Ет, немає у Нововолинську витверезника! А то б не було відбою від клієнтури. Золоте дно.

Приходжу вчора на зупинку “Біля жовтого”. Так у Нововолинську називають магазинчики “Смак”. Цей – у Шахтарському мікрорайоні неподалік від цвинтаря.

Чекаю на “двійку”, на лаві сидить кремезний товариш. Сидить, як лантух, раптом – геп головою на бруківку!

Тааак, хтось уже відзначив завершення робочого дня. А це ж тільки 17-та година, на хвилиночку…

Пробуємо з жіночками його підвести, та де. Гукаємо на допомогу. Двоє чоловіків якось вмощують здорованя на лаву. Набираю з мобілки 102, 103, але тут підходить “двійка”, мусово їхати.

103 скидає виклик, і так тричі. А 102 дуже чемно озивається: “Черговий обласного управління поліції, чим можу допомогти?”

Вже в автобусі пояснюю черговому в Луцьку(!), де в Нововолинську та зупинка. Усі виклики 102 йдуть тепер аж через обласного диспетчера. Він допитується, чи не треба “швидку”. От цього не знаю, крові на голові того п’яного немає.

 

 

Щойно заходжу до хати, телефонує мені поліцейський із Нововолинська: “То де саме, кажете, він лежить? Так-так… еге, бачимо”. По душу чолов’яги вже приїхали. Оперативненько.

Півгодини потому набираю і я номер, що висвітився на мобільнику. Запитую, чим скінчилась історія.

– А він виявився з Тишкович, трохи перебрав, завезли додому, жінка штраф йому випише, – весело відповідає коп.

Ну, дай вам Боже  здоров’я, хлопці, що тут іще скажеш.

 

Де тут у вас витверезник? Приповзу на колінах!

 

Витверезника в Новіку так і немає через якісь формальності, хоча приміщення біля відділку давно облаштували… а то б не було відбою від клієнтів.

 

 

Вже б назвали це діло оздоровчим центром і вповноважили якогось фельдшера надавати платні послуги. Холодний душ, гарячий чай, суха білизна. Окремий сервіс – доставка тіла під двері квартири. 🙂

Озолотиться, однозначно.  

 

Наталя Камишникова

Фото суто ілюстративні

Прочитав сам? Поділись з іншими: