24 квітня, 23.00, прикордонне село Чорників Володимир-Волинського району, Волинь, Україна.

Європа отам за лісом.  

З того Чорникова телефонує мені в Нововолинськ 33-річна Марія Кузнецова, мама двох дітей, у відчаї:

 Макарчук із поліцією забрав мого сина! Витяг просто з ліжка! Відштовхнули мою маму, вдерлись у хату! І повезли 2-річне дитя роздягненим невідомо куди. Проти ночі! Я примчала з міста сюди, але не встигла… 

А зараз працівник поліції вимагає, щоб я поїхала з ним у відділок, якщо хочу побачити свою дитину. Каже, Матвійка доправлять туди. 

 

Хата Кузнецових у Чорникові

 

Це якась дурня, думаю я. Такого у правовій державі не буває. У нас же правова держава, а не глухий совок 1937-го року?

Сергій Макарчук, колишній співмешканець Марії, – батько цієї дитини. Але малюк усі два з половиною роки свого життя постійно проживав із мамою.

І коли малий народився, Марія мусила зареєструватись як мати-одиначка. Це вже згодом, коли малому був 1 рік і 2 місяці, татко офіційно визнав свого сина… А невдовзі завів нову сім’ю. Про це  розповіла у соцмережах сама Марія.

Я довго не хотіла писати про їхній затяжний конфлікт. Та після гучного розголосу на одному з місцевих сайтів та одному з центральних каналів – уже можу собі це дозволити. Заради цієї дитини.

Ніякий закон не дозволяє батькові вдиратись проти ночі в чужу хату й забирати з ліжка дворічного малюка. А поліції – везти малого проти ночі у відділок.

– Прізвища працівників поліції спитайте, – кажу Марії.

 Юхимчук, він стоїть біля мене. А дитину повіз разом із Макарчуком капітан поліції Тороканець, Володимир-Волинський відділ ГУ НП у Волинській області. А скерував їх  обох сюди черговий по відділку Нечипорук.

– Нікуди не їдьте зараз, Маріє! І викличте поліцію щодо викрадення дитини.

 – Та я вже двічі набирала 102, вони не реагують!

 

Поліцейські і Макарчук проникли у це житло незаконно,

стверджує власниця

 

Набираю 102 і я. Повідомляю, що сталось у Чорникові.

 – Ми вже знаємо про цю ситуацію. Зателефонуйте черговому у Володимир-Волинський відділ, номер 033 42 22 570, – каже операторка в Луцьку.

І все.

Ніч проти суботи, починаються вихідні, та ще ж карантин. Тепер ні до кого з начальства навіть удень не додзвонишся.

Питаю чергового у відділку:

 – Де малолітня дитина? Куди й навіщо ваш працівник Тороканець разом із Макарчуком її забрав, на якій підставі???

 – З дитиною все гаразд, її везуть сюди, вже під’їжджають, зараз будуть у відділі. Ми викликали ювенальну превенцію, вона тут розбереться й вирішить, кому віддати дитину: матері чи батькові.

Уночі?! Розбереться  й вирішить?! Вони там подуріли?.. Чи вивіску змінили – і то вже не поліція, а орган опіки і суд?

 За яким таким правом вони сунуть маля вночі у відділок? Та ще під час карантину. За 21 кілометр від бабусі й сестрички, від теплого ліжка! 

 

Марія з Матвійком і Настею

 

Попри мої застереження, Марія близько 23.30 поїхала-таки з Чорникова у Володимир-Волинський. Прихопила пакет із дитячими речами – малому ж холодно!

Завіз Марію туди службовим авто працівник поліції Юхимчук, який твердив сплаканій жінці, що свою дитину вона зможе побачити лише там

За цю ніч мій телефон ледь не спікся. 102, відділок, знову 102, бо відділок мені вже не відповідав… і ридання Марії у слухавці.

 – Вони мене надурили! Мого синочка тут нема! Макарчук висадив капітана поліції біля “Маяка” у Володимирі і поїхав із малим на Нововолинськ. Швидкість шалена, їх бачили...

 –  Що вам сказали у відділку, Маріє?

Чую голос працівника поліції:

 – Дитина знаходиться зараз у Нововолинську, вулиця Шахтарська, будинок №… квартира №… Її місце перебування нам відоме, все нормально.

Нормально?!

Коли Марія вийшла з поліцейської машини біля відділку, її вже зустрічали:

“Заходьте, ми вас допитаємо”.

Який допит?! Що протизаконного зробила жінка, яка на час карантину виїхала з дітьми до матері в село, а 24 квітня вирішувала нагальні справи в Нововолинську?

От поки вона була в місті, звідки нині не ходять маршрутки не те що до Чорникова – навіть до Володимира, дитину й вилучили…

 – Не буду нічого пояснювати чи давати покази без адвоката. Навіщо ви мене сюди привезли? Навіщо брехали, нібито моя дитина у відділку?!

Прибула ювенальна превенція в особі Євгенії Мацнєвої. І все домагалась, аби Кузнецова зайшла у відділок та дала пояснення у кабінеті.

Але хто кому і що тут мав пояснювати? Марія вимагала, щоб пояснили їй: на якій підставі вдерлись у хату й забрали дитину? а головне – коли повернуть?

 

Марія з сином, якого виховувала сама

 

Пані Мацнєва поводилася зверхньо:

“Ви нормальна?”

“Я з вами не хочу розмовляти, я буду розмовляти з вашою сестрою!”

Старша сестра Марії прибула слідом за нею та Юхимчуком під відділок. Мацнєва випитувала в цієї жінки всі деталі Маріїного приватного життя. По-бабському і просто на вулиці. 

А тоді заявила Марії:

 – Поки що дитина буде з батьком, а потім ми вилучимо її та передамо у притулок, бо у вас конфліктна ситуація, складено багато адмінпротоколів.

Ваша дитина житиме у притулку. Якщо ви з Макарчуком не домовитесь…

 У притулок?! А хто ж ти така, щоб виносити безжальні вердикти людині, яку бачиш уперше в житті?

Мати ж не заперечувала проти побачень батька з сином! Останнє таке відбулося 13 квітня в Нововолинську. Але триває карантин, і Марія з дітьми у селі.

Ще і ще раз: ані поліція, ані Макарчук не мали права забирати дитину отак проти ночі.

Є орган опіки – виконком Нововолинської міської ради, є суд. Тільки вони вправі визначити подальше місце проживання дитини і порядок побачень чи тимчасового перебування дитини в котрогось із батьків.

 

 

Молода особа з ювенальної превенції поводилася з Марією як зі злісною правопорушницею. Чому?!

Аж наступного ранку ми дізналися це від Макарчука.

Він запевняв мене, як і поліцію перед тим, нібито Марія була п’яною кілька днів поспіль, нібито десь волочилася, покинувши дитину напризволяще. А він, весь такий люблячий татко, вирішив, бач, врятувати малого від безпутної матері.

Те саме він заявив уранці Марії, яка працює вихователем у місцевому ліцеї

Але це була з його боку нахабна брехня чи виплід хворобливої фантазії.

 

 

Марія стверджує:

 – Я не п’ю спиртного взагалі, тож просто не могла бути п’яною і десь волочитись.

Приїхала до Нововолинська в нагальних справах. Платню отримала, продуктів і підгузків накупила. Планувала повернутись у Чорників наступного ранку, бо ж туди важко дістатись.

А мусила мчати вночі і в село, і у Володимир-Волинський…

Чому працівники поліції взяли участь у нічному вилученні дитини на підставі голослівної заяви Макарчука? Чому діяли в інтересах саме цього громадянина, а не Марії Кузнецової? Вона ж двічі звернулась того вечора у поліцію!

А головне – чому діяли проти інтересів і прав дитини? 

 

Малого забирали звідси

 

Тільки уявіть: 2-річний малюк вмостився спати, вриваються чужі дядьки, татусь кричить у хаті на бабу і сестричку, вихоплює малого з ліжка й везе кудись у пітьмі разом із чужим дядьком.

Бабусю брутально шарпають, відштовхують від дверей і тримають за руки, коли намагається не впустити у свою хату непроханих гостей. Б’ють по руках, коли намагається передати в машину пакет із дитячим одягом.

Це поліцейські чи перевертні?..

 

Ця жінка свого часу працювала головним бухгалтером у сільській раді.

По руках її досі не били й не шарпали…

 

Машина з малюком мчить уночі з села розбитою дорогою. 21 км до Володимира. Ще стільки ж – до Нововолинська.

І все це замішано на брехні Макарчука! На його голослівних звинуваченнях!

Брехав Макарчук, буцімто Марія “бухала”.

Брехав Марії у вічі працівник поліції Юхимчук, буцімто дитину вона побачить лише у відділку і тому має вночі туди поїхати.

Насправді їй просто хотіли влаштувати нічний допит – протизаконно й безпідставно.

Брехав мені черговий по Володимир-Волинському відділу поліції, що “дитину везуть у відділок, вона зараз буде тут”.

Марію затягнули туди обманом і шантажем. Добре, що не далася попідписувати вночі у стані сильного стресу якісь їхні папери…

 

Володимир-Волинський відділ поліції

 

Із 23-ї до 3-ї години ночі я підтримувала з Кузнецовою постійний  зв’язок телефоном. Вона була абсолютно тверезою. Я готова засвідчити це в будь-якому суді і кабінеті.

Навіщо Макарчук оббріхує та паплюжить матір свого сина? 

Марія розповіла:

 – Я колись після чергового скандалу, який він влаштував, сказала йому в розпачі: “Та ж ти так зробиш дитину сиротою!”

– Саме цього я й хочу! – відповів…

Тієї ночі я видзвонювала не лише на 102, а й до посадовців і депутатів. Хтось відповів, хтось уже спав. 

Дякую Костянтину Зінкевичу, депутату Волинської облради. Він уночі зателефонував одному з прокурорів області, а той – колезі у Володимирі-Волинському. 

Може, то якраз прокурора дуже нервово запевняла тієї ночі телефоном пані Мацнєва:

 Суто по-людськи це було неправильно, але по закону я нічого не порушила…

Зінкевич пообіцяв мені тримати ситуацію на контролі.

Уночі 25 квітня Марія Кузнецова написала й віддала черговому у Володимир-Волинському відділі поліції повідомлення про злочин щодо неї та її малолітньої дитини.

Чи занесли це повідомлення впродовж доби у Єдиний реєстр досудових розслідувань і чи розпочали кримінальне провадження – їй досі ніхто з правоохоронців не повідомив. 

 

 

Макарчук погрожував мені 26 квітня, що через Іваничівський суд примусить мене спростувати статті, закриє й РАДАР, і мою та Маріїну сторінки в інтернеті. 

А ще заявив:

“Маю в Луцьку своїх журналістів, вони приїдуть і висвітлять усе як треба!” 

Ну-ну.

А малюка Марії він досі не віддав. І віддавати не збирається.

Я так бачу – чолов’яга піде на все, аби помститися жінці, яка від нього з того “гарему” пішла.

Ви спитаєте, а що роблять нововолинська поліція, служба у справах дітей, виконком як орган опіки? Адже і батько, й мати мешкають у Нововолинську.

Краще не питайте…

Далі буде.

Стежте за РАДАРОМ, поки Макарчук його не закрив 🙂

 

Наталя КАМИШНИКОВА

 

Прочитав сам? Поділись з іншими: