Якби нововолинські чиновники провели чемпіонат із хамства, то переміг би, ймовірно, секретар міської ради, він же – перший заступник міського голови А.Сторонський.
У спину йому б дихав заступник міського голови В.Рожелюк.
А почесне третє місце в загальному змаганні і перше – серед жінок-службовців впевнено посіла б пані Волчанюк. Начальник управління праці та соціального захисту.
Не хотілося про це розповідати, але…
– Мене вже від вас тошнить! – по-бабському заявила сьогодні Наталя Борисівна Волчанюк відвідувачці, яка прийшла запитати, чому їй відмовили у субсидії.
Цією відвідувачкою, як ви здогадалися, була я. Після вчорашньої публікації про совкові довідки, які незаконно вимагають в управлінні соцзахисту, я стала, либонь, особистим ворогом для пані Волчанюк та деяких її підлеглих.
Ще ніколи не бачила тут такого феєричного хамства. Якось раніше Бог милував. У кабінеті 103, де за попереднім записом громадянам ооформляють субсидії, мене щоразу обслуговували чітко, чемно, привітно. А у кабінеті 102 працівницю сьогодні як прорвало…
Чіпляючись ледь не до кожного мого слова, пані затято доводила, що субсидію мені не призначили через невчасне подання довідок про сплату заборгованості і відсутність іще якогось документа.
Проте довідки (які від нас вимагають НЕЗАКОННО) я здала вчасно. Вручила їх начальнику управління Н.Волчанюк уранці 8 серпня. Мусила піднятись до неї на третій поверх, бо на першому відвідувачів не приймали по кілька днів на тиждень – через завантаженість роботою.
Я вписалась у 2-місячний термін “документального підтвердження сплати заборгованості”. Хоча в Нововолинську його штучно обмежили до 8 серпня, тимчасом як у Києві, приміром, можна “підтвердити” до 15-го.
Усіх цікавить субсидія. Вранці 14 серпня в управлінні соцзахисту Нововолинська
Про відсутність іншого документа мені мали повідомити ще у травні, якщо субсидію з 1 травня не надали саме з цієї причини.
Пані з кабінету 102 телефонує Наталі Волчанюк – питає, коли я здала довідки. “У п’ятницю” (тобто 11 серпня), – відповідає та, хоча насправді то був вівторок.
– Ні, не у п’ятницю, – кажу. – Ваша начальниця забула або збрехала.
Пані вибухає гнівом:
– Який у вас жуткий лексикон! які слова ви вживаєте?!
Кліпаю очима:
– “Збрехала” – літературне, нормативне слово. А от “жуткий” – ненормативне. Такого слова в українській нема. То, може, це у вас “жуткий лексикон”?
На цій філологічній ноті мушу йти до керівника відділу субсидій В.Заколодної, а потім – і до пані Волчанюк. Минулого разу ця пані театрально заявляла кудись у повітря, що не буде на мене ніяк реагувати. Хоча я не додому до неї, а у службовий кабінет зайшла – винятково у справі.
Цього разу начальниця управління перевершила сама себе. Виявляється, в неї не лише склероз і розмови з самою собою, а й розлад травлення.
– Мене від вас тошнить! – заволала чиновниця наприкінці нашої короткої бесіди.
Ну, взагалі-то треба казати “нудить”, і це хамство, але на хворих ображатися грішно.
Щоб її нудота швидше минулась, я сказала, що увімкнула диктофон. 🙂
І що ви собі думаєте? Більше її не нудило. Моментальні ліки від хамства!
2
На камеру її теж не “тошнить” 🙂
Серед сьогоднішніх перлів пані начальниці був такий:
– Послухайте, Камишникова! (Ще тиждень тому вона називала мене по імені та батькові.)
– Послухайте, Волчанюк! – мусила відгукнутись я.
Їй ледь не відібрало мову:
– Та я начальник! Управління! Що ви собі дозволяєте! Щоб перша-ліпша (з притиском) громадянка говорила начальнику ТАКЕ…
– А в нас за Конституцією всі рівні, – нагадую. – Що ви собі дозволяєте, те і я. А потрібна мені від вас лишень письмова відмова в наданні субсидії. Щоб я могла її оскаржити, от і все.
Спустилась на другий поверх, роздобула три аркуші паперу, сиджу пишу вимогу надати мені письмову відмову. Принагідно від представника Єдиного розрахункового центру дізнаюся, що 2000 нововолинських родин (абсолютна більшість субсидіантів) потрапили у чорний список управління соцзахисту як боржники. Аби не втратити субсидію, сплатили борг майже всі. Навіть поточні платежі – за червень і травень…
При цьому дехто – без перебільшення – вивертав кишені і влазив у борги перед знайомими та родичами. Що треба було погасити заборгованість лише станом на 1 лютого 2017 року – служба субсидій по всій Україні хитроголово змовчала.
Іду до керівника відділу пані Заколодної В.В., щоб вручити їй заяву.
– А я вас розчарую, – ущипливо каже та. – Вам призначили субсидію. Можете забрати у 102-му кабінеті повідомлення.
То вже й документ отой “відсутній” знайшовся, виходить… і довідки я вчасно принесла… І начальниця управління збрехала-таки підлеглій щодо “п’ятниці“.
У тісному коридорчику під дверима 102-го вже скупчилась величезна черга. Люди стоять, бо сісти нікуди.
Це ще не всі – всі не влізли у кадр… Дихати в тисняві абсолютно нічим
– І я вас розчарую, – кажу пані Заколодній. – Повідомлення забрати не можу, там море людей.
Вона мовчки йде у кабінет 102 – і за 30 секунд вже вручає мені папірець.
Справді, субсидію призначили. Хепі енд.
Якого ж милого мене обхамили, якого милого півгодини брехали про відсутність документів?.. Дамсько-бабська помста за критику – страшна річ.
Мабуть, ця ущиплива базарна манера в управлінні соцзахисту є заразною. Бо точнісінько так, як спілкується начальниця, поводяться деякі її підлеглі. Сподіваюся, це в них минеться. А от у пані Волчанюк – навряд чи. Там ця чиновницька хвороба прогресує…
Тому Рожелюка зі Сторонським – знаних адмінхамів Наталя Борисівна може невдовзі й обігнати.
А така симпатична на вигляд пані, хто б подумав… 🙁
Наталя Камишникова
Фото – А.Бідзюра
Стопкадр – із відео СТН
У ТЕМУ:
Яким би гарним було б життя, якби не такі “сюрпризи” то тут, то там!… І як можуть українці жити довго і щасливо, коли такі “сюрпризи” нервову систему псують? Добре, що все закінчилось.
Бій за субсидію закінчився, а осад у душі залишиться. А боротьба за гідне і людське ставлення до себе у нашій країні закінчиться ще не скоро.
Людину певно стошнило після вихідних, а не від пані Камишникової, яка любить перебільшити.
та ні, не люблю ані перебільшувати, ані вчити хамів. Тут усе зацитовано майже дослівно.
Прошу вибачення, але ви не праві. Уже кілька разів я сама наривалася на хамство у цій службі. Одного разу мені так нахамили, що я не тільки нічого не зрозуміла, а і взагалі не могла зібратися з думками. Правда, там є багато вихованих, терплячих і чемних працівників і я їм за це дуже вдячна, хоча це – їхня робота.
Знаєте, пані Людмило, а я їм дякувати за ввічливе обслуговування не буду – за нього вони гроші отримують від платників податків. Є такий документ “Кодекс поведінки держслужбовця”. Ото хай вивчають, або пишуть заяву на звільнення, якщо так кортить потренуватись у хамстві.
Підтримую!
З начальницею я особисто не спілкувалась, але не одноразово виходила з цього відділу зі сльозами на очах, соц. працівниці гиркали, кидались, у них щось перепитаєш вони мовчать, а якщо відповідають то з таким виглядом ” “, але правда не усі, є дуже привітні, доброзичливі, ставляться до людей з розумінням…а взагалі треба щось робити з цим хамством СКРІЗЬ, бо наприклад у мене було таке відчуття НІБИ Я І НЕ ЛЮДИНА ЗОВСІМ !!! та мабуть у багатьох так було…
Пані Наталя я вас поважаю, ви добре зробили що зачепили цю тему, люди не знають своїх прав тому і мовчать.
НАСПРАВДІ КОНСТИТУЦІЯ ЗАХИЩАЄ НАС ДАВАЙТЕ БУДЕМО НЕЮ КОРИСТУВАТИСЯ !!!
Дякую, Юлю, ви вловили суть. Тут не так про їхнє хамство, як про нашу гідність.
Бо дуже добрих “вчителів” мають!
Правила оформлення субсидії: “Заяву заповнює особа, на яку відкрито особовий рахунок по сплаті житлово-комунальних послуг за місцем реєстрації (або особа, яка фактично сплачує вартість одержуваних послуг). Орендарі додають іще договір про оренду житла. При цьому, крім Заяви та Декларації, заборонено вимагати від громадян інші документи, довідки тощо”.
16 років я користуюсь послугами, які надає служба соцзахисту. Жодного разу я не мала конфліктів із працівниками і начальником відділу. Були ситуаціі з невчасним поданням документів, не завжди втямки, що в якій ситуаціі робити, щоб все було в порядку. Але завжди при неодноразових зверненнях за консультацією, а я не вельми тямуща в питаннях соцзахисту, мені завжди допомагали і давали відповіді на моі питання. Тут річ не тільки в тім, як нам одповіли. А й у тім як ми спитали. Ми подекуди самі не завжди коректно ставимось до людей, які буцімто зобов’язані нам, бо у них така робота. Та не зажди розуміємо, що працівники таких служб є звичайними ідентичними нам людьми. “Через” них проходять тисячі людей, розумійте це не легко. Іноді людьські ресурси і гарний настрій “сідають”, як батарейка. Я сама пройшла 10років життя у роботі і щільному контакті з клієнтами, тому розумію, як це важко. Раджу всім бути привітнішими і з посмішкою вирішувати не тільки соціальні проблеми. Повірте, це спрощення багатьох проблемних ситуацій, з життєвоі практики знаю.
Знаєте, і я не вчорашня, і теж можу багато розповісти про мистецтво комунікації. І теж донедавна не уявляла, що в управлінні праці мені можуть так нахамити.
Вчитайтесь у цитати, їх виділено жирним. Репліки пані Волчанюк нижче будь-якого управлінського плінтуса. А риба у відділах гниє з голови.
І да, ви не писали критичних статей про роботу цієї служби на чолі з Н.Б.Волчанюк. А їх вона мені вчора пригадала…
Відносно того ” як ми спитали”, як пише Любов Миколаівна: за всіма сучасними законами комунікації потрібно звертати увагу на те, ЩО людина каже, а не на те, ЯК вона це каже, бо люди усі різні і манера спілкуватись у людей теж різна, окрім цього дехто може сильно нервуватись, хвилюватись під час візитів до тих чи інших установ, або закладів. Саме це і враховується під час спілкування із відвідувачами, аби це спілкування було максимально комфортним для обох стрін.
я з вами не згідна, я сама, і дітей своїх вчу бути вічливими, я з простих і знаю як тепер людям непросто, можливостей мало, ПРОБЛЕМ БАГАТО, стараюсь скрізь де не зайду крім добрий день, дякую та допобачення ще щось приємне сказати.
А от до мене і моїх дітей не завжди вічливістю відповідають, дуже часто оте “гав гав”, раніше сльози навертались, а тепер і сама отим “гав-гав” на “гав-гав” відповідаю і мабуть дітей своїх так вчити буду, але на роботі (бо теж тісно контактую з людьми) собі такого не дозволяла і не буду (хоча люди нерви псували не раз).
ОТОЖ ПІДВЕДУ ПІДСУМОК СВОЇХ СЛІВ ЗАЛИШАЙТЕСЯ ЛЮДЬМИ СКРІЗЬ І В РІЗНИХ СИТУАЦІЯХ, ЯКЩО ТЯЖКО СТРИМАТИСЯ ПРОСІТЬ У БОГА ТЕРПІННЯ І ПИЙТЕ ЗАСПОКІЙЛИВЕ, ЧАЇ, ВАЛЕРІАНУ, МЕНІ ДОПОМАГАЄ !!!
Працівники не мають права хамити людям. Я теж пропрацювала багато років з клієнтами і попадаються різні люди, але ніколи не дозволяла собі комусь з них нахамити, бо боялась втратити роботу, а тут ці пані нічого не бояться. Вони знаходяться на роботі, за це отримують зарплатню і мусять посміхатись і відповідати на всі наші запитання, навіть якщо вони будуть поставлені не досить коректно, (хоча в запитанні пані Камишнікової не бачу нічого некоректного) робота в них така, спілкуватись з людьми, не подобається – допобачення, є багато людей, які шукають роботу і справляться з їхніми обов*язками набагато краще.
повірте не малу заплатню
А чим закінчилася історія з призначенням субсидії Сторонському
Наскільки я зрозуміла, субсидію отримувала його дочка. Нібито на одну людину. А проживали там і користувалися надурняк комунальними послугами нібито троє людей.
І вже субсидія, мабуть, знову призначена. 🙂
От домовилися з паном Бідзюрою зробити запит: хто з керівних працівників виконкому одержує субсидію.
Сьогодні ж зроблю запит до п. Волчанюк.
по головному матюгальнику там окремо пропишіть 🙂
Зробив – послав. Пані Н.Волчанюк. Через 5 днів має бути відповідь.
Ага, Ви сподіваєтесь на вичерпну відповідь? Людину нудить, а Ви тут з запитами ….
Ірина Рудик: Вони всі при посадах забули, що вони – лише наймані працівники, які виконують роботу в певні години, а людиною нада залишатися))
Нина Светличная: Тошнит? Так пусть пойдет порыгает где-то в другом месте.
Тетяна Пилипюк: Гайда на спокійнішу роботу!!!
Tamara Yampolskaya: Якесь епідемічне захворювання чиновників, що дуже часто керуються підзаконними інструкціями, листами згори (((Оце б ще до тієї “гори” добратися…Бо таке, як з субсидіями, в кожному напрямку роботи міністерств!Всій тій невиправдано роздутій братії треба ж щось робити, от і вигадують якісь нелогічні та незаконні Порядки (((
І я із НС, там був. По тому самому питанню. Мені, як виявилось, надіслали документа поштою, чого ніколи до того, не було. Субсидію мені призначили, хоча й попоходив у фіскальну. Щодо Н. Волчанюк, то вона добрий захист має – через те й хамить. Другу, вже давно б відправили на інші хліби. Не журіться Наталіє Борисівно, що у нас із НС таких покровителів нема – дасть Бог, і у вас їх незабаром не буде. :)))
Шановна Наталіє Семенівно! Ви нікого не бачите крім нашої влади,чомусь вона Вам ,як кістка в горлі,а ще пану Анатолю.Може він хоче в мерське крісло? А слабо написати про якісь позитивні події в нашому місті? Окрім паскудної влади, немає проблем?
Образи видалено, суть залишено.
Модер
Шановна Небайдужа, ви можете й самі написати про якісь позтивні події в нашому місті. Якщо не слабо. А ми опублікуємо, якщо нас зацікавить.
“На старості років”, як ви висловились, у Нововолинську тримається обома руками за крісло лише мер.
Я не бачу позитиву у місцевій владі та громадському житті міста. І ніколи його, за 20 останніх років не бачив. Добрих і хороших людей – керівників комунальних підприємств – “червоних директорів” та чиновників у міській раді, теж. Позитивних подій у місті чи емоцій, які мене б потішили, як українського патріота, що вболіває за долю Української Держави, останнім часом не було. Заздрості і чорної кістки в горлі від неправедно нажитого багатства бандюками, що при владі, – не маю і не мав. Так, я збираюся балотуватися на міського голову, але красти, як крадуть нинішні – не буду. Не буду боятися і нічого у колишніх комуністів не проситиму. Розслідуватиму всі дії режиму “сапогізму і рожелюківщини” за минулі роки. Поверну громаді вкрадене майно.
Я за нового мера міста, але тільки за молодого ініціативного та освіченого мера! Анатоль, вибачте, але ваш час уже минув.
Скажіть: “Ваш час уже минув!” – нашому меру, який, схоже, збирається правити довічно. ОК?
І коли ви уже зрозумієте, що молодість – це не завжди перевага перед порядною, освіченою людиною із життєвим досвідом? Є ціла купа людей молодих і без будь-яких організаційних здібностей людей, а, може, і взагалі без здібностей.
От оберуть такого мера, а потім пропонують почекати, поки він навчиться, бо “молодий і недосвідчений”- цитата з інтернету.
Не смію заперечувати. Ви сказали святу правду. Проте. У мене дещо по- іншому влаштовані мізки, аніж у більшості літніх людей. У мене НЕМАЄ “совка”! Я за ним не ностальгую. Молоді, нахапавшись розповідей від своїх батьків про радянський “рай”, хочуть, якимось чином повернення комуни. І мало того – вони бояться всього, що тим чи іншим боком стосується влади. Що таке Нововолинськ? Та, ніщо! Громадське життя у ньому відсутнє. Патріотизму – О. Пікети, мітинги та інші акції громадської непокори за покращення, скажімо, якості комунальних послуг, проти наркоманії, пияцтва чи бандитизму – відсутні начисто. Слухайте, про що говорити?! Я готовий до цього будь-коли. А ви знову оберіть міського голову, такого, як Сапожніков, тільки, на цей раз молодого. :))) Всіляких гараздів!
Якщо хочете змінити все те “совєтске” кобло в керівництві нашого міста – шукайте на посаду мера справжнього патріота, серед молодих та ініціативних, серед тих кого ви самі уже давно знаєте, серед громадських діячів та волонтерів, кого ви (громадські діячі та волонтери) всі разом можете підтримати на виборах і кожен по окремості може замовити про нього слово перед громадою. Тобто кожен по окремості подає свою кандидатуру на посаду мера а в передвиборчій агітації уже від себе пропонуєте своїм виборцям голосувати за одного спільного кандидата. Починати підшукувати та готувати такого кандидата потрібно вже!
Ну а ви Анатоль, в числі інших громадських діячів, можете бути одним з заступників але не мером бо за вас така кількість людей всеодно не проголосує… Людям уже потрібні зміни і люди уже хочуть бачити когось нового та молодого з іншими поглядами.
Поки ви кожен по окремості на виборах будете тягнути одіяло на себе – буде як в тій казочці про Лебедя Щуку та Рака… тобто у вас знову нічого не вийде та все залишиться по старому, і якщо не буде Сапожніков то буде якийсь Ярема чи Сторонський…
Ви, Володимир, напевно, моіх коментарів про молодого мера не читали. А відносно того, що у кого нічого не вийде, то ви не пророк і у кого що вийде знати не можете, так що трохи притормозіть – розігнались аж занадто.
Місту потрібна чесна й енергійна влада. Тут Володимир має рацію стовідсотково.
Чесна і енергійна – у цьому згідна з Вами і з Володимиром. Не згідна з тим, що обов’язково молода. Про це і писала раніше. Розмежовувати працівників і службовців на молодих і старих – це уже дискримінація за віком, а дискримінацію Конституція забороняє.
Заспокойтеся, Володимире. Це вирішувати людям – не вам. До речі, у мене все виходить, на відміну від вас… І я не боюся називатись власним прізвищем, як ви. Я пропонував би Ірину Лузанчук, що була директором КТ “Львівська жінка” і одного разу вже балотувалася на мера. Розпочнемо обговорювати вже, бо “сапоговчики” не дрімають…. Поїхали! Хто має іншу кандидатуру?
А Ви розкажіть нововолинцям про Лузанчук.
Яку освіту здобула? Які проекти реалізувала? Де працювала і працює?
Мені особисто дуже цікаво, що це за людина, бо не знаю її.
Я проситиму її, щоб сама про себе розповіла. Так краще буде.
Анатоль, ви уже балотувалися в мери нашого міста на прошлих виборах. Пригадайте будь ласка, який відсоток від загальних голосів виборців ви набрали? Точної цифри я не пам’ятаю, але це було дуже і дуже мало. Точнісінько так само буде і на наступних виборах. Хочете знати чому?
Ви щось плутаєте. Пан Бідзюра не балотувався в мери.
Можливо і попутав, але десь про Бідзюру вже було…
Я не йшов на мера.
Все таки, кудись ви вже пробувли висувати свою кандидатуру… можливо, хтось пригадає куди і коли це було?
Насправді це не проблема пана Бідзюри – скільки за нього проголосувало. Це проблема виборців – на що вони купуються.
Був би Бідзюра депутатом міської ради – наші владці зі своїми незліченними хаптюками крали б менше.
Я особисто вам і нагадаю. У мене немає комплексу меншовартості – у мене їх взагалі немає ніяких. У 1995 році мене було обрано депутатом НВ міськради ІІ (демократичного) скликання. Потім, здається, у 2008-му я балотувався вдруге. За мене проголосувало 13 виборців. Перемогла Олена Чайка, начальник ЖКО Нововолинської міської ради. Як думаєте, місто Нововолинськ дуже виграло у плані національного, патріотичного і промислового відродження завдяки такому вибору? Відразу ж і відповім без непотрібної скромності: А виграло воно точно так, як і обравши В.Сапожнікова на 5 каденцію! Ще є запитання?
До речі, було би не погано створити окрему, нову тему – Як змінити владу в нашому місті і кого би ви хотіли бачити в кріслі мера?
Щоб писати про позитив, то потрібно щоб він був, а звідки йому взятися завдяки таким “ЗАВЗЯТИМ І ЧЕМНИМ”? А те що там хами працюють добре відчула на власній шкурі. І довідки губляться, а може й спеціально викидають, звинувачуючи грубо в брехні, що довідку я не приносила. Виходячи з кабінетів цього відділу з гидким відчуттям про позитив годі й думати.
У нас люблять говорити, що потрібно поводитись по-європейськи, особливо різні чиновники та можновладці, коли придумують для нас “драконівські” закони, з допомогою яких обтяжують життя простого українця, а от самі так і живуть за законами “совка” – там партійні члени так і поводились – зверхньо до рядового громадянина країни, бо ж вони і дефіцити різні з-під прилавка “нямали” і все решту в наявності у них було – пам’ятаємо.Тому ситі і вдоволені дивились зверхньо на тих, у кого не було доступу до різних “кормушок”…
Пані Волчанюк в ті часи дитиною була, підлітком, та, видно, батьки були наближені до ПАРТІЇ….У всякому випадку можу теж підписатись під словами автора, що керівнику управління соціального захисту дійсно треба одне з двох: або частіше в церкву ходити та смирення вчитись, або пройти курси етики, а ще усвідомити, що робота з людьми передбачає певні стреси і мати до них стійкість – її обов’язок,бо не лише потрібно знати ази своєї посади,а ще потрібно вміти по-людськи доносити їх людям.
Оце і буде по-європейськи,культурно та виважено. І в таких випадках, навіть якщо людині і буде в чомусь законно відмовлено, вона не буде казати, що начальник хамить і зверхньо ставиться. Місто наше маленьке,а пані Волчанюк – особа публічна, тому повинна, перебуваючи на такій посаді, особливо,враховуючи, що, отримуючи платню із податків людей, а не у приватній структурі, і відповідно поводитись із людьми, бо саме з цим у неї давно вже проблеми.
Не можу не підмітити, що є у цьому управлінні насправді ЛЮДИ,про яких лише добре можна сказати і які заслуговують на ДЯКУЮ, але це – лише їх заслуга і до пані Волчанюк як керівника це не має жодного відношення, це вони самі зробили вибір ставитись до відвідувачів по-людськи.
Посадою можна зіпсувати далеко не кожну людину. Видно пані Волчанюк відноситься до тих людей, яких посада псує, а,можливо, вона уже була зіпсована ще раніше? А хороші працівники у цій службі і справді є. Вважаю, що там повинні працювати тільки чуйні люди, а кого від відвідувачів нудить, кого аж розпирає від хамства – той хай іде геть, хай шукає іншу роботу. А пані Волчанюк ще не пенсійного віку? Може їй на пенсію пора?
Для “сусідки”. А ви вживу спілкуватись не пробували?.. Так спокійно, по-людськи, без ультиматумів.
Модер
Ирина Максимова: Только из субсидий пришла в Днепре. Письма счастья всем прищли – долги. Типа гривня долга и все… не знают старики по жаре 40 градусов, куда идти…. справки со всех комунальных требуют.
21 век, зашли в муниципальную карту, увидели – нет долга, и всё! Это мне так сделали, когда я поорала, что сейчас телевидение вызову зарубежное, чтоб на весь мир опозорить… и субсидию на лето отцу дали. 98грн. за полчаса все оформили. Ничего, что полпенсии за комуналку отдает… а льготы 50% сняли, т.к. пенсия должна быть 2200, а так 2400 не положено уже, не участник войны… это ж твари додумались пенсию поднять так, чтоб льготы забрать!
Щось подібне було і з допомогою по безробіттю – частину допомоги по безробіттю зняли, щоб було чим виплачувати іншим категоріям громадян допомогу. Все за законами фізики : коли в одному місці убуде, то в іншому прибуде.
Люда Аллюш: Освободите ее от такой тошнотворной работы и зарплаты, проявите милосердие.
Olena Keleberda: Такі працівники, мабуть, кругом. Соцзахист в нашій країні – абсолютне приниження. Декілька разів у справах батьків, приходилось бувати в Кобеляках Полтавської обл., то там самі “боги” сидять.
Ryzhenko Anatoliy: Якби в Україні діяв закон, то вона б негайно була звільнена з роботи держслужбовця.
Алла Божок: Отак треба з усіма чиновниками розмовляти – з диктофоном та законами України. І ”прославляти” на весь світ! Ганьбити їх на всю Україну, щоб земля горіла у них під ногами!
Антоніна Іванівна: Незамінна?
Надежда Стадник: Так пусть идет дворником работать! В чем проблема?!
Валерій Степюк: “Тошнить”? то “відпустіть” її у декрет, без права займати посади по роботі із людьми…
Іван: Значить, уже пора допомогти трудівниці та звільтнити іі із займаної посади.
Світлана Слободян: То нехай бере сапу та кайфує.
щось Сторонського не бачу в черзі. Мабуть, довідки збирає.
Комент дня! 🙂
https://radar.in.ua/subsydiya-dlya-pershogo-zastupnyka-miskogo-golovy-porivnyajte-zi-svoyeyu-platizhkoyu/#comment-9653
самий головний субсидьодавець!
Дійсно, землі під собою не чує, неприємна особа. Чуть дверима по лобі не гепнула,коли я в кабінет хотіла заглянути.
Людина хамить та ображає інших лише в двох випадках – коли нещасна та одинока або коли вкрай невихована та пихата.
Є, звичайно, випадки поєднання цих якостей характеру та життєвої ситуації в одній особині людської подоби, породжуючи таку собі сублімацію гримучої суміші. Таку людину не побажаю нікому зустріти на своєму життєвому шляху.
Виберіть, що підійде до конкретної людини. І це може бути не тільки Наталія Борисівна Волчанюк.
ну, чого тільки в двох випадках. Я третій додам. Шукшин це називав “синдром вахтера”. Дайте людині хоча б якусь владу – й вона швидко засвоїть “ніззя” і не пущать”. Тут навіть виховання не завжди рятує від профдеформації.
Я особисто багато разів стикалася із цією службою, але ніколи мені не хамили. Не знаю чому так віднеслись до вас, але ні працівники , ні Наталя Борисівна не висловлювалась так мені чи моїм знайомим які теж звертались до служби соц.захисту. А пані Волчанюк знаю як чудового спеціаліста і хорошу людину, яка сама постійно самовдосконалюється і від працівників вимагає бути на своєму місці хорошими спеціалістами. І не думаю, що влада її якось змінила. А до пенсійного віку їй ще далеко:)..,Звичайно, неприємно коли хамлять, але можливо і справді ви якось не так запитали, або не таким тоном. ..
Ще не вечір, нахамлять і вам. Якщо це не зупиняти.
В усіх трьох кабінетах я спитала одне: “Чому мені відмовили у субсидії?” І лише пані Заколодна намагалася не звинувачувати мене отак одразу бозна у чім, а взяти паузу й з’ясувати. Однак від зайвих реплік не втрималась і вона.
Як і ви, я теж донедавна вважала, що така злива хамства в управлінні праці є абсолютно неможливою. Однак помилилась. Самовдосконаленню пані Волчанюк як спеціаліста і керівника немає меж. 🙂 Боюся навіть уявити, що вона мені заявить наступного разу.
За те, що ви так її хвалите – вона отримує немалу зарплату. Згідно посадової інструкції пані Волчанюк це робити зобов’язана щодня. Вона, якщо її, як ви пишете, про щось “не так запитали” або “не таким тоном” повинна відповісти без хамства, гніву і лайки, як і належить держслужбовцю який щодня працює із людьми, згідно “Кодексу поведінки та етики службовця”. Або йти геть – скажімо, наглядачем у колонію суворого режиму. Дома хай хамить, чоловікові і дітям, на кухні.
Орися, я зараз Вам розкажу про чарівну Борисівну. Була свідком дуже гидкої ситуаіції, мені навіть здалось, що начальниця Волчанюк була добре випивша. це було десь тиждень тому, вона поставним тоном та по хамські гаркала на жінку біля 102 кабінету. Коли та Волчанюк нарешті пішла, то та жінка плакала дуже гірко. Так шо не плетіть тут про її доброту, вона недобра людина.
Шановний гастроентеролог) ви аж ніякого права не маєте називати мене підлизувачкою.,так як я висловлювала свою думку та відношення відповідно до мене. Я поважаю вашу думку та ні в чому переконувати вас не збираюся. Якщо до вас погано віднеслись – співчуваю.
А щодо розвитку міста, то я згодна. Луцьк справді рухнув вперед, ну а ми стоїмо на місці. ;(((( тому зміни повинні бути і тільки до кращого.
В Нововолинську не видно ніяких змін,все як було, так і залишається. Видно дуже великі позитивні зміни в Луцьку – вимощують гарні дороги, дуууже багато новобудов, багато нової міліції патрулюють місто, нові супермаркети, торгові центри, ремонт цілих масивів дворів, і не такими бордюрами бракованими, що висипаються.
Останнім часом видно і великі позитивні зміни в сусідньому Володимирі – ремонт центральних доріг,новобудови в центрі, реконструкція історичної частини міста – словом,Володимир причепурюється і набирає вагу.
А в Нововолинську? Щось воно ніби і робиться, але тяп-ляп, якесь все криве і ніби положено” на глаз”, дилетанти роблять експерименти з бетоном, асфальтом і мешканцями.
там не такі жадібні люди як в нас,чобот за копійку вдавиться,скряга ще та
А я сьогодні отримала масу позитивних емоцій! Ніколи не зверталася ні до яких служб. Прийшлося. Наталія Борисівна дуже змістовно усе пояснила, допомогла порадами. Я дуууууже вдячна!
Яка чудова новина! На перші шпальти! Негайно! Бо це дійсно неабияка новина. По словах напишу. Людина. НІКОЛИ. НЕ ЗВЕРТАЛАСЬ. НІ ДО ЯКИХ. СЛУЖБ.
Де Ви жили, Алло? У лісі? У Вас немає дітей? Ви ніколи не оформляли виплату на дитину до 3-х років? Ви не брали довідку у ЖЕКу? НІКОЛИ?
У мене тільки один висновок щодо “Алли” ….притомні громадяни здогадаються.)))))
Тут деякі гості вже стверджують, що я – це ви. 🙂 Пишіть нам іще, гаразд?
Ги-ги)) Люди завжди будуть судити по собі, не переймайтесь.)
До речі: я теж можу висловити свою думку, що усі співочо-хвалебні коментарі на рахунок Волчанюк написані з одного комп’ютера на 3-му поверсі. І до речі: айпі можуть бути різними.))
Таня Голованська: там панує своє царство!!
Мені відмовили у субсидії, бо не прийшла довідка з УПСЗН м.Вол.Волинського, на яку подавав 2 запити Нововолинськ (як потім виявилось, запит був один). Хоча пані Волчанюк запевняла, що надсилали 2 запити, на ділі виявилось, що з запізненням рівно у 1,5місяці все ж прийшов один і довідка була видана, але субсидії не було.
Після кількох походів до її кабінету і “невеличкого ” скандалу правда на моєму боці. Тільки втрачено купу нервів і часу на поїздки до Володимирського УПСЗН, управління газу і Волобленерго (бо повідомлення про надання субсидій до них відправляють ще місяць),а до того приходили космічні рахунки за комунальні послуги.
Мамі моїй вона теж нахамила Та й мені колись теж , дуже неприємна людина. Гнати треба
Алла, ти що?..
Людям яким нічого робити і які звикли жити при комунізмі і займаються подібними речами. А ви всі шановні поцікавились які проблеми створює Київ та міністерство на рівні країни при призначенні субсидій і скільки той же Київ треба виправляти (причому він всі області України робить дурнями) затримує призначення субсидій (навмисне чи ні, невідомо) конкретно писати не буду,,, а потім як би між іншим вибачається (перед ким?) перед тим як шукати смітинку в оці сусіда подивіться, будь-ласка, зранку в себе в дзеркалі, А ділові зауваження будь-ласка, зрештою не помиляється лише той, хто нічого не робить, ну хіба що тролить,,,,
Жити при комунізмі звикли наші владці. У них комунізм і зараз. Хіба не бачите?
Помилятись і прицільно хамити – це дуже різні речі. Можна помилитись із непризначенням субсидії, виправити помилку і перепросити. Але тут не лише помилились – тут дружно хамили. І не треба кивати на Київ.
А підлабузи і пристосуванці беруть приклад зі своіх “божків” і “кумирів” і теж ностальгують і живуть за” совком”.
Ностальгують, без сумніву. Вони самі – живий “совок-ОК”!
З призначенням субсидый краще не помилятися,,,
З НЕпризначенням – теж.
Цікаво, а у Волчанюк є субсидія?
Декларація про доходи держслужбовця 5-ї категорії Волчанюк Н.Б.: https://public.nazk.gov.ua/declaration/9cc838e8-9af2-4304-82cf-1d044bd8b98f
Зарплатня за 2016 рік – 89 541 грн.
Ого! 7,461 грн. у місяць це вам не 3.200, правда? Думаю,що за такі гроші Волчанюк має бути для відвідувачів як мама рідна-лагідна та терпляча, а не гаркати та кидатись.
В принципі, вона може знайти роботу за 3.200 і на власній шкурі відчути поганий настрій начальства, хамство та усі “прєлєсті” життя простих людей.
3200 – мінімалка. Пенсії чи допомога з безробіття зовсім мізерні: 1000, 1200, 1300… у більшості громадян.
За законом іронічної симетрії до пані Волчанюк її хамство вернеться – в дуже несподіваний спосіб.
А може, це стипендія міського голови?
Пані Наталіє та пан Анатолій, ви правильно робите, що не висвітлюєте теми ” про щось добре”, бо кому зараз у наш собачий час цікаво що десь презентація книжки чи про нові автобусні рейси…. ???? Коли особисто стикаєшся зі збиранням папірців по інстанціям, проходженням медогляду, хамством водіів маршруток, оформленням будь-яких документів, чергою в садочок, відношенням медперсоналу у стаціонарі , то ніяких нервів не вистачає… Одна думка, що знов потрібно туди – доводить до сказу. Найстрашніше, що чим далі, тим складніше. Мені 30 років, вже можу проаналізувати, бо постійно с тими інстанціями маю справу.
На цих нахалюг є управа… Як не крути, але вони бояться публічного розгласу і скандалу. Коли проблема в межах міста – по гуділи і забули, а коли вище чиновники знають про “іх роботу з людьми”, то можуть статися кадрові перестановки, тому.. Порада! Люди, користуйтесь ДЕРЖАВНОЮ ГАРЯЧОЮ ЛІНІЄЮ! Якщо якісь спірні питання не вирішуються на місці – тільки туди, дзвоніть, пишіть, і наполегливіше. Має допомогти.
Яро, дякую за розуміння. Насправді хочеться писати про позитив. Але за тим негативом, який щодня зачіпає життя багатьох, не доходять руки розповісти по чиюсь нову книжку…
Іще одна дієва порада: Люди! Подавайте у суди на своїх гнобителів. На основі законодавства та Конституції Держави. Допомагає – перевірено.
Я не бачу потреби “висвітлювати щось добре”, і тільки по одній-єдиній причині: Нічого доброго у Нововолинську нема. Свято Дня міста – із дикими пиятиками у центрі та “парку пияцької культури” – навпроти “жовтого дому” мера – найперший вам приклад. “Еуропейська” культура ери “сапогізму”.
З насолодою прочитав публікацію…Чудовою мовою описано!!!А тепер уявіть,що чиновники виробляють з людьми,які менш освічені ,ніж авторка статті? Яких тільки довідок не вимагають!!!!Але і є чудові,чуйні і терплячі фахівці,які завжди знаходять можливість допомогти літнім людям….Переконаний,що таких більшість…
Дуже смішно було дізнатися версію самої начальниці у викладі її знайомого. Мовляв, жовта преса задумала і влаштувала підлу провокацію: припхалася спитати, чому не призначили субсидію. Тому посадовець 5-ї категорії й заявила, що її від відвідувачки тошнить…
Іще там до чогось приплів “розведену жінку” (начальницю, на захист якої він кинувся), її мокру подушку, вишивання після роботи. І вимагав, аби я прийшла в гості до Н.Волчанюк.
Я плакалъ. 🙂
Та тих провокаторів на першому поверсі ціла черга стояла. Обурювалися, чому їм не призначили субсидії. Дехто сльози витирав. І всіх від такого сервісу “тошнило”.
Їй-Богу, думала, що начальниця управління соцзахисту розумніша.
Не раз і не два я була свідком такого перекручування фактів, як оце в даному випадку. Нечесні і непорядні люди дозволяють собі відхрещуватись від своіх неправедних вчинків. Погано, що ви Наталія Семенівна потрапили у таку ситуацію, але добре, що то були Ви, бо звичайна людина майже завжди впадає у ступор, перебуває у стресовому стані. І їй-Богу ті, що нас ображають – це люди, на яких ми або розраховуємо, або люди, про яких ми ніколи б не подумали погано. Як у приказці:”чужая душа – потемки”.
Ображатися можна на більш-менш близьких людей. А чиновників, що зарвалися, треба ставити на місце.
На місце треба ставити всіх, не тільки чиновників, адже Біблія каже:”Якою мірою ви міряєте, такою і вам наміряють”. А ображатись чи ні – це кожен сам вирішує, бо сама по собі образа нічого хорошого не дає.
Я сказав людям у черзі, що ми із “НС” прийшли захищати їх. Ентузіазм, подяки і все таке. Але на тому й скінчилося. Ось, якби було запропоновано грошову винагороду…
ви про що?
Дивно,що в міськвиконкому немає ліфта . 3-4,поверх..до мера..інвалідам?!
Віктор сапожніков..треба зробити.
Там є ліфт, принаймні ліфтова шахта. Але, щоби обивателям було важче викривати місцевих, владних корупціонерів, було вирішено не запускати його. Захекається – і повернеться назад. :)))
Нічого у світі не змінюється, принаймні в чиновницьких кабінетах. Сьогодні я була змушена з’явитись у соціальну службу, а звідти мусила піти до фіскальноі, бо там мені повідомили, що неправильно записали якусь літеру у моєму прізвищі( і це при тому, що моі дані у соціальній службі є уже плнад три роки. Ну невже не можна було все це , і не тільки це, з’ясувати за допомогою комп’ютерної системи? Я витратила на все купу часу і гроші на проізд. Мою спробу щось пояснити, чи протестувати з приводу ходіння по кабінетах і службах у соціальній службі сприйняли агресивно і вороже.