Він хоче забрати в колишньої маленького сина. Судиться з нею майже рік за місце проживання дитини.
Позов подав, проте розгляд справи затягує, на засідання вже не ходить. А на рішення органу опіки, схоже, начхав і малого тримає в себе.
Восени надав суду довідку про дохід. Мовляв, подивіться, як я кучеряво живу, як гарно можу утримувати сина.
60 тисяч гривень заробляв він за місяць як підприємець. Офіційно.
Мати, ясна річ, заробляє значно менше. Хоча працює не покладаючи рук.
Гроші вирішують усе. У кого більше грошей, того й син. Так виглядає для мене позиція батька й деяких посадовців.
Жінка врешті-решт подає на аліменти. У лютому її заява надійшла у суд. 15 березня суддя виніс судовий наказ про примусове стягнення аліментів із успішного підприємця.
А 16 березня той успішний – опаньки! – закрив свій бізнес.
Діяльність припинено, підстава: власне рішення.
Ні, він не передумав жити кучеряво. Ви що. Він просто не хоче сплачувати аліменти в належному розмірі.
Це ж могла б і перша дружина підтягнутися, вона теж має право на аліменти. А так – тїй тицьнув кілька купюр… цій показав дулю – я ж голий-босий.
А бізнес переоформив на нову дружину. 16 березня вона, як вбачається з Держреєстру, стала підприємицею.
Отака хитро….ееееем… хитроголова схема.
Чомусь мене це не дивує. Ще як строчив у поліцію і викладав на сайтах заяви, буцімто колишня, втікаючи з сином від нього, вкрала в нього пуфик, ложки, виделки та миючі засоби, було зрозуміло: те мачо далеко піде…
Наталя Камишникова
Чогось мене це не дивує. А чи не набрав цей хитромудрий позик на свій власний бізнес і чи він не оголосив себе банкрутом, щоб і там гроші не віддавати?… Не пощастило малому із люблячим татком
Аліменти – це цільові кошти на дитину, це є власність дитини. І матері їх не обов’язково отримувати, якщо батько забезпечує дитя всім необхідним. Складіть список що необхідно дитині і забезпечуйте 50% на 50% разом з батьком дитини. І буде всім щастя. І дитина знатиме обох батьків і вам буде легше. Мамочка, я вірю, що першочерговою ціллю у всій цій неприглядній історії не було бажання заробити на аліментах, а тому поступіть в інтересах власної дитини,
Дорога Таню, коментарі додаємо, коли маємо час. Прізвище авторки – точно не Камишова.
А “мамочка”, дорогенька жіночко, подала на аліменти аж коли дитині виповнилось три з половиною роки. Отже, її першочерговою метою аліменти ніколи не були. І як їй діяти в інтересах її сина – вона вирішить без ваших настанов.
Неприглядну роль батька у цій історії ви чомусь не розкрили.
А та теперішня хитра … ой намахає його з тою фірмою 🙂 у колишнього все з хати вночі вивезла, навіть штори з вікон позривалаа) не здивуємось якщо й цього обдере
Скільки ще цей банкрут буде мучити маму і хлопчика?Я думаю що якби він їм дав спокій то і грошей його було б і не потрібно
Щоб дитина не отримала алiменти вчасно, треба iх зарахувати на закритий рахунок банку, де мама дитини не мае рахунку. Заплатили комiciю, попобiгали з паспортом, постояли у черзi! Писали скаргу у виконавчу, бесполезно! Ходили до директора пiдприемства. Зрозумiло одне – пан Мотика нiчого не рiшае!
“Таню” чи хто ви там, не демонструйте тут свій нездоровий інтерес до фігурантів цієї історії. Розберіться в собі, чому ці публікації вас аж так зачепили. Не строчіть коментар за коментарем винятково на захист “татуся”. І поясніть йому про поганий мир, християнську етику та Сімейний кодекс. А ще скажіть йому, що він усіх дістав своїм театром, навіть вас.
На все добре, пошукайте собі інші об’єкти для маніпуляцій.