Сірість рулить. Педагога-письменника виживають із ВПУ

Навіть не знаю, як це назвати. Ну, не вкладається у голові. Глухота? Сліпота? Черствість? Мстивість?
Даруйте, далі буде мова про директора Нововолинського ВПУ.

Керівник цього закладу  Валентина Іванівна Приступа у червні видала документ, який виглядає верхом начальницького цинізму.

Валентина Приступа
Фото з сайта ВПУ

Відмінника освіти України, старшого викладача, вчителя вищої категорії Євгена Павловича Кліндухова, який відпрацював у цьому училищі 35 років, вона попередила про звільнення й запропонувала йому посаду… слюсаря-ремонтника.

Євген Кліндухов за час роботи в училищі написав і видав 5 краєзнавчих книжок.
Чотири з них — про історію та сьогодення Нововолинського ВПУ.
Він створив унікальний літопис навчального закладу, дослідив долі сотень людей, увічнив їхні здобутки.

Євген Кліндухов і колишній директор Нововолинського ПТУ №1 А.Васильцов
Фото з сайта ВПУ

Історик за фахом, він доклався до популяризації версії про народження Володимира Хрестителя тут, у Будятичах. До встановлення біля ВПУ пам’ятних знаків на честь князя Володимира.

У нього брала інтерв’ю “Українська правда”, він виступав на наукових конференціях.

Його учні вибороли цьогоріч друге місце поміж 22 училищ області за дослідницьку краєзнавчу роботу.

У президії  конференції
Фото з сайта відділу освіти Іваничівської РДА

І от тобі маєш. Вивчай посадову інструкцію слюсаря-ремонтника, бо з твоїм багажем знань і педагогічним досвідом ти зайвий на святі життя в Нововолинському ВПУ…

Кабінет історії, облаштований Є.Кліндуховим

А життя там б’є ключем. Уся Волинь пам’ятає історію з заступником директора з навчально-виховної роботи, якого звинуватили у педофілії. Чоловік мусив звільнитися, вийшов на пристойну пенсію, а сліди його педагогічної діяльності тихцем підтирали два дні на комп’ютері в його кабінеті…

Ми про це писали. Писали і про скандальну крадіжку двигуна з навчального полігону ВПУ. Скоїли її, як вбачається, працівники училища. Були напідпитку, почувалися безкарними, запевняли, що директор “в курсі”…

Мотор поцупили серед білого дня. Коштує він 100 тис. грн., містить 20 кг міді

Однак і ту гучну справу адміністрація примудрилася зам’яти.

Сама директор двічі була фігуранткою кримінальних проваджень. За одним Валентину Іванівну засудили умовно. Колективу навіть довелося брати її на поруки.

Та все це не завадило їй  дістати звання заслуженого працівника освіти України — якраз наприкінці режиму Януковича. Подейкують, що звання обійшлося недешево… і що подання робили чомусь не керівники обласного управління освіти, якому підпорядковане училище, а чиновники з нововолинської мерії.

На відміну від бунтівного Кліндухова, який під час своєї депутатської каденції активно боровся з корупцією в Нововолинську,  Приступа була дуже лояльним депутатом міськради.

Валентина Іванівна вже має пенсію. Однак на заслужений відпочинок не квапиться. Вона квапить Кліндухова, бо чи не єдиний в училищі він говорить їй у вічі про недоліки та прорахунки в її роботі.

Він гостро розкритикував і нововолинського міського голову  Сапожнікова — з трибуни обласної ради, де виступав як учасник освітянської акції протесту.

Гаряча сесія облради
Фото з сайта “Конкурент”

Невдовзі після цього й отримав “попередження про вивільнення” та пропозицію перекваліфікуватись у слюсарі.

Євгену Павловичу 69. Тримається бадьоро. Мріє здійснити ще 2 проекти, написати ще дві книжки: “Будятичі — княже село” й “Випускники ВПУ, які захищали Україну”.

На училищі аж 6 меморіальних таблиць. Шестеро колишніх учнів загинули на неоголошеній війні. Це теж уже історія, пекуча й велична. Хто її напише?

І музей княжого села, музей просто неба — хто ж започаткує, як не Кліндухов?

Зв’язок поколінь

Відмінник освіти України просив у директора небагато: допрацювати ще один навчальний рік — до перерахунку пенсії. Бо на голу пенсію 1300 гривень, яку він отримує зараз, прожити проблематично.

— Дайте півставки викладача історії та суспільних дисциплін, додайте півставки за краєзнавчий гурток, — пропонував Євген Павлович.
— На гурток немає коштів, — відрізала пані Приступа.

Хоча краєзнавча робота є нині надважливою, адже формує патріотів, спроможних захищати Батьківщину.

Дирекція ВПУ профінансувала лише одну з чотирьох книжок про училище. Кліндухов сам шукав спонсорів і вкладав свої кошти в літопис навчального закладу…

Соромно не лише за директрису — мстиву й недалекоглядну. Прикро за педагогів, що мовчки поставили свої підписи під її попередженням Кліндухову. Це ж і їх можуть колись отак недбало й невдячно виставити за двері. А всі опустять очі і подумають: “Слава Богу, не мене”.

Цікаво, яку ж посаду запропонують заслуженому працівнику освіти Валентині Іванівні Приступі, коли вона вже не буде директором. Яку інструкцію їй вручать для ознайомлення: прибиральниці? мийниці посуду в училищній їдальні? офіціантки у навчально-виробничому кафе “Орхідея”?..

За всієї поваги до всіх професій, вважаю: перековувати талановитого педагога-краєзнавця, літописця училища, на слюсаря-ремонтника — тупо і підло.

Наталя Камишникова
Фото вгорі  —  Дмитро Рязанов