Галина Жуковська була неповторною

17 лютого не стало Галини Іванівни Жуковської. Це болісна втрата для тисяч нововолинських родин.

Жуковська впродовж багатьох років натхненно і самовіддано долучала дітей до театрального мистецтва,  отримуючи за це жалюгідні копійки від міської влади. А то й узагалі працювала лише на ентузіазмі. 

Інсульт стався у Москві, куди вона перебралася до дочки. Урну з прахом захоронять на цвинтарі в Нововолинську, біля могили чоловіка Галини Іванівни.

Він був музикантом і композитором, доводився родичем знаменитому Раймонду Паулсу. А вона – театральним режисером, душею свого дитячого театру.

Перед тим була організатором культурних заходів на “Оснастці”, й не лише там.

У Нововолинську є родини, де в її театр ходили спочатку батьки, а згодом  – їхні діти.

І всіх вона пам’ятала, любила, цінувала. Кожен був для неї важливим.

Вона випромінювала енергію, позитив, інтелігентність. Була яскравою – напрочуд яскравою й самобутньою в нашому провінційному містечку.

У двокімнатній квартирі на Св.Володимира було тісно не лише від книжок і піаніно – там завжди юрмились діти, забігали на вогник дорослі. Із нею всім було затишно і тепло.

Скількох нововолинців вона поставила на крило…

Доля надто рано забрала  в неї чоловіка, а потім – одну з доньок. Це були важкі удари.

Вона рятувалася театром, аж поки не стало сил.

Тоді її квартира спорожніла.

Ми знали, що вона в Москві у Лани, і сподівалися, що житиме ще довго-довго-довго.  

Вона відійшла у 80. Але ніколи не була старою.

Наступного тижня, у середу чи четвер, відбудеться запізніле прощання з Галиною Іванівною.

Приїде Лана, у міському центрі дитячої творчості зберуться люди, яким пощастило знати Галину Жуковську. Згадають, пом’януть, проведуть в останню путь.

Акторів – є така традиція – проводжають у вічність оплесками. Музу цього міста, мабуть, варто провести під її улюблені мелодії. Може, під музику її коханого чоловіка. 

Приходьте й ви. Це була прекрасна легенда Нововолинська.