Юний “боксер” зламав руку сусідові. Справу хочуть зам’яти?

31 серпня після 16-ї години біля будинку №11 на вулиці Маяковського в Нововолинську 10-річний Юрко вдарив 11-річного Марка кулаком у скроню.

Удар був настільки сильним, що Марк упав і закричав від болю. Лівою рукою не міг ворухнути.

Дітлахи побігли до його мами, загрюкали у двері: 

 – Ваш Марк лежить надворі, Юра зламав йому руку!

Мама Оксана і бабуся Валентина прожогом метнулись униз. Малий стогнав.

Оксана побігла додому викликати “швидку”, тоді повернулась у двір:

 – А де ж мої?

 – А їх уже сусід у лікарню повіз, – сказали мешканці.

Оксана скасувала виклик “швидкої” і побігла в лікарню.

Синові  вже зробили рентген, виявили подвійний перелом лівої руки. Госпіталізували.

Травматологи спробували скласти кістки й загіпсувати. Та на ранок бажаного результату не побачили.

Лікар Роман Брус порадив негайно завезти малого на операцію в Луцьк, Видзвонював туди, домовлявся.

Ще одну ніч Марк із бабусею провели в лікарні – тепер уже обласній.

2 вересня хлопчика прооперували під наркозом, вставили імпланти (металеві спиці) у перебиті кістки.

Бабуся цілодобово біля нього. І це вона з палати зателефонувала РАДАРУ.

Ні, вона не просила допомогти збором коштів. Ні, не плакала, хоча на лікування пішло вже понад 10 тисяч гривень, а для мами, що виховує сина сама, й для безробітної бабусі це величезна сума, і малий іще не одужав. 

Валентина попросила лише про одне: “Розкажіть цю історію”.

Звісно, відповідальність за 10-річного забіяку несуть його батьки. І вони могли б запропонувати потерпілій родині допомогу. По-сусідському і просто по-людському. Але ж ні.

Учора Оксану викликала у поліцію слідча Лілія Дзюбка. Зайшла у кабінет і мати Юрка, накинулась на Оксану з криком і звинуваченнями.

Мовляв, ще одна с…ка хоче здерти з нас гроші, не вийде! Це ваш хлопець сякий-перетакий, а наш – пухнастий.

Однак на скроні Марка чітко видно слід удару:

Пані кричала так, що поліцейські з інших кабінетів зазирнули до слідчої припинити галас.

Оксана кілька разів просила слідчу зупинити нарвану сусідку, виставити з кабінету. Та мовчала. Наче зумисне звела жінок з’ясовувати стосунки і шукати винних.

Урешті-решт мати Юрка пішла, а слідча запропонувала Оксані:

 – Я вам дам її номер, переговорите. Можливо, домовитесь без суду.

Номерочок Оксана не взяла. Бо, наслухавшись від сусідки безпідставних образ, не почула елементарних слів: “Нам дуже шкода, що так сталось. Як ваш син і чим можна допомогти?”

Юрко, кажуть, ходить на бокс. Чи просто хоче стати боксером. І оце на інших хлопчаках відпрацьовує прийоми й удари.

За день перед тим лупцював Марка пластиковою пляшкою. А 31 серпня незадовго до біди з Марком, каже Оксана, перепало від Юрка і сусідському Стасу.  

Що далі?

І я не лише про відшкодування всіх витрат… 

Наталя Камишникова