7 червня близько 15-ї години на території лікарні в Нововолинську  громадянин  Зоткін, так званий  “блогер Артур“, став чіплятись до  жінок, які розмовляли на лаві під триповерховим корпусом.

Він поспішав туди, де розташована жіноча консультація, уже й двері відчинив, аж раптом побачив надворі мене і Марію С.

Наставив на нас телефон і посунув до нас, вигукуючи непристойності.

Ми заборонили йому нас фотографувати, однак він не припинив знімання упритул.

Виймаю з торбинки свою простеньку “Нокію”, щоб викликати поліцію. У цей час Зоткін накидається з кулаками на мою знайому, б’є її в голову, смикає за волосся, видирає з її вуха золоту сережку.

Я намагаюсь її захистити, відтіснити від неї агресивного чолов’ягу, але марно. Він стрибає довкола нас, як півень.

Додзвонююсь на 102, встигаю сказати, що в Нововолинську біля лікарні громадянин Зоткін б’є жінку.

 – Суки, ******, *******”!!! – верещить тим часом Зоткін, підскакує ззаду до мене, видирає мій телефон… Потримавши в руці, розмахується – і з усієї дурі жбурляє на асфальт. 

 

Отут Зоткін трощив мій телефон, верещав і ліз до жінок

 

А тоді знову стрибає до Марії, намагається затягнути її у двері, погрожує вбити. Запінившись від матюків, забігає в жіночу консультацію.

Може, просити політичного притулку? 🙂

Викликаємо поліцію вже з телефону Марії.

Примчала група швидкого реагування.

Правоохоронці з автоматами шукають Зоткіна у коридорах триповерхівки. Жінки підказують, що чолов’яга у червоній футболці уже втік у напрямку парку.

Оцей:

 

 

Я збираю уламки свого телефону, батареї не знаходжу. Не знаходять і поліцейські, обдивившись увесь газон. Імовірно, її  прихопив нападник, так само як золоту сережку.

Три машини поліції, слідчо-оперативна група. Прибула й начальниця дільничних О.Цицора, теж оглянула залишки “Нокії”.

 

 

Ми з Марією пишемо заяви, пояснення. Поліція відкриває кримінальне й адміністративне провадження.

У заяві на ім’я начальника відділення Олександра Ципка нагадую, що повідомляла поліцію про кримінальні правопорушення Зоткіна аж тричі за останні 2 тижні, однак жодне з повідомлень так і не занесли до ЄРДР, хоча зобов’язані були.

І ось наслідок кричущої бездіяльності поліції: агресивний неадекват серед білого дня вже не десь на дачах чи  біля цвинтаря, а у центрі Нововолинська, у громадському місці накидається на жінок – і безслідно зникає в жіночій консультації 🙂 

 

 

За годину-дві того “Артурку” знайшли-таки й допитали у нього вдома. Після чого він надіслав мені на сайт чергову погрозу: 

Хоч шото зліпеш на Радарі, рано зуби збиратимеш.

Свою брудну і брехливу писанину про Марію С. цей “блогер” з переляку підтер, але невдовзі відновив. Що й не дивно: замовляє той бруд, упевнена, колишній її співмешканець, а там грошенята водяться. Вистачить, гадаю, й на адвоката для неадеквата,  й на заохочення деяких працівників і працівниць поліції до подальшої бездіяльності.

Я ніяк не могла второпати, чому Зоткін так біг у жіночу консультацію 🙂 Аж потім згадала: мстивий колишній Марії С. стояв перед тим біля вікна у триповерхівці, бачив нас, поки ми розмовляли під дитячим відділенням. Можливо, зробив дзвінок другу, а той і побіг шукати нас, аби напаскудити. Все просто.

Тепер зацініть пофігізм поліції.

21 травня, 5 і 6 червня – я, а 6 червня – Марія С.  подали письмові повідомлення про нові кримінальні правопорушення Зоткіна. Проте цих повідомлень всупереч закону не внесли до реєстру досудових розслідувань, а тупо (чи хитроголово, вже й не знаю) скинули на дільничних.

Уранці 7 червня надсилаю скаргу на бездіяльність поліції щодо Зоткіна начальнику ГУ НП у Волинській області Ю.Крошку.

А кілька годин потому правопорушник, почуваючись абсолютно безкарним, накидається на нас із кулаками.

 

А де ж Зоткін? Може,знову сховався від поліції десь у сортирі? 

 

Із лютого 2020 року по травень 2021-го у відділенні поліції №1  зареєстровано близько 200 (ДВОХСОТ!) заяв на Зоткіна від різних осіб. Найбільше – від мене, бо до мене він має особливо хворобливий інтерес.

Однак склали на нього лише з десяток адмінпротоколів, та й ті здебільшого розвалились у суді через помилки та недбалість поліцейських. А кілька кримінальних проваджень майже рік припадають пилом у відділі дізнання (начальник А.Просимців).

Отже, на майже 200 (ДВІСТІ) заяв – лише 2 протоколи, за якими суд визнав Зоткіна винним у хуліганстві, однак не оштрафував, бо сплив термін притягнення винного до адмінвідповідальності.

І лише одна адмінпостанова за завідомо неправдивий виклик ним поліції. 

2 протоколи й нерухомі кримінальні провадження на 200 заяв. Якщо це не корумпованість деяких працівників поліції і не кричущий непрофесіоналізм пана Просимціва і пані Цицори, то що це?

 

 

Погана новина для вас, громадяни: від агресивних неадекватів у Нововолинську не застрахований жоден із вас. 

Якщо ви наївно думаєте, що “блогер” докучливо чіпляється лише до 5 осіб, а до вас діла не матиме, – не надійтесь. 

 – Ми всім будинком збирали підписи, аби виселити його і його сімейку з квартири, яку вони винаймали. Він тоді підлітком був. Капостив сусідам постійно. То смолу під поріг заливав, то лайно накидав, то дівчаток підстерігав і лапав, – розповіла одна з колишніх сусідок “блогера”. 

Відтоді минуло достатньо часу, аби дрібний капосник навчився трощити людям по ночах вікна й двері, переслідувати їх із телефоном, як мавпа – з гранатою, погрожувати поліцейським, що з них погони полетять. А ще – бити жінок по голові і трощити їхні телефони серед білого дня.

 

Отак Зоткін залякує тепер Марію С., яка розповіла телевізійникам, що трапилось біля лікарні 

 

Поки непідкупна поліція чухається та запихає повідомлення про кримінальні правопорушення надекватного громадянина під сукно, він стрімко нарощує свій потенціал… чи то пак поголів’я тарганів у голівоньці 🙁

І становить дедалі більшу небезпеку для соціуму. 

Заяви потерпілих від його дій нововолинців про скерування його на психіатричне обстеження теж припадають порохом у відділенні поліції №1.

Начальники там змінюються часто. Незмінною лишається поблажливість міської поліції до численних правопорушень Зоткіна. 

І до його друга чи покровителя – домашнього насильника, але про це трохи згодом. 

Наталя Камишникова

Прочитав сам? Поділись з іншими: