Заходжу сьогодні в нововолинську маршрутку, кладу три гривні за проїзд. Незнайомий водій зирнув на мене – і раптом запрошує присісти  на отому, знаєте, блатному місці спереду.

Вільних місць у маршрутці достатньо, але, заінтригована, вмощуюсь. Він мовчить, і я мовчу… а на третій зупинці каже тихенько так, змовницьки:

– Ото тиждень тому через ожеледицю дорога стала – суцільний каток. У Шахтарському мікрорайоні біля озера проїхати було неможливо!

 

 

Ну, я не витримав, людей же везу, а не дрова. Набрав начальника у виконкомі, сказав йому все від душі. І пригрозив: “Зараз Камишниковій зателефоную!”

І що ви думаєте? Вже за 10 хвилин там усю дорогу пісочком посипали!..

 

 

Вийшла з маршрутки й сміюся: оце результат!

Якшо шо, беріть на озброєння. 🙂

 

Наталя Камишникова

Фото – ілюстративні

 

Прочитав сам? Поділись з іншими: