Я не бачила його давно і була приємно вражена.
Той самий гострий розум і миттєва реакція, та сама легка іронія і серйозна поінформованість.
А ще – прагнення змін.
Ми розмовляли довго і про все. Знайомі 30 років. Маємо що і кого згадати.
Олександр Віталійович Моренко у свої 70+ не боїться вже нічого.
Звісно, говорили і про вибори.
Моренко з повагою ставиться до діяльності нововолинського міського голови Сапожнікова у перші його 10 років біля керма (із осені 1996-го).
А далі, вважає, в місті почався застій. І зайшов застій уже задалеко.
Наводить аргументи, факти.
Кому цікаво – дайте знати у коментарях.
Моренка знають у місті всі, а його нещодавнє інтерв’ю наробило галасу
А зараз – про те, що мене здивувало найбільше.
Моренко очолював нововолинську освіту з 1990 року. Обрали його самі ж педагоги на загальних зборах таємним голосуванням. Так-так, на зборах.
Можете собі уявити, щоб медики нашої лікарні таємним голосуванням САМІ врешті-решт визначили собі керівника?..
Про вчителів і їхні проблеми Моренко знав усе й навіть більше. Зробив дуже багато, шрб нововолинських випускників цінували навіть у столичних вишах.
Ні, він не святий, святих у Нововолинську серед чиновників нема. І я була його запеклою опоненткою з різних питань, коли працювала в місцевих газетах.
Та минув час, і поважний освітянин, який завжди здавався мені людиною системи й апологетом нашого дорогого Віктора Борисовича, вразив мене наповал:
– А я йому при зустрічі руку не потиснув.
– Чому???
– От і він спитав мене, чому.
А я сказав: “Непорядним людям руки не подаю”.
– Щось особисте? – недовірливо перепитала я.
– Ні, абсолютно нічого особистого.
Я нормально вийшов на пенсію, допрацювавши начальником до 65 років – граничного віку перебування на посаді для державного й муніципального службовця.
На моє 70-річчя Віктор Борисович мені подяку вручив, усе як має бути…
Але мені за державу прикро, як той казав. Оця історія зі звільненням Остапюка спонукала…
Микола Остапюк очолив управління освіти після мене, 2012 року. Я ж його й рекомендував.
Він нормально тягнув роботу, старався.
Потім нав’язали йому заступника, точніше – заступницю, ввели цю посаду у штат.
А потім Миколу Павловича “пішли”.
Повелися з ним так негарно й несправедливо, що він сам написав заяву на звільнення.
І нині міську освіту очолює людина. яка не має практичного досвіду роботи у школі!
Раніше вона працювала директором соціальних служб для дітей і молоді.
Зате вона угодна. А він не догоджав аж так.
Ну, й не родич “батьків міста”, це теж мінус…
Подейкують, що пані Лакиш – родичка секретаря міськради
От за те, як Сапожніков повівся з Остапюком, я меру руки й не подав.
– Ого, – тільки й сказала я. – Ого. Не чекала.
Наталя Камишникова
Просто Павлович порядна людина і не бажав примати участі в оборудках влади. А подів його Сторонський. Він зараз майже на всі ключові посади ставить своїх людей, як мер цього не помічає?
Ага, а Сторонського хто призначив своїм першим заступником і правою рукою, а іноді й головою 🙂 Хіба не Сапожніков?
Не тільки першозамом. А й секретарем міськради, що називається узурпацією влади.
Давно це було, ще коли проходила акція “Нововолинськ без Сапожнікова” зібралися активісти під дверима міської ради і висловлюють свої претензії до керівництва міста щось на зразок міні мітингу. Ситуація нервова, це зрозуміло. Але керівництво приготувалось добре підключивши свою групу підтримки. Це були молоді люди учні старших класів чи технікуму. Вони постійно перебивали виступаючих, не давали говорити, глузували, а люди прийшли із своїм болем. Особливо виділявся хамством один фізично розвинений молодий хлопець. Керівники міста стояли мовчки і слухали. Слухав Сапожніков, слухав Рожелюк, слухав Єлева і тільки один чиновник не стояв спокійно він радів аж пританцьовував і плескав в долоні після кожної репліки цього молодика. Це був Моренко. Я не ствержую, що саме він організував цю групу, що він як педагог мав би заспокоїти їх, але його поведінка навпаки провокувала їх. Тепер він зрозумів, що Сапожников не порядний, а чи не запізно як для психолога-педагога розібрався. А за державу чого ображатися, держава тільки будується і якщо є порушення при призначенні на посаду керівника освіти то це завжди можна виправити через суд. Подавайте позов пане Моренко люди вас зрозуміють. А то якісь дитячі образи. Будуйте державу.
До “Вінні Пуха”. Це було восени 2005-го. Перед тим, як міський голова та його побратим подали позови до суду на покійного нині вже Ф. Свідерського, Є. Кліндухова та В. Коптюка. За публічну образу та зганьблення честі, гідності та ділової репутації на мітингу перед палацом культури. Яких у них зроду не було. Всіх позовів 4 чи 5. Копії зберігаю. Ціну “морального страждання” було встановлено на рівні $ 1000 США з кожного “носа” активіста. В.Б., все було мало… Як і тепер. А потім, виявилось, що треба судити не активістів, а позивачів.
Я був на тому мітингу в жовтні 2005 року. Деякі, підігріті алкоголем (вочевидь, від щедрот керівників виконкому НВ МР) молодики, як нині кажуть, “тітушки”, провокували нас на бійку. Розбурханий натовп бюджетників, організовано звезений “батьками міста” зі всіх-усюд під міську раду, що складався з педагогів, лікарів і комунальників скандував гасла, щось на кшталт “Ми не хочемо зміни керівництва міста (читай – правди і порядку), – дайте нам зарплату!” Може, це й не дослівно, але по змісту дуже схоже.
Це вже було після того, як Н.Камишникова кинула на робочий стіл В. Сапожнікова застреленого гицлями пса. Після нагородження мера приватним орденом св. Миколая “За примноження добра на Землі”. Після розгрому бандюками наметового містечка, встановленого Віктором Коптюком під вікнами міського голови Нововолинська. Нападу, організованого… прізвища називати не буду, він покійний вже. Хай спочиває. Я десь мав фото того замовного збіговиська бюджетних негідників. Треба пошукати. Там такі цікаві люди стоять, на першому плані…
І ще одне. На цьому зібранні таки виступив Сапожников і пообіцяв, що піде з посади підготує наступника і піде. Давно це було…
Підтверджую. Говорив. Він кожного разу таке казав, як добряче прищучували. Але, слова не тримав. Брехав. Як завжди і всюди.
Краще пізніше,ніж ніколи…але набагато краще- раніше.
Всі знають, що Микола Павлович – порядна людина. Дай, Боже, здоров’я йому! Прикро, що мешканців майже не цікавить, хто і як “керує” їхнім містом. Час – змінився. Невже, заблукалих у 90-тих чи нульових знову буде більшість?
Може і порядна я не знаю говорити не буду, але питання хто керував освітою коли директор 4ї школи присвоїла собі звання відкрите.