Нововолинськом уже не перший день ходять побожні жіночки з іконками і збирають кошти на чоловічий монастир у Вапнярці (це Вінниччина). Люди жертвують досить щедро, адже справа ніби Богоугодна.
Однак нашу читачку Ірину В. із вулиці Нововолинської в Нововолинську дещо насторожило…
У двері її квартири постукали вчора в обідню пору. Дві жінки років 45-55, у хустках, привіталися: «Слава Богу». Сказали, що збирають пожертви на Свято-Феодорівський монастир, а також на допомогу хворим діткам і біженцям.
Мали при собі не лише іконки, а й документи з мокрими печатками.
Ірина роздивилася: гарний, чистий цупкий папір, кольорове тло, прозорий файлик. Наведено інформацію про монастир, є посилання на його сайт, є й номери телефонів. Також є фото і паспортні дані збирачок коштів.
Щоправда, перевіряти паспорти цих жінок Ірина не наважилась, та й поспішала – прибігла з роботи на обід.
Документ є дійсним місяць: із 7.3 по 7.4 2018 року.
Жінки записували за здоров’я, за упокій. Сусідки-пенсіонерки теж повиходили з квартир, просили помолитися за рідню, виносили гроші: хто 50 гривень, хто й 100. Офірувала на добру справу й Ірина.
Однак слово за слово – і… Щось-таки її насторожило:
– Спочатку я дала їм гроші, бо якраз обідала. Прочитала документ і дала 50 грн. Вони мені – іконку, спитали: може, записати за здоров’я кого?
Записали. І за упокій – теж.
Я йшла до хати, а одна мені: «А за це ви будете гроші давати? Ми ж рік будемо відслужувати».
Насторожила сума за відспівування. Назвали по 100 за все. Я не дала стільки. Але вирішила спитати в сусідів, бо якось мені стало не по собі.
Одна сусідка розказала, що на Різдво до неї вже приходили котрась із монашок і хлопець. Інша сусідка не читала паперів, дала гроші так.
Я вийшла на вулицю, побачила тих дам у сусідньому під’їзді. Попросила знову документи. Дали. Спитали, чи здавала і чому не повірила. Набрала номер, зазначений на їхньому документі.
Жіночки не стали заходити у квартиру в тому під’їзді – стояли і слухали, що я скажу.
Одна запропонувала віддати мені гроші, інша повідомила, що їхні представники зверталися до начальника поліції, вони незаконного не роблять нічого.
Та коли я попросила назвати ім’я начальника, вони не знали. Тричі помилилися, вдавали, ніби в зошит записали, і звідти теж не те ім’я. То Юрій Вікторович, то ще якось.
Проте жодна не запанікувала й не підвищила голос. До кінця тримались незворушно і були чемні. Я, правда, вибачалася, що не вірю. А вони: “Бачить все Бог, і Він тут суддя”.
Я забрала свої гроші, віддала їм іконку – й мусила все ж їхати на роботу. Вони вже не пішли у сусідній під’їзд, а швиденько обійшли будинок і забралися геть.
Той самий монастир на Вінниччині
Згодом Ірина зателефонувала в міськвідділ поліції. Ні, по дозвіл на збір коштів ніхто не звертався. Черговий не в курсі. Начальник – тим більше.
А от сайт, зазначений у документі «монашок», існує і працює. Це сайт Свято-Феодорівського чоловічого монастиря УПЦ КП.
Вказані на ньому й у документі телефони відповідають. Ірині чоловічий голос пояснив, що пожертви – справа добровільна, хто не хоче, того й не змушують.
Монастир у Вапнярці розбудовується
Ірина в роздумах:
– Боюся нашкодити людям. Може, вони займаються доброю справою, а я бучу здійму.
Або це дуже продумана і підготована афера. Або вони казали правду.
Розповіла цю історію подрузі. Каже, на одному з чатів прочитала, що у нас такі ходять містом уже кілька днів – дві дами-монашки, які збирають гроші. На чаті попередили про шахрайство.
Шкода, що я не зробила жодного фото. Шкода довірливих чесних людей, ладних віддати останнє бідовим дітям, якщо насправді нас просто дурять. Може, варто було зателефонувати одразу на 102. Хоч би своїм сусідам гроші повернула…
На сайті монастиря є звернення до жертводавців:
Просимо Вас допомогти на будівництво монастирських келій та приміщень для надання першочергової допомоги нужденним, бездомним, які звертаються в монастир, а також допомогти дітям-сиротам, онкохворим, ВІЛ-інфікованим, інвалідам, які потребують постійного догляду.
Рахунок: P/Р ******** В Приват Банку
Або готівкою на адресу монастиря – наміснику архімандриту Серафиму (Котлярову Володимиру Олександровичу).
РАДАР надіслав на сайт монастиря запит щодо уповноважених збирати кошти на Волині. Відповіді ще немає.
Це доброчинність чи афера? як вважаєте?
Біля “Вопаку” кожен день, зі скриньками, стоять якісь підозрілі молоді особи. І вициганюють гроші у перехожих. нібито на лікування дітей. Особисто я даю лише на церкви, що у Нововолинську. А ще тим бідолахам-жебракам, котрих особисто знаю. Хто мене за це засудить? Мені один Бог суддя.
Світлана Шевчук: Зазвичай кошти на будівництво святинь збирають під церквами та монастирями. Ніде на бачила монахів, що ходять по помешканнях і просять. Можливо, обман, але Бог все бачить…
До мене в вівторок мужик приходив,не помню на шо збирав, також іконку давав!!! Схожа історія!!!
Найбільше у цьому всьому хвилюють навіть не втрачені кошти. Через таку величезну кількість обманщиків та аферистів, людина, яка дійсно потребує допомоги, може просто її не отримати вчасно.
Любов Занічковська: Більше схоже. що аферисти. Якщо є на сайті монастиря рахунок. куди мають спрямовувати пожертви, то для чого посилати жінок від чоловічого монастиря для збирання тих пожертв. Якось трохи дивно, та аж в Нововолинську…
І ще був випадок – приходив чоловік з документами, заходив у квартири і казав, що він з обласного центру. Грошей не просив, але багато розпитував про те хто де працює. Потім з’ясувалось, що він казав неправду про себе ((((
Тих бабок треба просити прочитати якийсь псалом.Іра молодець, правда треба було поліцаєв визнвати.
Таких випадків безліч. І всіх їх повинна відслідковувати наша доблесна поліція. Проте, вона (оновлена і пролюстрована) зв’язана по руках і сапогах усними вказівками свого і місцевого начальства. :)))
анатоль,ну невже це найбільша проблема поліціі??ну не мають люди мозку-нехай дарують гроші цим бізнесменам))
Найбільша проблема поліції у бездіяльності та її недотриманні вимог “ЗУ про поліцію”. Порушенні присяги та ручному управлінні нею, що абсолютно відкидає Конституцію і названий закон. У корумпованості, якщо хочете.
Ми хотіли дати дітям в дитячий будинок а получилося навпаки