Цю детективну історію розповів РАДАРУ нововолинець Сергій – один із її учасників. А трапилась вона днів десять тому.
Сергій із родиною відпочивав на природі кілометрів за сорок від Нововолинська. Дорогою до озера побачили в лісі двох крихітних собачок. Явно чихуахуа. Це така порода, найменша у собачому світі.
Звісно, дуже здивувалися, як занесло сюди цих пещених песиків. Але чіпати не стали. Може, господарі ненадовго кудись відійшли.
Повертались уже в сутінках додому – а песики на тому ж самому місці. Сидять рівненько, безпорадно.
Ну, погодували тих чихуахуашок… та й поїхали.
Але вдома Сергію вони не виходили з голови. Зрештою, сказав маленькому сину: “Набери бабусю, розкажи їй нашу пригоду”.
Андрійко розповів бабусі Олі про покинутих у лісі собачок. Вона забідкалась: “Як же так, а чому ви їх не забрали? Вони ж там пропадуть!”
Коротше, о 23-й годині Сергій знову приїхав до того лісу. Світив фарами, ліхтариком… неймовірно, песики на тому ж місці!
Забрав їх у машину, привіз до матері, показав.
Поклали песиків у велику коробку з підстилкою, і переночували вони у квартирі Сергія.
Поводились чемно, спокійно, попросились уранці на вулицю.
Тепер їм треба мерщій знайти господаря чи перетримку.
Ольга попросила знайому волонтерку Ірину подати оголошення у соцмережах.
Перетримка знайшлася швидко. Сергій поніс туди собачу малечу, купив дорогою корму. І щойно заніс собачок на вулицю Княгині Ольги – прибігла схвильована хазяйка чихуахуашок!
Не сумнівайтеся, це була вона. Малі рвонули їй назустріч обніматись і цілуватись.
Як же собачки (він і вона) опинились у лісі за 40 км від Нововолинська? Пояснити це жінка років 35 на вигляд не змогла.
Сказала, що гуляла з ними в міському парку – й раптом її улюбленці зникли. Злякались петарди, чи що. Вона шукала, гукала… і врешті-решт пішла додому.
Мешкає вона ніби на вулиці Маяковського.
Хто й навіщо їх викрав? Чому лишив у лісі подалі від Нововолинська?
Розгадайте цю детективну загадку самі.
А всі фото собачок цієї породи просто ілюстративні.
Відвезли, покинули бо заважали жити. Знайшлись, побачили-почули – покаялись, пошкодували. Забрали. Ненадовго.
Не думаю, що це зробила стороння особа.
Скоріше за все, щоб завдати болю господині. Вочевидь собачки дуже дорогі господині.
Вирахуйте ворога, він не зупиниться, бо своє чорне діло він не завершив.
Якщо собачки непотрібні, то хіба не можна знайти кому віддати, тобто знайти “добрі руки” і щире серце. Шкода маленьких.