Бо Катя хотіла піти розпрощатися з Максимом, поставити крапку в їхніх взаєминах. Назар відповів: “Поїхав додому у Словенію тиждень тому”.
А той був у Назаровій кімнаті…
10 січня у Ковельському окружному суді давали свідчення Мирон Ждань і Влад Бачинський – найближчі друзі Каті Литкіної. 16-річна дівчина щиро звіряла їм свої таємниці і переживання.
Обидва знали, що Максим Терлецький був її першим і дуже болісним коханням. Що з ним вона бачилась на початку літа-2016 – за 2 місяці до загибелі. Він укотре приїхав у Нововолинськ на канікули, а вона на той час уже закохалася в іншого. Відбулась емоційна розмова. Але не розрив.
На околиці Нововолинська, в районі третьої шахти, всі вони мешкали неподалік: по сусідству з Катею – Назар Статочнюк, у родині якого гостював Терлецький, а Мирон – на сусідній вулиці. Фатальний трикутник, ба навіть чотирикутник.
Бо ж і Назар явно був небайдужим до красуні-сусідки. Як і двоюрідний брат Максим, був молодшим за неї. Для підлітків рік різниці у віці – це вибухова суміш комплексів і амбіцій, відчайдушні намагання привернути увагу, вразити, бути на рівних.
Він і вразив – мерзотним вчинком. Узимку 2016-го анонімно виклав у соцмережах приватне фото Каті, призначене для Максима. Той зі Словенії, вочевидь, йому переслав. Нічого такого, нуль фривольності, просто розкутий дівочий образ.
Але для гімназистки Каті це був удар під дих, а юні пліткарі в інтернеті аж заслинились. І питали Назара:
– Це ти виклав?
– Можливо, але не факт, – тримав інтригу Статочнюк.
Насолоджувався владою над дівочою душею: можу видалити, а можу лишити. Ви всі просите, щоб видалив? А фіг вам! Начувайся, красунечко, тепер думатимеш про мене часто… “Я – диявол!”
Його листування з приятелями у соцмережах рябіло від матюків. Спеціалісти з науково-дослідного криміналістичного центру Бендовський і Ткачук відновили стерті Статочнюком зображення й записи у соцмережах і на карті пам’яті з телефону “Номі”, що належав Каті.
“Спокійний, урівноважений учень” із позитивною характеристикою від школи і коледжу, турботливий хлопчик-помагай (зі слів матері – його представниці у суді) виглядає в інтернет-спілкуванні підлим і цинічним. Підліткова маска? Навряд чи.
І вісім поспіль (!) переглядів сцени мордування з фільму “Безславні виродки” за годину чи й менше до вбивства Каті – це теж факт, доведений криміналістами. Приблизно опівночі Статочнюк вимкнув комп’ютер – і… ліг спати, дружно запевняють його родичі. Пішов разом із Терлецьким на терикон убивати – твердять слідчі і прокурор.
Виродки розтрощили Каті голову – вірогідно, битою. Може, як у тому фільмі, її поставили на коліна, щоб зручніше було мордувати. Думаю, помстилися за те, що вона покохала іншого. Заразом помстилися власним матерям – за брак уваги, за своє дитинство з вітчимом замість батька…
Диявол відає, що ними рухало, коли вбивали таку жіночну, таку чарівну Катю.
А у тій історії з фотографією Максим усе звалив на Назара. Мовляв, то він у мене твоє фото витягнув (із комп’ютера чи з телефону) і виклав не питаючи. А я ні до чого.
Катя повірила, бо хотіла вірити… і пробачила цю підлу витівку навіть самому Назару. Добра і щира душа. Краса невимовна…
Батьки Каті вимагають лише одного: справедливого покарання для її катів
9 і 10 січня у прозорій (згідно з європейськими нормами) клітці в залі Ковельського окружного суду обвинувачений Статочнюк теж посміхався. Вряди-годи. Зберігав диявольський спокій.
Навіть тоді, коли… але про це іншим разом. Писати про все це так важко, як схОдити на той терикон.
Дякую адвокату Еллі Бордюженко за інформацію до роздумів.
Наталя Камишникова
У ТЕМУ:
РАДАР регулярно читають у Словенії. У місті Птуй чи біля нього.
Сьогодні вранці теж читали, каже гугл аналітик.
Терпи, НС. Ти теж несеш свій хрест у цій вбивчій і диявольській історії. Я тобі скажу так: вбивць юної Катерини вже нема. Одна шкаралупа, у якій перебували їхні душі у вигляді тілесних оболонок, тільки й залишилась. Нікому з катів, та їхніх захисників, не уникнути кари Господньої. Бо Він – Бог правди.
ви – оптиміст.
А у мене з голови чомусь не йде постать матері Статочнюка. Я не знаю цю жінку, навіть з вигляду, та щось мене дуже бентежить.
Статочнюк мовчить та його сутність, мені здається, переповнена ненавистю і не дитячою, а диявольською, ненавистю до матері, а найбільше до брата, адже той на волі жив півтора роки, а цей в той час на шконці нігті точив та зуби згризав. Порівняйте лише фото цієї людини- там де селфі собі робить і вже в залі суду в синій сорочці, це дві абсолютно різні людини. На одній самозакоханий та вихолений, а на іншій бліде осунуте обличчя, з дикими від ненависті та розгубленності очима та зі скуйовдженим волоссям. На мою думку, психологічний стан у нього дуже важкий, яким би дияволом він собі не здавався, та навіть дияволу моторошно у клітці.
Події розгорнуться блискавично коли Терлецького екстрадують.
Надзвичайно дивною та темною залишається ще одна особа- мати Терлецького, за весь час ні пари з вуст, ні поруху, ні слова….
П.С. А взагалі дуже непроста сімейка. Шкода Фрейд вже давно у інших світах, бо всі ці постаті зацікавили б його.
уже очень давно криминальные психологи и психиатры доказали что самые страшные убийцы в детстве были подвержены разному роду насилия. или воспитывались в ущербных семьях. где приветствовалось насилие и не ставилась ни во что человеческая жизнь! ЭТИ как раз из такой семейки…. я видела взгляд и глаза матери статочнюка – поверьте – ни человечности ни тем более сострадания там даже близко не промелькнуло! взгляд…….. в животном мире есть такой зверь – гиена. видела я их конечно только по телевизору … и этот взгляд!!!
я памятаю його матір та матір Каті з дитинства ,одне скажу мати (його)теж не подарунок була як для однолітків звичайних дітей
Яблуко від яблуньки падає недалеко… В цьому випадку шкода, що відмінили смертну кару.
Нагуляється та й прийде – это именно те слова, которые твердили все нововолынские менты, когда мы обращались к ним за помощью в поисках Кати. Так вот откуда источник этих слов. Какая круговая порука с первых дней убийства вокруг этих безславных выродков!
До Родини Каті. На превеликий жаль наше чинне законодавство не є досконалим, плюс недбале виконання службових обов’язків деякими правоохоронцями/ або злісне невиконання ( погані люди є скрізь). Щиро співчуваю родині загиблої дівчини. Тримайтесь, Бог бачить ваші страждання.
До “Феї”. Ігноруванням своїх посадових обов’язків та Присяги на вірність Українському народу, наші міські менти славилися завжди і скрізь. На жаль. Жоден із них (маю на увазі начальників відділів міліції\поліції) не зізнався до цих пір: хто і яка злочинна система чинить на них безперестанний і постійний тиск. А є тут, у місцевій владі Нововолинська, свої, доморощені – нач. поліції, голова суду, прокурор міста і, можливо й останнім часом і нач. УСБУ. Принаймні, одного такого я знаю.
Підтримую Анатолія . Підтвердженням співпраці прокуратури з міською владою є внесення змін у рішення міськради для виправлення щодо грубого порушення Прав багатодітних родин. Прокуратура не спромоглася довести справу до кінця та домогтися притягнення до відповідальності винних чиновників та добитися потерпілим відшкодування збитків завданих міськрадою. А такі “ДОГОВОРНЯКИ” сприяють для ігнорування чиновниками Конституції та Законів України та сприяють міську раду і надалі жити по “понятіях”
Безнаказаність та несприйняття своєї винуватисті породжує ще більше зло. Маршрутчики і надалі беруть гроші за проїзд дітей з багатородинних сімей. А діти та внуки таких правоохоронців та можновладців ше більш мутованіше зло.