Вона вийшла у двір, аж раптом її оточили сусіди, поліцейські та медики.

Медики тицяли документ – згоду на госпіталізацію, а поліцейські не дозволили їй зайти у хату і повідомити матері, що її зненацька забирають у лікарню. 

Вона підписала папір, явно не розуміючи, що робить і які наслідки для неї може мати таке нагле лікування.

Білі халати і чорні мундири полегшено зітхнули, бо був ще план Б – примусова госпіталізація.

Вона – інвалід другої групи з дитинства. Їй 50 років. Усе життя нею опікується її мама. 

 

Неповносправна Алла з Нововолинська не є соціально небезпечною, не виявляє агресії, дає собі раду у побуті. Підстав для примусового обстеження й лікування – жодних. Хто і чому вирішив запхати її у психушку?

Сусіди вирішили. Мовляв, іноді стукає у стінку, іноді чіпляється з дурними запитаннями, іноді говорить сама до себе. Дістала. Не хочемо, щоб вона тут мешкала. І взагалі – хай її полікують!

Сусіди сходили у лікарню – й за порадою головного лікаря (так стверджують) написали колективну заяву. Отримали відповідь за підписом заступника головлікаря Нововолинської ЦМЛ Наталії Щерби.

Вона роз’яснювала: при примусовій госпіталізації у психіатричний заклад має бути присутня поліція. Принаймні так мені повідомили телефоном у Нововолинському відділенні поліції, де є фотокопія цього листа.

Далі відбувалися дивні дива. Неповносправна жінка викликала сьогодні вдень поліцію щодо крадіжки грошей, у якій підозрює колишнього сусіда. Подія сталася кілька років тому, однак правоохоронці  прибули притьмом – нібито розслідувати крадіжку.

А невдовзі прибула і “швидка”.

Одна з сусідок Алли потім сказала мені: “швидку” викликали вони. Бо так їм порадили в лікарні: щоб були і медики, і поліція.

Жінку, яка явно не розуміла, що тут відбувається, повезли у психоневрологічне відділення Нововолинської ЦМЛ.

 

 

Її  старенька мама, заледве вийшовши з палицею у двір, тільки й побачила, як “швидка” від’їздить.

І теж спочатку нічого не зрозуміла: де Алла? Чому досі не прийшла? Забрали на лікування? Чому?! І чому без материної згоди?

Сусідки тішились: не буде та Алла тут соватись із дурними запитаннями й зауваженнями.

То поліція приїхала для чого? Розбиратися з крадіжкою грошей чи допомагати у примусовій госпіталізації?

Черговий у Нововолинському відділенні ГУ НП Олег Гурич так і не спромігся відповісти мені на це запитання. Але сусіди Алли запевнили: поліція забрала в них листа, який надійшов їм із лікарні.

Пан Гурич оригіналу не бачив, але підтвердив:

– Такий лист є. Ось фотокопія, дату розмито, але видно текст і підпис Щерби. І там ідеться про примусову госпіталізацію.

А вона може відбуватися ЛИШЕ за рішенням суду! Так вимагає закон “Про психіатричну допомогу”.

У нас надворі глухі застійні роки чи як?

Приміряйте кожен ситуацію на себе. Завтра ваші сусіди напишуть заяву на вас, бо ви їм теж чимось не догодили. За вашою спиною провернуть цілу операцію з походами по кабінетах – і все, лікуйтеся до скону.

Від чого? А яка різниця? Сусіди вирішили, що у вас психічний розлад. Ось колективна заява. Фсьо, завіса, психушка, глухий безпробудний совок у головах.

Ну, сусідам знати закони не обов’язково. Але правоохоронці! Але медики!

Іще раз: працівник поліції НЕ ДОЗВОЛИВ неповносправній жінці зайти до матері, взяти речі і повідомити, що відбувається і куди її хочуть запроторити.

Рішення суду про примусову госпіталізацію у медиків не було.

 

 

Наскільки я зрозуміла, підпис Алли під згодою на госпіталізацію є. Отже, її туди доправили нібито з її волі.

У такому разі закон гарантує їй: право в будь-який час покинути лікувальний заклад і забратись додому; відмову від лікування і лікарських засобів; одержання психіатричної допомоги в найменш обмежених умовах (якщо можливо, за місцем проживання – своїм чи родичів).

Вона має ще багато інших прав, гарантованих законом “Про психіатричну допомогу”. Зокрема, лікуватись амбулаторно, а не в закритому стаціонарі.

Тобто не сусіди з колективною заявою і навіть не медики диктують Аллі умови лікування – вона може визначати їх сама. Або відмовитись від лікування взагалі.

Такий закон, панове у білих халатах і чорних мундирах!

РАДАР простежить, коли цю жінку нарешті відпустять додому, до матері. Сьогодні ввечері по неї вже приходив родич, але його до неї НЕ допустили.

Якщо вона не повернеться завтра, РАДАР повідомить усі можливі інстанції про чергове – махрово совкове! – порушення прав людини в Нововолинську.

 

Наталя Камишникова

 

Прочитав сам? Поділись з іншими: