Це трапилось у Нововолинську 27 років тому.
Дівчинка, що мимоволі стала свідком тієї помсти, уже сама – мама.
Розповіла вона цю історію в коментарях до публікації РАДАРА про дикий інцидент у школі (учень жбурнув книжку вчительці в голову).
Власне, історій дві. Одна – про указку.
А друга – про металеву огорожу.
Читайте.
Кілька днів тому анонімний товариш виклав у місцевій спільноті викривальний аудіозапис. Там якийсь чоловік кільканадцять секунд погрожує іншому: мат-перемат. Анонім пояснив спільноті: це матюжили його. Буцімто повертався він велосипедом о першій ночі з лікарні (?), заїхав на заправку ОККО, що в Нововолинську, по цигарки. Аж раптом до нього вчепилась територіальна оборона: шарпала, лаялась і взагалі!…..
Ця історія наробила наприкінці 2019-го багато галасу в соцмережах. Потім стихло. А мені вона муляє досі. Бо так виглядає, що разом із поліцією та добрим десятком волинських сайтів РАДАР обізвав людину цвинтарним злодієм абсолютно безпідставно. Нагадаю: в листопаді 2019-го з сільського кладовища в Осмиловичах два дні поспіль вивозили білим бусом кам’яні могильні плити. Поцупили таким…
Розгрібаю свій газетярський архів. Натрапляю на два аркуші, списані акуратним почерком. Але не підписані. Це початок 1990-х, ідеться про нововолинський хлібозавод. Листа адресовано не мені – іншому працівникові міської газети “Народна рада“. І , вочевидь, не опубліковано. Ви самі зрозумієте, чому. Викинути? Не піднімається рука. Хай там як, це документ гамірних перехідних часів. Хай навіть…
І знову дешева вистава для невибагливої публіки. 21 вересня в Нововолинську сумнозвісний татусь, ігноруючи рішення виконкому, вкотре НЕ передав мамі її 4-річного сина, Об 11.00 мама малого вже стояла на прибудинковій території батька. Трохи згодом він виніс хлопчика, звично почепивши його собі на шию. При цьому кудись видзвонював і явно на когось чекав. Нарешті прибули…
Учора надвечір на високому дереві біля УЖК №2 в Нововолинську жалібно нявчало чорне кошеня. Певно, заскочило туди з переляку. Кілька днів тому його знімав звідти, влізши на драбину, якийсь чоловік на прохання продавчині Галі з кіоску “Комора”. І от котик знову на верхотурі, а довкола – нікого, і драбини катма. Стукаю у двері УЖК №2…
Легковик спинився біля бараків на Шахтарській – це поруч із нововолинською автостанцією. З машини вийшла жінка, закинула у двір чорну кішку з котенятами – і поїхала собі далі. Отак понад тиждень тому в одному з тих дворів з’явилися муркотливі постояльці. Багатодітна мама Валя, яка ніколи не проходить повз чужу біду, стала їх підгодовувати. Тоді ж…
Бачать Бог і Цукерберг, я зробила все, аби не писати цей текст. Дала людині можливість зупинитись. У соцмережі закликала її схаменутись і принести вибачення тим, кого вона безпідставно образила. Її прізвище не називала. Пообіцяла: буде вибачення – не буде публікації. Вона обізвалась на той мій заклик – і нахамила вже мені, принагідно спаплюживши двох порядних…
Уперше Валентин Михайлович прийшов у Нововолинське відділення Пенсійного фонду два роки тому. Було йому тоді 58. Трудова книжка рябіла від записів. Токар, армія, фрезерувальник, пожежний, навчання в інституті, тренер, підприємець, безробітний, знову підприємець, догляд за хворою матір’ю (виплата мізерна, зате стаж нараховують)… Усякого було. Стажу ніби набралось достатньо, але ж пенсійний вік постійно підвищують. Та…
Ця історія водночас і дика, й доволі буденна. РАДАР у ній здивували дві речі: безкарна поведінка касирки й завзятість пасажира. Він домігся-таки відшкодування! Щоправда, не у тієї хитроголової касирки… Розповідає нововолинець Валентин М.: – Відпочивши на Шацьких озерах, я вирішив 30 липня повернутись додому – рейсом Гряда – Нововолинськ о 18:50. Квиток на тамтешній автостанції…
14 липня близько 15-ї години на заправці “ОККО” в Нововолинську поліція зупинила дві фури. За явне порушення теплового режиму. У спеку асфальт руйнується через надмірні навантаження. У денну пору доби за температури повітря вище +28 С° забороняється або обмежується рух транспорту фактичною масою понад 24 тонни і навантаженням на вісь 7 тонн. Порушення цих правил…
Радар
З вчителькою розібралися я бачу. Більше вона ламати пальці не буде. Спрацювало краще за міліцію. Не схвалюю, але це дієво. Око за око і зуб за зуб
Ніхто і ніколи не знатиме скільки скалічених душ та доль завдяки ” вчителям”.
Мене вчителька принижувала перед усім класом, била в обличчя нізащо, обзивала безпризорною,бо за мене нікому було заступитись. Мої батьки працювали на півночі Росії, а я жила з бабусею.
Ця “вчителька” і досі працює.
У мене давно дорослі свої діти, та я й досі не можу змусити себе сказати ” Доброго дня” цій “вчительці”, у душі наче ніж встромлений обертається, коли бачу її на вулиці.
П.С. Антоніно Миколаївно, дитячі сльози дуже гіркі.
Дура вона була, натоптана по самісінькі вінця. Хоча й вчителька математики. Навіть у ранні СССРівські часи, 50-60 років минулого сторіччя не було такої дикості – ходити по хатах до батьків. Та й бандерівці у деяких лісах ще були збереглися… Радянська інтелігенція боялась їх, як вогню. Могли прийти вночі і спитати: Чому ти дітей вчиш про Сталіна-Лєніна так багато, а читати, писати і арифметики рідною мовою, так мало?
Щодо ходіння додому педагогів, в мене своя історія. Мій класний керівник взяв собі за правило після роботи, по дорозі додому, заходити до мене і розповідати батькам, яка я погана. Ну мама моя дуже вихована, кожен раз все слухала, потім мені все виговорювала. Але якось класний керівник застав вдома батька, який спав після важкоі зміни в шахті, де стався нещасний випадок. Батько відчинив, послухав ті тиради хвилини дві, потім послав його туди, куди без компасу не ходять! Все як рукою зняло! Він забув до нас дорогу!
У часи моєї шкільної юності, основними інструментами побиття радянських учнів вчителями, були: указка, книжка і масивна лінійка. А ще руками. Або й ногами – був один такий випадок. А одного разу, вчителька геометрії (хай їй там гикнеться, якщо ще жива), так вдарила Бідзюру Петра (однофамілець) важезною книжкою, що зламала йому носа. Звісно, що за це їй нічого не було, хоча вона й сама добряче перелякалася. Це були тоталітарні часи. І тілесні покарання подекуди, ставали нормою. Хоча, це й заборонялося. На папері. :))) Нині ж, через дике небажання окремих батьків виховувати своїх нащадків у совісті та правді, і стаються такі неприємні інциденти.
А мені якщо і згадується погане- то тільки з посмішкою…тим більше,що діти дуже часто були провокаторами таких дій…школа і вчила і виховувала,підміняла частенько сім’ю. Така була держава і сім’я тоді… І діти не могли бути іншими…і ” чорнило” пили в 7-8 класі,і курили на перервах за школою і дівчат по місту міліція до пізна ловила… Але була велика різниця між “тими” дітьми і теперішніми…нам і в голову не приходило жалітись мамі,що вчителька по шиї з’їздила за те,що ми витворяли …дивлюсь на молоде покоління “батьків” і частенько страшно стає за “те” суспільство і що їх чекає …звичайно,зробити дитину набагато легше,ніж її виховати…
мудрість світу цього є безумством у бога. тобто наука є дурістю і приносить тільки страждання і забирає час який даний нам щоб пізнати бога.
Є така вчителька початкових класів і у 3 школі.Обзиває і проклинає на чому світ стоїть і батьків і дітей.Давно пора на пенсію раз «нєрвішки шалят».
А нас вчитель праці за проступки “прав” шлангом гумовим😁 за що йому вдячні, бо наказував по справедливості. А ті що кричали вчителі,то тільки розвпжали нас цим пустунів😊