На чергові судові засідання у справі про вбивство 16-річної Каті Литкіної викликали 20 свідків. Та прибули 17 квітня лише шестеро, а 19 квітня – аж один.

Майже всі, кого заявила сторона обвинувачення, вже допитані. На суд у Ковель не приїхала тільки та подруга Каті, що складає зараз іспити у Києві.

А от свідки захисту: одногрупники й друзі Назара Статочнюка – суд здебільшого ігнорують.

Обурені судді навіть запропонували прокурору Артему Рішку, який бере участь у процесі, організувати автобус і примусово доставити всіх свідків захисту у Ковель. Бо розгляд справи у ковельському суді триває вже ДРУГИЙ рік – і кінця-краю не видно.

 

 

Затягування процесу дуже вигідне адвокатам обвинуваченого у вбивстві. Вони наполягають на допиті ВСІХ заявлених ними свідків, які мешкають хто на Володимирщині, хто в Нововолинську, хто на Іваничівщині.

Хоча вже зрозуміло: по суті справи майже ніхто з приятелів і знайомих Статочнюка нічого сказати не може. Або не бажає.

  – Знаю його мало. Спілкувалися тільки у коледжі і тільки щодо занять. Яка пара буде, де саме – отаке. Тихий, спокійний, конфліктів я з ним не мав.

Так зазвичай кажуть одногрупники Статочнюка. Такі ж покази дав 19 квітня Борислав Дзяйло. Цього дня мали допитати десятьох свідків захисту, а приїхав він один.

Борислав додав, що Катю Литкіну трохи знав – нерідко бачив її в місті.

 

Питання свідку Дзяйлу задає прокурор Рішко

 

У коледжі Статочнюк провчився один рік на відділенні комп’ютерної інженерії. Як стверджує його приятелька Юлія Солодуха, допитана 17 квітня, – добре розбирався у комп’ютерній справі, консультував інших студентів.

«Назар – добрий друг, часто допомагав і мені, навіть мала симпатію до нього».

Зустрічі з колишніми одногрупниками обвинувачений явно зрадів. Перед засіданням вони посміхались одне одному.

Особливо веселою виглядала Юлія Солодуха. Покази давала у такій своєрідній манері, що адвокат потерпілих Елла Бордюженко не витримала: «А що вас тут так веселить?»

Захисник Статочнюка Шостак запротестував: мовляв, кожен свідок має право поводитись як хоче.

Та звісно, має право. Подумаєш, сидять за спиною чорні від горя бабуся та батько Каті.

На радощах, що все йде за планом, пан Шостак запитав Солодуху, чи показували у коледжі історичний фільм на воєнну тему – «Безславні виродки». Можливо, обговорювали цей фільм із викладачем на занятті?

Явно чекав на ствердну відповідь. Адже його клієнт, що сидить тепер у прозорій, а не загратованій клітці, запевняв на слідстві: це кіно нам рекомендували і показували у коледжі.

 

 

Ну, мав же Статочнюк якось пояснити, чого за годину чи півгодини до вбивства Каті на териконі він 5 разів переглядав сцену забиття персонажа битою.

5 разів 2 серпня 2016 року у проміжку 0.14 – 0.19, як довела комп’ютерна експертиза.

І тут адвоката ДИ…тини спіткала неприємність.

– Ні, не показували. І не обговорювали, – відповіла Солодуха.

Шостак спохопився – й інших приятелів свого клієнта про кіно вже не питав.

Далі буде, стежте за РАДАРОМ

У ТЕМУ:

Адвокати диявола. Сам сказав

 

 

Прочитав сам? Поділись з іншими: