Живодер і “сердобольна”

Легковик спинився біля бараків на Шахтарській – це поруч із нововолинською автостанцією. З машини вийшла жінка, закинула у двір чорну кішку з котенятами –  і поїхала собі далі.

Отак понад тиждень тому в одному з тих дворів з’явилися муркотливі постояльці.

Багатодітна мама Валя, яка ніколи не проходить повз чужу біду, стала їх підгодовувати.

Тоді ж таки невідь-звідки приблукала сюди й руда кицька. Може, теж підкинули – люди в нас, як відомо, сердобольні, покладуть хоч би й цілу коробку кошенят чи цуценят під самі двері…

Дві киці, руда і чорна, освоїлись у дворі, куняли собі на осонні, гляділи кошенят. Та ідилія тривала недовго – лічені дні.

П’яний чолов’яга – Віктором його звуть – по-садистськи покарав чорну кішку, яка лишила калюжку в коридорі під його дверима.

Бив її нещадно – на очах у Валі, сусіда Олександра і його дочки. Гамселив і по голові, і в живіт, і по тих худеньких ребрах…

Дівчинка-підліток дивилася мовчки. Її батько-випивоха, приятель Віктора, теж мовчав.

Валя благала ката зупинитись.

Урешті-решт він жбурнув недобиту кішку на підлогу, пообіцявши наступного разу забити вже Валю.

Уранці Валя виявила на ганку мертву руду кішку. Ця руденька була вагітною – кітною, ось-ось мала народити.

А Віктор того ранку спокійнісінько з Валею привітався – й здивувався, чому це вона його цурається. Коли ж нагадала йому про знущання з нещасної тваринки, заявив, що вона все бреше.

І сусід Олександр підтакнув: та бреше вона, бреше, Вітя такого не робив.

Що  сказала б його дочка, невідомо. Може, змовчала б знову?

Мешкає садист із родиною у 15-му мікрорайоні. А тут у бараці має житло, успадковане від матері.

Приходить сюди, коли нап’ється, бо жінка п’яного у хату не пускає.

Прізвище його не називаю – там підростає ще син, він не винен, що тато – кат.

Поліція? Та не смішіть.

Сердобольні жіночки і чоловічки, які підкидають під чужі хвіртки котенят, цуценят, а нерідко й дорослих псів, – хай вам стоїть перед очима це фото. Ви хотіли як краще? Ні, ви просто хотіли здихатись безпорадних тварин. Ну, але ваш бумеранг уже в польоті.

Наталя Камишникова