Опинилися віч-на-віч зі злодієм. Спіймали його на гарячому.

Взяли голіруч!

І це знову трапилось у Нововолинську…

Розповідає Олена:

– Учора близько 23.30 почули стукіт у нашому під’їзді. Чоловік вирішив вийти – дізнатися, в чім річ.

Саме в цей момент молодик намагався втекти з украденими Led-лампами, які спільними зусиллями та коштом мешканців нещодавно встановили.

На голосну розмову у загальному коридорі вийшли я і старша донька. Викликали поліцію. Чоловік щосили намагався втримати злодія, аби той не втік.

Поки чекали на поліцію, «тягнули час» як могли, навіть побігла до сусідів: голосно стукала, дзвонила. Чоловік стояв у нього на заваді, дочка почала помітно нервувати, бо не щодня з злодіями віч-на-віч зустрічаєшся.

 

 

Побачивши метушню, молодик нервово вибачався; говорив, що це востаннє, а лампи всі нам повертає, ніби вони йому вже не треба; просив нас бути людьми і відпустити, бо має умовний строк…

Але зумів-таки штовхнути чоловіка, видертися з рук і втекти до приїзду поліції. Працівники поліції прибули буквально в той момент, коли злодій дременув у темряву. Спізнилися на мить, хоча приїхали напрочуд швидко.

Лампи лишились у під’їзді…

Чому вирішила написати РАДАРУ про випадок? Справа не так у тих лампах, як у самій ситуації.

Такі випадки потрібно виявляти і не бути байдужими. А таких «осіб»… виловлювати, бо хтозна, на що вони підуть завтра і скільки таких непокараних з’явиться ще…

Це світло в під’їзді – це світло у вечірній час. Отже, хоч якась безпека!

 

 

Дуже шкода, що на гамір, крик, голосні розмови, стукіт та наші дзвінки у двері, коли спіймали злодія, ніхто не звернув уваги. 🙁  Адже ми опинилися з тим крадієм сам на сам. І могло статися будь-що!

Коли відійшли від шоку, зрозуміли, що в такій ситуації можна було діяти інакше: сфотографувати, пшикнути в очі лаком для волосся й затримати таким чином.

 

Або хоча б зв’язати йому руки…

 

Але, виявляється, ми не настільки обізнані в цьому плані.

Сама не знаю, де взялося стільки сміливості зробити те, що зробили.

На думці одне: сьогодні лампи, завтра квартири, установи, люди, які комусь заважають чи просто не подобаються, бо щось не те сказали… Коли зможемо спокійно жити і не боятися про завтра? Коли скінчиться оце свавілля і беззаконня?

Чи це все мрії?

 

РАДАР висловлює величезний респект цій родині за сміливість і небайдужість.

Нововолинці, поділіться досвідом виживання у кримінальному місті! Як ви дбаєте про безпеку свою і сусідів?

 

Прочитав сам? Поділись з іншими: