Банда, Панда, адвокати

Колись наше містечко збурила нічна ДТП біля автостанції. Чоловік років під 40 переходив дорогу, його збило на смерть авто, за кермом був так званий Чечен. 

Окрім нововолинських правоохоронців, оглядати місце прибула слідчо-оперативна група аж із Луцька – на смертельні ДТП приїздять із облуправління поліції.

Експерт-криміналіст робив заміри, фотографував, усе за протоколом.

Згодом дійшли висновку: вини водія немає, перехожий був напідпитку й винен сам.

Мама й дружина загиблого звернулись до мене:

 – Що робити?

Водій мчав, а не їхав із дозволеною в місті швидкістю, однозначно.

Автостанція в Нововолинську

І я розшукала отого Чечена.

Ми сиділи у дворі, де мешкала Анжела “Гавана”, наркоторговка й наркоманка зі стажем, але про неї тоді я нічого не знала. В останні роки свого життя вона більше заслуговувала на співчуття, ніж на прокльони.

Ми сиділи з Чеченом одне навпроти одного, і я наївно  намагалася достукатися до його совісті.

Ну, він був іще молодий, надія лишалася.

Вплинути на слідство і суд я ж не могла, як і ви.

Але подумала: може,  хоча б відшкодує родині загиблого достойну суму. І по-людському їх перепросить, вже буде трохи легше. Бо загиблого не повернеш, а треба якось жити далі в одному місті.

Його адвокатом був тоді Віктор Шостак, я ж не помиляюсь?

І от у нашій непростій розмові  за тим некруглим столом, щойно мені вже здавалося: місія  здійснЕнна, – погляд Чечена знову й знову ставав  порожнім, відсутнім.

І молодик, який уже зажив лихої слави бандюка, монотонно повторював:

– Доказів моєї вини немає, експертиза підтвердила, що я не нічого порушував. 

Ми розмовляли отут

Кілька разів він розлого, грамотно посилався на адвоката. Відчувалося: пройшов певний вишкіл.

Здібний клієнт, швидко вчиться.

Так нічим наша душерятівна розмова й не скінчилася. Сказав:

 – Можу дати їм  таку-то суму – і все. Не схочуть – як хочуть.

По суду не отримають узагалі нічого, бо моєї вини не доведуть.

Його впевненість, що не доведуть, була непохитною.

І вони справді не довели.

А від тієї його суми (30 тисяч гривень, здається) відмовились.

Ну, принаймні так я знаю,  вдову й маму загиблого давно не бачила.

Минуло кілька років, і от випадково дізнаюсь: майже одразу після ДТП Чечен збирав із корешів гроші – “для експерта”.

Ті давали. Хто скільки. Навіть суми мені назвали.

Вочевидь, вистачило, щоб водія визнали безневинним.

Здібний клієнт адвоката – колишнього підполковника міліції, Чечен тепер перебуває під вартою як підозрюваний у розбої та вимаганні.

Адвокати у нього вже інші. Один із них – Сергій Полячук теж раніше працював у органах, боровся з вимагачами.

Ну, несповідимі шляхи підполковників поліції.  🙂

Зараз наш Чечен перебуває в Маневицькій колонії, на спецдільниці Луцького СІЗО, там його іноді називають Пандою.

Чергове засідання суду – в режимі відеоконференції – має відбутися 20 травня.  

Убивці Каті Литкіної сидять там-таки, в Маневичах. Цілком комфортно. Ніхто їх не зачіпає.

Уже понад рік вони чекають на рішення апеляційного суду (а рік їм іде за два). І зберігають спокій, і сміються з правосуддя.

Адвокатами в  одного з цих юних убивць – ті самі Шостак і Полячук, колишні борці зі злочинністю.

Статочнюк і Шостак у Ковельському суді

Адвокатом неадеквата “Артурки”, який погрожує розправою вже чотирьом нововолинцям, є колишній суддя – Віктор Григорович Васильчук.

“Артурка” – теж здібний клієнт і теж швидко вчиться. Розгляд резонансних адмінсправ, до яких є суспільний інтерес,  вони разом затягують уже третій місяць.

Комусь треба мораль у цій історії? Та нема, не шукайте.

Просто згадався той двір біля колишньої шостої школи, тепер  – інституту.

Наталя Камишникова